Коли варто закривати школи?
Сьогодні експерти та вчені не мають повної картини щодо наслідків стрімкого поширення нового штаму «омікрон». В умовах невизначеності уряди багатьох країн думають про те, чи варто залишати школи відкритими. Але у Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ) вважають, що, незважаючи на зростання кількості випадків зараження новим штамом, який небезпечний здатністю заражати більше людей, ніж інші варіанти коронавірусу, слід, за можливості, уникати закриття шкіл у загальнонаціональних масштабах. З такою заявою виступила виконавчий директор фонду Генрієтта Фор.
На її думку, в ситуації, коли необхідно вживати суворих заходів у сфері громадської охорони здоров’я, школи мають бути останніми закладами, які закриваються, та першими з тих, що відкриваються. Генрієтта Фор побоюється, що ще одна хвиля масових закриття шкіл матиме катастрофічні наслідки для дітей.
У фонді зауважують, що пандемія Covid-19 вже призвела до серйозних перебоїв у системах освіти у всьому світі. Мільйони дітей були позбавлені доступу не тільки до освіти, а й до харчування, а також до психологічної та соціальної підтримки. У багатьох школярів у країнах із низьким рівнем доходу немає комп’ютерів, смартфонів або навіть доступу до інтернету, через що в умовах карантину вони практично повністю позбавлені можливості вчитися.
Глава ЮНІСЕФ наголосила, що людство не може дозволити собі ще один рік без повноцінного очного навчання дітей. Вона додала, що 2022 рік має стати роком пріоритетів у сфері освіти та закликала нарощувати інвестиції у цю сферу.
Відстежити з космосу, зреагувати на Землі
У травні 2021 року Державне космічне агентство України ввело в експлуатацію супутникову систему раннього виявлення лісових пожеж. Про це на своїй сторінці у Facebook нагадав Голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай.
Проблема залишається серйозним викликом для України. Так, у квітні 2020 року на кордоні України та Білорусі почалася серйозна пожежа. Вогонь поширювався із величезною швидкістю, димом був затягнутий навіть Київ. Вогонь не дійшов до конфаймента Чорнобильської АЕС лише 1 кілометр.
– Пізніше, аналізуючи супутникові фотографії, ми в динаміці побачили, що первинних місць загоряння було близько 10, – розповів Володимир Тафтай. – Вони розташовувалися в чітко розрахованих місцях на рівній відстані один від одного. Виходячи з супутникових даних ми зробили висновок про те, що причиною пожеж був не просто недопалок або кинуте багаття, де смажили шашлики. Ми побачили, що ліс підпалили у кількох місцях, організовано. Тобто пожежу влаштували навмисне, аби створити в Україні надзвичайну ситуацію.
Природний фактор також не варто відкидати. Очікується, що 2022 рік стане одним з найспекотніших на Землі за весь час спостережень. Про це, як повідомляє УНІАН, свідчать дані річного прогнозу глобальної температури Метеорологічного бюро Великої Британії.
Отже, як працює систему раннього виявлення лісових пожеж? Американські супутники фотографують територію України 14 разів на добу. І якщо (як тільки) виявляють так звану «теплову аномалію», тобто пожежу, далі спрацьовує алгоритм раннього сповіщення. ДКАУ приймає інформацію у Національний центр управління та випробувань космічних засобів, обробляє її, наносить точні координати на карту.
Керівники найближчих ОТГ, лісники та рятувальники вже за 30 хвилин після фіксації пожежі супутником матимуть детальні дані про загоряння, карту та зможуть почати гасити полум’я, і тим самим вберегти людські життя, майно та, власне, десятки тисяч гектарів лісу. За словами голови ДКАУ, точність даних становить 90%.– це дуже високий показник.
«Зараз до системи підключено 14 областей (переважно південні, північні та західні), – додав Володимир Тафтай. – Решту регіонів підключимо на початку 2022 року».
