У 2020 році на базі КНУ імені Тараса Шевченка було створено новий структурний підрозділ – «Міждисциплінарний аналітичний центр соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я». До того часу дослідницькі колективи університету, які вивчали подібні проблеми, діяли розрізнено й не узгоджували цілі та методологію досліджень. Змінити ситуацію вирішила проректорка з наукової роботи Шевченкового університету Ганна Толстанова – ініціаторка створення Центру та його натхненниця. Необхідність організації міждисциплінарної співпраці фінансово підтримали Міжнародний фонд «Відродження», Ініціатива відкритого суспільства для Європи (OSIFE) й посольство Швеції в Україні. Про соціально значущі проблеми суспільства, які наразі вивчають науковці, а також дослідження, пов’язані з пандемією Covid-19, розповів Володимир ВІРЧЕНКО, керівник Центру, доктор економічних наук КНУ імені Тараса Шевченка:
– Володимире Віталійовичу, чому так важлива міждисциплінарність у контексті сучасних наукових досліджень?
– Міждисциплінарність має практичну необхідність. У сучасних умовах вона дозволяє досягти ефекту синергії та здобути додаткові конкурентні переваги під час залучення грантового фінансування. До того ж, об’єднання зусиль науковців різних спрямувань допомагає отримати консолідовані знання й швидше досягти мети. І потім, міждисциплінарність сприяє в пошуку міжнародних партнерів для проведення спільних наукових досліджень, адже такі наукові групи перспективні й результативні.
– Фахівців яких сфер об’єднав Центр?
– Насамперед його створили для поглиблення міждисциплінарних досліджень між науковцями Інституту психіатрії, економічного факультету та Інституту права нашого університету. Тож співробітники Центру – висококваліфіковані фахівці в галузі психіатрії, економіки, біології, права та географії. До експертно-аналітичної діяльності також долучаються Ганна Толстанова й Ольга Білявська, проректорка з науково-педагогічної роботи університету.
Дослідженням проблем психічного здоров’я населення займається група фахівців з Інституту психіатрії під керівництвом доктора медичних наук Ірини Пінчук. PhD з економіки Аліна Магомедова і безпосередньо я працюємо над аналізом соціально-економічних та психологічних вимірів розвитку людського капіталу. В обґрунтуванні правових основ державної політики в галузі соціально-економічного добробуту суспільства бере участь група молодих аналітиків під керівництвом кандидата юридичних наук Ірини Сахарук.
Ми співпрацюємо з органами державної влади, громадськими організаціями, а також зарубіжними партнерами. Фахівці Центру залучаються до проведення польових досліджень та збору первинних даних.
– І які дослідження вдалося реалізувати за такий недовгий час?
– Наймасштабніше наше дослідження – «Емоційний стан і чинники стресу медичних працівників під час пандемії Covid-19». Загалом було проведено два раунди опитування. У першому раунді (весна 2020) взяли участь понад 1700, а у другому (осінь 2020) – понад 1200 респондентів з усіх регіонів України. Аналіз зібраних даних дав змогу оцінити емоційний стан та продуктивність праці медичного персоналу в умовах різкого погіршення епідеміологічної ситуації в Україні, а також виявити основні чинники стресу медичних працівників під час пандемії Covid-19. Зокрема понад 77% респондентів відзначили почуття тривоги та негативний впливу стресу, що були зумовлені пандемією Covid-19, на продуктивність праці, а 45% респондентів відзначили, що цей вплив був надзвичайно сильним та руйнівним. Серед факторів, що викликають такий стрес, майже половина опитаних відзначили відсутність або недостатність засобів захисту.
Також ми вивчали «Сучасний стан умов праці та психологічної безпеки науково-педагогічних працівників ЗВО в умовах епідемії Covid-19». На основі отриманих даних було визначено, як змінились умови праці науково-педагогічних працівників з огляду на пандемію та впровадження дистанційного навчання. Ми також проаналізували стан економічного добробуту НПП і визначили шляхи його покращення на загальнодержавному та локальному рівнях.
– Чи вдалося на практиці застосувати результати опитувань?
– Так, звичайно. Спершу дані були презентовані на кількох міжнародних симпозіумах, ХХ Міжнародній конференції Всесвітньої психіатричної асоціації, а також висвітлені у публікаціях працівників Центру.
На основі досліджень було зроблено експертні висновки щодо удосконалення державної політики охорони здоров’я в умовах пандемії Covid-19. Ми спрямували до МОЗ та Національної служби здоров’я України. Зокрема, фахівці Центру розробили та передали до Міністерства охорони здоров’я проєкт положення «Про мобільну мультидисциплінарну команду з охорони психічного здоров’я населення». Новим етапом співпраці Центру з органами державної влади стало підписання 22 квітня н.р. Меморандуму про співробітництво з Національною службою здоров’я України.
– Над чим зараз працюєте?
– Нині зусилля команди аналітиків вивчає забезпечення психічного здоров’я населення України в контексті відтворення людського капіталу, а також захисту прав осіб з психосоціальними розладами під час пандемії. Частина науковців задіяна у вивченні потреб пацієнтів, які довготривало перебувають у закладах з надання психіатричної допомоги. А команда молодих науковців під керівництвом Ірини Сахарук працює над обґрунтуванням правових основ щодо цієї проблематики.
– А які подальші плани Центру?
– На порядку денному проєкт «Аналіз медіадискурсу проблеми запобігання насильству щодо жінок в контексті ратифікації Україною Стамбульської конвенції». Нинішнього року налагодили співпрацю з литовською громадською організацією «Psichikos sveikatos perspektyvos», і спільна робота, використовуючи можливості фандрайзингу, дозволить залучити додаткове фінансування для аналізу сучасного стану прав людини для осіб з психосоціальними розладами та прав громад на психічне здоров’я під час пандемії Covid-19 в Україні. Наразі завершується укладання угоди з грантодавцем, після чого фінансування має надійти на рахунок Центру.
Аліна ВОЛИК
Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад 2021 р.