Про перший в Україні досвід лікування постковідної пневмонії за допомогою стовбурових клітин повідомлялося у лютому. Науковці Інституту молекулярної біології і генетики продовжують вивчати вплив стовбурових клітин на стан дихальної, серцево-судинної та імунної систем людини і вже отримали перші помітні результати.
Проєкт, над яким працює колектив вчених з лабораторії біосинтезу нуклеїнових кислот ІМБГ – Володимир Шаблій (керівник проєкту), Інесса Скрипкіна , Тетяна Букреєва, Ольга Анопрієнко, Юлія Шаблій та Ганна Світіна, у 2020 р. отримав грантову підтримку Національного фонду досліджень України. Окрема подяка вченим-епідеміологам, досвідченим лікарям з Київської міської клінічної лікарні № 4, які працювали з хворими, зокрема, професору Олександру Дуді та його аспірантці Альоні Вегі, кандидату медичних наук Олексію Чибісову.
У фокусі уваги насамперед – імунні клітини та цитокіни у крові хворих на коронавірус. Зокрема, науковці досліджують, як змінюються міРНК, що регулюють запальний процес. Зауважимо, що МіРНК – клітини, відкриті не так давно, тож науковці ІМБГ (як і молекулярні біологи в десятках передових держав світу) намагаються з’ясувати, як завдяки міРНК можна спрогнозувати важкість перебігу коронавірусної хвороби.
У результаті досліджень було встановлено динаміку клітинної іммуної відповіді на коронавірус протягом 4 тижнів, коли пацієнти одужували. Вчені виявили, що такий класичний маркер запалення, як С-реактинвий білок, хоча і є значно підвищеним у крові пацієнтів на момент госпіталізації, однак повністю не відображає процес нормалізації імунної відповіді на патоген протягом 4 тижнів. Більш демонстративними маркерами запалення є фактор некрозу пухлин альфа (TNF-a), інтрлейкін-6 (IL-6) та IP-10. Показано, що такі міРНК, як прозапальні miR-21-5p, miR-221-3p, miR-27a-3p, miR-146a-5p, miR-133a-3p та miR-126-3p, значно підвищені у хворих на початку госпіталізації та падають на момент раннього одужання.
Згідно з результатами кореляційного аналізу, найвизначніший вплив на рівень запальних цитокінів та міРНК виявили CD8+ Т-клітини та дендритні клітини. Щодо змін в клітинному імунітеті, то на момент гострого запалення у пацієнтів спостерігалося зниження лейкоцитів, гранулоцитів, лімфоцитів, натуральних кілерів, CD25+ Т-клітин та дендритних клітин і одночасне підвищення вмісту Т-клітин та моноцитів. Вміст різних субпопуляцій Т-хелперів та Т-цитотоксичних клітин (клітин пам’яті, ефекторів, активованих, старіючих та виснажених) зростає протягом періоду одужання, що свідчить про активування адиптовної імунної відповіді. Зростання рівня маркера супресії імунної відповіді PD-1 на Т–клітинах, а також на регуляторних CD4 та CD8 T-клітинах свідчить про розвиток механізму зворотного контролю запального процесу.
Наразі розпочато дослідження щодо впливу стовбурових клітин на динаміку вказаних показників для розуміння фундаментальних аспектів їх терапевтичного впливу на патогенез гострого респіраторного дистрес синдрому. Однак вже зрозуміло, що клітинна терапія покращує перебіг захворювання, пацієнти виписуються зі шпиталю на 3 доби раніше, ніж хворі, які проходили класичне медикаментозне лікування.
Вчені виявили відмінності в динаміці змін рівня прозапальних міРНК (miR-27a-3p, miR-146a-5p, miR-126-3p) у крові пацієнтів, які, окрім класичної терапії, отримували лікування стовбуровими клітинами. Решта досліджень будуть завершені до кінця 2021 року.
Варто згадати, що левову частку гранту ІМБГ використав на закупівлю необхідного у даному дослідженні обладнання, яке відтак буде використано і для інших досліджень: ПЛР-апарат та бокс біологічної безпеки для стерильної роботи з біологічним матеріалом.