В Інституті економіки природокористування та сталого розвитку НАН України вийшло друком наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення».
Одним із найактуальніших завдань національної економічної науки є забезпечення національного добробуту в умовах зростання загроз і викликів глобального та локального характеру. Очевидно, що Україна має для цього всі необхідні передумови, насамперед – потужний природно-ресурсний потенціал, котрий має використовуватися в інтересах народу. У перспективі, з розвитком ринкових відносин, капіталізація природної складової національного багатства тільки зростатиме. Проте існує низка методологічних і практичних проблем, які ускладнюють це завдання. Передусім слід звернутися до проблематики подальшого закріплення в нормативних актах задекларованого права конституційної власності народу України на природні ресурси нашої держави. За відсутності дієвих партисипативних механізмів управління природокористуванням, зорієнтованих на інклюзію широкого кола стейкхолдерів до цього процесу, а також чітко окресленого у спеціальному законодавстві інституту громадянської власності на природні ресурси це конституційне право, закріплене у статті 13 Конституції України, і досі залишається значною мірою декларативним.
Нагальною проблемою є також капіталізація природних ресурсів як дієвих активів національного господарства, яку складно здійснити без масштабних інституціональних перетворень у природокористуванні. Останні передбачають використання різноманітних публічно-приватних партнерств, механізмів корпоратизації та фінансової сек’юритизації одночасно з формуванням муніципальної основи управління природними ресурсами об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації.
Одна з найболючіших проблем – подолання бідності в країні. При цьому роль природно-ресурсного потенціалу актуалізується в двох основних аспектах – як джерела природної ренти, котру можна і слід використовувати для суспільних потреб, включно з виплатою громадянських дивідендів, а також як підґрунтя для розвитку підприємництва з використанням природних ресурсів як потенційного джерела конкурентоспроможних товарів і послуг. Своєю чергою, розвиток виробництва пов’язується зі збільшенням кількості робочих місць та продуктивною зайнятістю населення в галузях, що забезпечуватимуть прискорене зростання національної економіки, включно з орієнтованими на унікальну місцеву сировинну базу крафтовими виробництвами й галузями смарт-спеціалізації територіального господарства тощо.
Не можна не зупинитись і на проблематиці забезпечення екологічної безпеки населення як чинника національного добробуту. Вона стосується фактично всіх складових природно-ресурсного потенціалу країни – водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних, природно-рекреаційних, екосистемних та інших ресурсів. Особливої уваги у цьому контексті потребують належне поводження з відходами та повноцінне використання потенціалу екосистемних послуг.Цим та іншим нагальним питанням присвячується наукове видання «Природно-ресурсний потенціал України: забезпечення добробуту та екологічної безпеки населення», що його підготував колектив Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України під керівництвом директора установи, доктора економічних наук, професора Михайла Хвесика.
Особливу увагу автори видання приділили створенню фінансових механізмів суверенного добробуту, якими передбачається сформувати фінансові фонди для забезпечення виплат громадянських дивідендів на особисті рахунки громадян України, а також наповнити стабілізаційний суверенний фонд для майбутніх поколінь українців надходженнями від природної ренти. Науковці-економісти наголошують на необхідності створення полісуб’єктної партисипативної системи управління природними активами, яка відповідатиме вимогам цифровізації та децентралізованим умовам управління національним господарством. У розрізі кожного з видів природних ресурсів – водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних тощо – висвітлено механізми модернізації природокористування й алгоритми організації фінансового забезпечення галузі. Чільну увагу приділено вдосконаленню використання екосистемних послуг та інноваційним механізмам поводження з відходами, за рахунок чого забезпечуватиметься сталість господарювання у нашій державі.
Видання призначене для представників органів державної влади та місцевого самоврядування, фахівців у різних галузях природокористування, місцевих лідерів, науковців, представників бізнес-структур і громадських організацій, а також усіх, хто цікавиться проблемами економіки природокористування та сталого розвитку в контексті інноваційних трансформацій у національній економіці.
За інформацією Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України та прес-служба НАН України