У Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут” зберігаються унікальні книги з дарчими написами та автографами автора Ейфелевої вежі ― Гюстава Ейфеля.
«Travaux scientifiques exécutés à la tour de trois cents mètres de 1889 à 1900» та «La tour de trois cents mètres» (1900) ― книжкові пам’ятки України та цінні скарби Науково-технічної бібліотеки харківського Політеху.
Мало хто знає, що створення візитної картки Парижа негативно сприйняла більшість тодішніх сучасників . Французька інтелігенція називала Ейфелеву вежу «марною, жахливою та сміховинною».Для того, щоб популяризувати своє дітище (гратчасті конструкції, методи будівництва та дизайн) Ейфель випустив низку книг , які дарував вченим, науковим товариствам, університетам, прагнучи знайти шанувальників у всьому світі .
Особливу увагу привертає історія книги «La tour de trois cents mètres». Видання було випущено тиражем усього у п’ятсот примірників. Існує версія, що до харківського Політеху ці видання потрапили завдяки видатному вченому в галузі рентгенографії, радіоактивності та радіоуправління професору ХПІ Миколі Дмитровичу Пільчикову.
Відомо, що за відкриття нових властивостей Х-променів Конрад Рентген надіслав йому лист-подяку. А винайдений Пільчиковим прилад, який працює на відстані з радіохвилями певної довжини та відводить атмосферні та радіоперешкоди, створювався ним паралельно з Ніколою Теслою.
Професор ХПІ Пільчиков активно досліджував, зокрема, напрям атмосферної оптики, метеорології та інші. Слід зазначити, що свої спостереження за іонізацією атмосфери Микола Пільчиков проводив саме на Ейфелевій вежі, а дозвіл для цього він отримав у власника споруди Гюстава Ейфеля. Саме так, Ейфель жив у квартирі на своїй вежі, та мав робочий кабінет, який знаходився на висоті 276 метрів.
Тому, цілком можливо, що книги Ейфеля з його авторськими написами з’явилися у бібліотеці ХПІ саме завдяки цій зустрічі.