Старший науковий співробітник відділу філософської антропології Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Тарас Лютий пояснює в інтерв’ю подкасту «Війна. Інформаційний марафон» на «Громадському радіо», що таке «загадкова російська душа» та чому марно сподіватися на співчуття росіян.
«Російська культура багато століть розвивалась як культура, яка розвивається за експансивним принципом, тобто це типове формування імперського типу, — говорить учений. — І, на відміну від інших імперій, які вже зрозуміли, що імперський тип розвитку — безперспективний, російська імперія розширюється за формулою, що «меж російській імперії немає» — за рахунок територій своїх сусідів. І ця експансія породжує таке своєрідне бажання величі. Немає нічого кепського, щоб підносити свою культуру. Інша справа, завдяки чому її підносити. Російська культура розвивається тільки через захоплення інших територій, і тоді виникає момент нестравності.
Бажання величі за рахунок свободи іншого означає, що це суспільство втрачає свою власну свободу. Мешканці цієї території готові жертвувати свою свободу заради примарної величі. Ці люди будуть брехати, ці люди будуть мститися, ці люди будуть виливати тонни своєї жорстокості на нас, тому що інші для них не становлять цінності. Вони стверджуються тільки за рахунок інших. Вони будуть брехати не тільки іншим, вони будуть брехати собі і будуть цю брехню споживати. Брехня, ненависть і жорстокість — це та енергетика, завдяки якій і можуть існувати ці люди. А ми приречені протистояти цьому.
Західний тип культури не може усвідомити цього. Вони кажуть: дайте нам докази! Ви ж подивіться, російська культура — це велика культура, яка стала світовою класикою. А з’ясовується, що хоч це і культура, яка має претензію на світову традицію, вона зовсім не цурається підступних моментів, бо вірус імперіалізму закорінений навіть у тих цінностях, які сповідує ця культура. Вона керується не раціональними засобами, будь-які підвалини співіснування, поцінування іншого, — все це відкидається.
<…>
Передовсім зараз нам потрібно вистояти, нам потрібно чинити цей спротив. І говорити з тими, хто нас здатен почути. Це наші західні партнери».