…Він трохи притоптав землю навколо стовбура щойно посадженого ним деревця, задоволено кивнув головою. Мине трохи часу і цей каштанчик зазеленіє, випустить листочки, нагадуючи рідну Валахію. Але пора було братися за інші справи. В архімандрита Києво-Печерської лаври їх ой-ой скільки. Петро Могила відставив заступ і рушив стежкою геть від Китаївських ставів…
На жаль, не існує жодних документальних свідчень того, що найстаріший київський каштан посадив саме Петро Могила. Є лише перекази. І саме дерево. Величне й особливо пишне, коли зацвітає у травні. За оцінками дендрологів, йому цілком може бути понад 350 років.
Цей каштан (наукова назва – гіркокаштан звичайний, не плутати з каштаном їстівним, вони навіть із різних родин) росте біля Троїцької церкви в Києві, в Голосіївському лісі. Його вважають найстарішим представником виду в України.
Такі дерева – поважного віку або пов’язані з іменами видатних людей чи історичними подіями, цікаві не тільки як ботанічні феномени. Це живі пам’ятки, живі свідки тих подій. Варто уявити, що два століття тому он біля тієї сосни відпочивав Тарас Шевченко, а ось під цим дубом ще сотнею років раніше святили ножі гайдамаки – і аж холодіє під грудьми. Такі дерева заслуговують на особливе ставлення й особливу охорону.
Фахівці рекомендують надавати цим довгожителям статус пам’ятки природи та уважно доглядати за ними – оточувати захисним парканчиком, лікувати дупла, підтримувати каркасні гілки тощо.
Пошуком, заповіданням та лікуванням таких дерев займаються переважно ентузіасти, зокрема, громадська організація Київський еколого-культурний центр. У колекції екоактивістів понад пів тисячі вікових і меморіальних дерев. Зібрати інформацію допомагали небайдужі з усіх куточків країни.
ПЕРЕЛІК НАЙСТАРІШИХ ДЕРЕВ УКРАЇНИ
– найстаріше дерево України – олива, вік – 2000 років. Росте у Нікітському ботанічному саду, АР Крим. Обхват стовбура – 8,8 м;
– найстаріший ялівець – 1400 років. Росте в урочищі Батиліман неподалік мису Айя, АР Крим. Обхват стовбура – 3,45 м;
– найстаріший тис – тис Захаржевського, 1300 років. Росте на Ай-Петрі в Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику, АР Крим. Обхват стовбура – 3,76 м;
– найстаріший суничник – суничник Єни, 1300 років. Росте на горі Ай-Нікола, АР Крим. Обхват стовбура – 5,8 м;
– найстаріша фісташка – вік приблизно 1500–1700 років. Росте у Нікітському ботанічному саду, АР Крим. Обхват стовбура – 10,32 м;
– найстаріший дуб – Дуб-чемпіон, вік 1300 років. Росте в селі Стужиця Ужгородського (до адмінреформи – Великоберезнянського) району Закарпатської обл. Обхват стовбура – 9,60 м;
– найстаріша липа, вік – більш ніж 800 років. Росте в селі Підгірці Золочівського (до адмінреформи – Бродівського) району Львівської області. Обхват стовбура – 7,4 м;
– найстаріший платан, вік – приблизно 200 років. Росте у Нікітському ботанічному саду, АР Крим. Обхват стовбура – 6,70 м;
– найстаріший граб, вік – 300 років. Росте в Магерівському лісництві Яворівського району Львівської обл. Обхват подвійного стовбура – 8,79 м;
– найстаріший клен-явір, вік – близько 300 років. Росте в с. Тухолька Стрийського (раніше – Сколівського) району Львівської обл. Обхват стовбура – 5,1 м;
– найстаріша тополя, обхват стовбура – 9,06 м. Висота – 27 м. Вік 400 років. Росте біля с. Угільці Рівненського (раніше – Гощанського) району Рівненської області;
– найстаріший каштан – каштан Петра Могили, вік – 350 років. Росте в Києві. Обхват стовбура – 4,15 м;
– найстаріший ясен, вік – приблизно 400 років. Росте в Ужгороді. Обхват стовбура – 4,9 м;– найстаріша груша, вік – 300 років. Росте в м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. Обхват стовбура – 3,89 м;
– найстаріша шовковиця, вік – близько 300 років. Росте в Ханському палаці, м. Бахчисарай, АР Крим. Обхват стовбура – 6 м;
– найстаріший волоський горіх, вік – майже 500 років. Росте в с. Верхоріччя Бахчисарайського району, АР Крим. Обхват стовбура – 5,75 м;
– найстаріша сосна, вік – понад 500 років. Росте в с. Сильне Ковельського (раніше – Любомльського) району Волинської області. Обхват стовбура – 6,13 м. Висота 25 м;
– найстаріша осика, вік – близько 300 років. Росте в Миргородському районі Полтавської обл. Обхват стовбура – 7,4 м;
– найстаріша яблуня, вік – 200–300 років. Росте в м. Кролевець Сумської обл. Має багато стовбурів.
ЯК ВИЗНАЧИТИ ВІК ДЕРЕВА
Ентузіасти продовжують вести кадастр меморіальних та вікових дерев України. Найбільшу цінність становлять екземпляри віком 1000 і більше років. В Україні до такої пори доживають дуби, суничники, фісташки, ялівці, тиси, оливи, липи та горіхи. Їхній вік визначають за обхватом стовбура. В таких дубів він понад 7,8 м; суничників – від 5 м; фісташок – від 5 м; тисів – від 2,5 м; ялівців – від 2,5 м; олив – від 5 м; лип – від 9 м. Обхват суничників, фісташок та олив заміряють на рівні ґрунту, у решти – на висоті 1,3 м.
