На сайті інформаційно-аналітичного медіа «Дзеркало тижня» було опубліковано статтю старшої наукової співробітниці відділу генетики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України докторки біологічних наук Оксани Півень, присвячену новому типу вакцини від SARS-CoV-2.
Учена зазначила: «Вітаю, шановні, дійових, затверджених і рекомендованих вакцин від SARS-CoV-2 стало на одну більше. Але не це головна новина. Новина полягає в тому, що тепер ми маємо ще один принципово новий тип вакцин. Тепер це ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота — носій спадкової інформації) вакцини. Завдяки нинішній епідемії всі вже вивчили абревіатури — ДНК та РНК, і практично кожен може легко відрізнити векторну вакцину від РНК-вакцин і ні за що не сплутає AstraZeneca з Pfizer. А чим же особлива нова вакцина? По перше, цю вакцину створила досить-таки відома й шанована індійська фармацевтична компанія Zydus Cadila. У клінічних випробуваннях, із залученням 28 тисяч пацієнтів, було виявлено, що ZyCoV-D (саме так компанія називає свою ДНК-вакцину) на 67% захищає від симптоматичного COVID-19. Однак хочу звернути вашу увагу на те, що тестування цієї вакцини проходили в період, коли в Індії домінував штам «Дельта», або ж B.1.617.2. Нагадаю також, що й інші вакцини мають трохи нижчу ефективність проти цього штаму. Раніше повідомлялося, що дві дози AstraZeneca мають 60% ефективності проти варіанта «Дельта». У серпні нинішнього року компанія-розробник звернулася до Генерального контролера лікарських засобів Індії (DCGI) з проханням дати дозвіл на екстрене використання ZyCoV-D, і вже наприкінці вересня вакцину планують застосовувати для імунізації населення Індії. А на кінець року компанія Zydus Cadila планує виробити 50 мільйонів доз нової вакцини. Хоча ефективність цієї ДНК-вакцини загалом нижча, ніж ефективність відомих нам векторних чи РНК-вакцин, той факт, що вона працює й має певні економічні переваги, робить її новим та цікавим гравцем у боротьбі людства з пандемією. І це перша ДНК-вакцина, що дозволена до використання у людей!».
Оксана Півень пояснила що таке ДНК-вакцина: «ZyCoV-D, як і векторні вакцини Oxford-AstraZeneca та Johnson & Johnson, містить генетичну інформацію про будову шиповидного білка (spike-білка) вірусу SARS-CoV-2. Інформація про те, з яких цеглинок-амінокислот і як саме будувати spike-білок, «записана» в ДНК. Але, на відміну від векторних вакцин, ДНК не «запакована» у віруси, які, наче шатли, доставляють її в наші клітини. ДНК-вакцини простіші, тому дешевші. Оскільки це невеликі кільцеві ДНК, вчені їх ще називають плазмідні ДНК. Щоб уявити наочно й умовно, як це може виглядати, згадайте пакет бубликів — однакові, кругленькі та невеликі. Плазмідна ДНК — це надбання бактеріальних клітин, це окремі від бактеріальної хромосоми молекули, що вміють самостійно регулювати свої відтворення (подвоєння) та кількість. Вчені давно навчилися використовувати ці кільцеві молекули ДНК для потреб генної інженерії, навчилися вбудовувати у плазміди потрібні гени й контролювати їх. Ось і тепер вчені придумали, як переналаштувати плазмідні ДНК так, щоб ті «несли» нашим клітинам інформацію про будову spike-білка вірусу SARS-CoV-2. Після потрапляння плазмід у ядра наших клітин вони перетворюються в мРНК. мРНК — це наче секретар, що спускає інструкцію про план-проєкт потрібного стола чи шафки з головного офісу в основну майстерню. «Основні майстерні» — рибосоми за чітким планом будують чужий для наших клітин білок — шиповидний білок вірусу. Цей білок транспортується на поверхні наших клітин, де його й помічають клітини нашої імунної системи. Ну, а далі ви все добре знаєте: напрацьовуються такі бажані антитіла проти вірусу SARS-CoV-2 і клітини пам’яті. Самі плазмідні ДНК відносно швидко (за час від тижня до місяця) руйнуються в наших клітинах — деградують, проте імунітет залишається».
Генетикиня також розповіла історію розробки ДНК-вакцин, специфіку введення вакцини ZyCoV-D та можливу необхідність триразової схеми імунізації.
Насамкінець вчена навела слова імунолога з Університету Західної Австралії доктора Пітера Річмонда: «Це справді важливий крок вперед у боротьбі з COVID-19 у всьому світі, оскільки він демонструє, що в нас є ще один клас вакцин, які ми можемо використовувати».
За матеріалами прес-служби НАН України.