uk

«Умови воєнного часу роблять першочерговими дослідження, спрямовані на підвищення обороноздатності країни»

11 березня 2022 року заступник директора Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України доктор технічних наук Олексій Меркулов дав інтерв’ю китайському міжнародному новинному телеканалові CGTN про роботу науковців цього Інституту в місті Дніпро в умовах воєнного часу. Сюжет вийшов в ефір 14 березня 2022 року о 12:15 за пекінським часом. До вашої уваги – повний текст розмови.

– Минуло вже понад два тижні після початку конфлікту між Україною та Росією. Як Ви почуваєтеся зараз?

– Доброго дня! Дякуємо за надану можливість висловитися для китайської аудиторії. З початком військової агресії Росії проти України я перебуваю у своєму рідному місті Дніпро. 24 лютого Президент України Володимир Зеленський підписав указ про запровадження в Україні військового стану та загальної мобілізації. Це накладає деякі обмеження на права та свободи громадян. Ми усвідомлюємо, що це вимушений захід і тому ставимося з розумінням. Безумовно, нас, мирних жителів, опановують страх і тривога за рідних, близьких, а також розпач, що життя не буде колишнім.

– Як життя у Дніпрі?

– На 16-й день військової агресії Росії проти України наше місто Дніпро залишається поки що безпечним. Я спеціально наголошую на слові «поки», оскільки невиправдане знищення армією Росії громадянської інфраструктури, лікарень, шкіл, університетів таких українських міст, як Харків, Суми, Мелітополь, Київ, не піддаються ні здоровій логіці, ні положенням Міжнародного гуманітарного права.

У цей час у моєму місті Дніпро встановлено комендантську годину, яка забороняє перебування цивільних осіб на вулицях і в громадських місцях з 20:00 до 6:00. Щодня по кілька разів у місті працює сирена протиповітряної оборони через небезпеку завдання ракетного удару по місту. У цей час ми спускаємось у підземне сховище і чекаємо, поки не мине небезпека.

– Чи зможете Ви продовжувати займатися своїми науковими проєктами?

– З одного боку, більшість співробітників Інституту переведено на дистанційний режим роботи, що пов’язано насамперед зі збереженням особистої безпеки. З іншого боку, суто психологічно дуже важко налаштувати себе працювати. Оскільки тривожні новини, які долинають від колег з інших інститутів Харкова, Києва, Сум, засобів масової інформації, постійні сигнали про повітряну тривогу не сприяють ефективній роботі. Але, як писав Федір Достоєвський: «Людина є істотою, яка до всього звикає…» Зараз я можу сказати одне: правда на нашому боці. І, як писав відомий український поет Тарас Шевченко, «Борітеся – поборете», зокрема свій страх і ворога.

– Припускаю, що вчені в Україні співпрацюють із колегами в Росії з різних проєктів. Вони були припинені чи можуть продовжуватися?

– Члени Національної академії наук України звернулися до своїх колег з Російської академії наук із закликом виявити властиву науковому співтовариству громадянську мужність, совість, людську гідність і зробити все, що залежить від Російської академії наук, для того, щоб зупинити агресію Російської Федерації проти України, що набула форми братовбивчої війни та божевільного варварства. На жаль, це звернення залишилося поза увагою. На сьогодні повністю припинено наукову співпрацю із вченими Росії.

– Які Ваші плани на майбутнє щодо наукових досліджень?

– Світова наукова спільнота виявила безпрецедентний акт допомоги та запропонувала вченим України на період військової агресії продовжити дослідження у своїх університетах і наукових організаціях. Це дуже шляхетний крок, який заслуговує на подяку і повагу.

Умови воєнного часу вносять деякі корективи та роблять першочерговими дослідження, спрямовані на підвищення обороноздатності країни. Необхідно також продовжити дослідження у напрямі створення матеріалів із наперед заданими властивостями, розроблення ефективних методів, технічних засобів і технологій для оцінки та продовження ресурсу різного обладнання та конструкцій, зокрема й військового призначення.

Ще я дуже сподіваюся найближчим часом продовжити роботу з моїми китайськими партнерами у галузі підвищення якості, а також ресурсозбереження та зменшення енергоємності технологічних процесів на всіх стадіях металургійного виробництва металів і сплавів.