Дерева віком від 600-700 років – це теж цікава знахідка. Такі дуби мають обхват стовбура близько 6 м і більше, липи, волоські горіхи – 5 м. Також варті уваги сосни, ясени, каштани, буки з обхватом стовбура 5 м і більше. Вони досягли свого граничного віку – 400-500 років.
І навіть молодші дерева, які пережили хоча б кілька людських поколінь, вже цікаві й гідні особливої охорони. Визначити приблизний вік дерева можна, помноживши обхват на коефіцієнт.
Для оливи він дорівнює 2,5; ялівцю – 2,5–4,5 (залежно від умов зростання); волоського горіха – 1; шовковиці – 0,4; платана – 0,3; сосни – 0,7–1,5; дуба – 1; суничника – 2–4; тиса – 2,5–4,5; липи – 1,1; граба – 1,5; каштана кінського – 0,5.
Враховуйте, що дуб після 600–700 років (маючи обхват 6 м і більше) починає рости повільніше. За 100 років він додає не 100 см, як у молодості, а 30–40 см, якщо росте в лісі, і 60–80 см – на сонячній галявині.
В’яз, ясен, сосна, бук, біла акація можуть досягти 150–200 років, маючи в обхваті понад 3 м на рівні 1,3 м від землі. Верба й тополя доживають до 150 років при обхваті стовбура 5–6 м, а платан у цьому віці має обхват 6 м.
Цей метод не дуже точний, але цінний тим, що нетравматичний. Лісоводи зазвичай використовують для визначення віку бур. Ним висвердлюють зі стовбура тонкий стовпчик деревини. Далі рахують на ньому річні кільця.
ЛІКУВАННЯ ДЕРЕВ І ДОГЛЯД ЗА НИМИ
Догляд та лікування можуть суттєво подовжити життя дерев. Ось на що насамперед треба звертати увагу і як справлятися з проблемами.
Дупла. Їх необхідно очистити скребком до здорової деревини, потім продезінфікувати 5% розчином мідного купоросу (або 0,5% розчином марганцівки, або 10% карболки), дати просохнути, а потім закрити сумішшю з церезиту та гіпсу в пропорції 3:1. Якщо дупло велике, до розчину додають цеглу. Пломбувати найкраще влітку.
Свіжі поверхневі рани на стовбурі. Необхідно ретельно вирівняти краї гострим ножем, а потім вкрити товстим шаром густої олійної фарби або садовою карболкою.
Гілки. У жодному разі не слід обрізати гілки старих дерев. Це призводить до стресів і відкриває ворота для грибків і гнилі. Тому важкі великі старі гілки, які ростуть невисоко, слід підпирати, а ті, що на висоті, підв’язувати капроновими тросами. Якщо дерево хилиться (характерно, наприклад, для старих лип), треба підперти стовбур.
Тріщини в стовбурі. Тріщини зазвичай утворюються від морозу або від удару блискавки. Процедура лікування для широких тріщин – як і для дупел. Вузькі дезінфікують тим же розчином, що і дупла, а потім замащують густою олійною фарбою або садовим варом. Іноді є необхідність скріпити стовбур залізним обручем.
Блискавки. Особливо притягують блискавки старі кряжисті дуби. Для їхнього захисту використовуються блискавковідводи, які встановлюють або на верхівці самого дерева, якщо воно високе, або поряд на стовпі – якщо воно низьке. Всі старі дуби віком 900–1000 років, що мають обхват стовбура 7 метрів і більше, з огляду на особливу цінність, потрібно обладнувати блискавковідводами.
Виснаження ґрунту. Старі дерева треба підживлювати. Ґрунт слід обережно розрихлити (не глибше 20–30 см, щоб не оголити й не пошкодити коріння) на 15 м навколо стовбура. Потім додати і прикопати розведений у воді гній у пропорції 1:6. Можна використовувати компост. Його розсипають по поверхні або розкладають у неглибокі канавки, що розходяться радіально від стовбура.
Витоптування. Всі старі дерева треба обгородити. Найкраще взагалі закрити до них доступ людей. А ті, що ростуть неподалік від доріг, варто захистити великим камінням, щоб уникнути пошкодження їх машинами.
ПРОДОВЖИТИ ТРАДИЦІЮ
Сучасні шанувальники дерев продовжують справу багатьох патріотів і природолюбів, які в різні часи доклали зусиль для збереження зелених велетнів. Багато зробив для інвентаризації та заповідання вікових і стародавніх дерев професор кафедри ботаніки Київського державного університету Олексій Лаврентійович Липа. У 1969 році був надрукований реєстр-довідник «Заповідники та пам’ятки природи», котрий він підготував із зоологом Анатолієм Федоренком. Завдяки цьому на початку 1975-го в Україні вже налічувалося 616 взятих під охорону старовинних дерев.
На сьогодні в Україні заповідано понад 2600 вікових, древніх, меморіальних та унікальних дерев. Найбільше – в Києві (майже 260), на другому місці – Львівська та Тернопільська області, де охороняється по 200 дерев, на третьому – Вінницька, Чернігівська, Хмельницька і Черкаська області, приблизно по 160 дерев у кожній.
Якщо ви знайшли цікаве дерево, повідомляйте нашу редакцію, а ми у свою чергу поділимося інформацією з природоохоронцями-практиками.
Олег ЛИСТОПАД
Газета “Світ”, №41 – 44, листопад 2021 р.