Рейтинги
Наші позиції
Оприлюднено щорічний список кращих університетів країн Європи та Середньої Азії, що розвиваються, на 2022 рік (QS Emerging Europe and Central Asia University Rankings 2022), до якого увійшли 450 кращих закладів вищої освіти, зокрема 41 з України. Про це повідомляє прес-служба МОН.
Рейтинг укладено глобальним науково-дослідним консультаційним центром QS Quacquarelli Symonds. При формуванні його враховуються десять показників: академічна репутація закладу освіти, його репутація серед роботодавців, співвідношення кількості викладачів та студентів, кількість публікацій на одного викладача і співробітника, кількість цитувань на одну публікацію, частка іноземних викладачів і співробітників, частка іноземних студентів, частка викладачів та співробітників з ученим ступенем, глибина міжнародних наукових колаборацій та присутність закладу освіти в онлайн-середовищі.
Отже, кількість українських закладів вищої освіти серед найкращих у Східній Європі та Центральній Азії зросла до 41, що є абсолютним рекордом в історії цього регіонального рейтингу (торік було 25). Водночас присутність України у топ-100 рейтингу скоротилася з чотирьох до трьох університетів на тлі загального зниження їхніх репутаційних та наукометричних показників.
До топ-сотні потрапили Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 35 місце (33 місце у 2021 році); Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 63 місце (66 місце у 2021 році) і Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 69 місце (67 місце у 2021-му).
Шістнадцять наших університетів вперше увійшли до рейтингу, чотири університети поліпшили позиції порівняно з позиціями минулого року, сім зберегли їх.
Із повним рейтингом можна ознайомитись на сайті www.topuniversities.com .
Пріоритети-2022
Наукова євроінтеграція
Минулого року було оновлено Дорожню карту інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Пріоритетні завдання з впровадження цього документу на 2022 рік було представлено під час інфодня «Research and Innovation Day in Ukraine», що відбувся в Міністерстві освіти і науки.
Серед пріоритетів керівник експертної групи з питань інтеграції до Європейського дослідницького простору директорату науки та інновацій МОН Григорій Мозолевич назвав формування пулу експертів та забезпечення роботи українських представників в підгрупах Комітету Ради ЄС з питань Європейського дослідницького простору та інновацій (ERAC).
Ще один вектор – запровадження державної політики відкритої науки.
Наступний пріоритет – визначення фінансових, організаційних та правових механізмів приєднання українських дослідницьких інфраструктур до Європейських консорціумів дослідницьких інфраструктур.
Є сподівання, що у перші місяці 2022 року Верховна Рада ратифікує угоду про долучення України до програми «Горизонт Європа». За словами Григорія Мозолевича, це відкриє низку можливостей для українських науковців, новаторів, підприємців і в цілому – для інноваційної сфери. Для реалізації угоди планується відкрити координаційний центр «Горизонт Європа» і запустити національний портал цієї програми, а також створити потужну команду національних контактних пунктів, які працювали б над тим, щоб українські вчені мали успіхи в програмі.
Також передбачено розширити участь України в програмі EUREKA, приєднатись до програми європейського співробітництва у сфері науки та інновацій COST, активізувати участь України в Європейському інституті інновацій і технологій (ЄІТ), а також – надалі розвивати морські наукові дослідження. Як повідомляв «Світ», у 2021 році український науковий флот поповнився криголамом «Ноосфера» і науковим судном «Борис Александров». Також Президент України підписав Указ про заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень.
У 2022 році продовжиться робота зі створення Національної електронної науково-інформаційної системи (URIS). Крім того, передбачається й надалі удосконалювати політику інтернаціоналізації наукових досліджень та інновацій шляхом проведення інвентаризації, аналізу двосторонніх договорів та розробки системи моніторингу та оцінки результативності виконання міжнародних угод.
Газета “Світ”, № 1 – 2, січень, 2022 р.