Криголам «Ноосфера» вирушив з Одеського порту у свій перший рейс до Антарктиди. Як розповів під час прес-конференції в Одесі директор Національного наукового антарктичного центру Євген Дикий, дату 28 січня було обрано невипадково – вважається, що цього дня відкрили Антарктиду.
Як розповів пан Євген, «Ноосфера» – це спеціалізоване науково-дослідне океанографічне судно, здатне забезпечувати наукові роботи на глибині до 8 кілометрів. Це означає, що для нього доступний практично весь Світовий океан. «Ноосфера» може одночасно взяти на борт до 50 науковців.
Екіпаж криголаму складається з 26 осіб – як українських, так і іноземних фахівців, зокрема, тих, які раніше працювали на Британську антарктичну службу. Також на його борту і вчені, які проводитимуть дослідження по всьому маршруту «Ноосфери».
Спершу на судно чекає довга дорога до Пунта-Аренасу (Республіка Чилі). Там на борт підніметься друга група вчених, які досліджуватимуть Південний океан, та команда 27-ї Української антарктичної експедиції, що має замінити нинішніх зимівників на станції «Академік Вернадський». Далі шлях лежатиме через протоку Дрейка. На нашу станцію будуть доставлені різні вантажі: від річного запасу провізії до будівельних матеріалів і техніки, адже цього разу, завдяки криголаму, вантажів можна взяти значно більше.
Після розвантаження судна буде продовжено океанографічні дослідження. Передбачається дослідити течії, зміни в солоності і температурі водних мас. Саме в цій частині світу зафіксовано найшвидший темп потепління атмосфери, тож важливо зрозуміти, як саме це відбувається. Продовжуватимуться біологічні дослідження. Для відстеження шляхів міграції китів продовжиться спостереження за ними.
Досліджуватимуть вміст глобальних забруднюючих речовин у донних відкладах, зокрема ртуті. Планується відбір проб донних відкладень з глибоководної частини Південного океану та в районі Аргентинських островів, аби встановити закономірності осадконакопичення у районі, що останні мільйони років контактував з Антарктидою та у своїх відкладах зберіг свідчення про інтенсивність наростання та зменшення розмірів льодового покрову Антарктиди, динаміку та частоту формування айсбергів.
Як розповіли в НАНЦ, у рейсі відкриються нові можливості для пеленгації потужних блискавок, адже корабель на шляху в Антарктику проходитиме основні центри світових гроз – африканський та південно-американський. Завдяки надчутливому ДНЧ магнітометру науковці слідкуватимуть за грозами не лише з Антарктики, а й безпосередньо в тропічних широтах.
Під час прес-конференції голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький вручив капітану дослідницького криголама Павлу Панасюку рушник з унікальною антарктичною вишивкою – з пінгвінами, китами та бакланами, а в центрі – логотипом станції «Академік Вернадський» з двома пальмами та сонцем. Цей візерунок був створений НАНЦ спеціально для українських полярників.
Дмитро ШУЛІКІН