uk

Мозаїки Маріуполя

Втрати Маріуполя у війні Росії проти України – величезні. У місті загинуло кілька тисяч мирних мешканців, знищено житлові будинки, лікарні, заклади освіти.Окрім того, в зруйнованому Маріуполі знаходилося одне з найбільших в Україні зібрань мозаїчної монументалістики. Саме тут з 1963 до 1987 роки працювали визнані майстри Алла Горська, Віктор Зарецький, Валерій Ламах, Ернест Котков, Галина Зубченко, Борис Плаксій та представники місцевої школи – Валентин Константінов, Лель Кузьминков, Віктор Арнаутов, Григорій Пришедько, Яків Райзін, Микола Тихонов, Олександр Кечеджи, Віктор Пономарьов, Петро Кот.

Оглядову статтю про мозаїки Маріуполя у 2020 році надрукували у виданні «Лівий берег» журналіст Іван Станіславський (Маріуполь) та мистецтвознавець Олександр Чернов (Маріуполь).

Як йдеться в статті, епоха монументального мистецтва розпочалася в Маріуполі в 1963 році. Саме тоді художники Валентин Константінов та Лель Кузьминков створили панно «Першокласники» на фасаді школи № 34. У 2020 році мозаїка була в доброму стані.

Друге панно «Підкорювачі космосу» було завершено у 1964 році. Його створив (разом зі своїм учнем Григорієм Пришедьком) монументаліст зі світовим ім’ям Віктор Арнаутов. На жаль, ще перед війною була втрачена верхня частина мозаїки.

Арнаутов і Пришедько у 1965 році створили ще одну прекрасну мозаїку: «Вчителька з групою дітей». Розміщена вона була на стіні школи № 54. У 2020 році її стан був задовільний.

У 1965 році фасад місцевого кінотеатру прикрасила мозаїка «Т. Г. Шевченко». Її виконали місцеві монументалісти Яків Райзін, Микола Тихонов, Олександр Кечеджи. Перед війною панно було в гарному стані (хоча сама будівля прийшла в занепад).

У 1966 році художники зі столиці Валерій Ламах, Ернест Котков, Іван Литовченко на другому поверсі палацу культури «Іскра» створили панно «Земля», «Космос». У 2020 році роботи були в доброму стані.

У 1967 році зіркова бригада монументалістів – Алла Горська, Віктор Зарецький, Галина Зубченко, Борис Плаксій, Григорій Пришедько за участю Василя Парахіна й Надії Світличної, – створили панно «Дерево життя» та «Боривітер».

Як зазначають Іван Станіславський та Олександр Чернов, «Боривітер» мав стати програмним соцреалістичним зображенням. Але митці змінили концепцію і замість птиці-борця з’явилася стрімка композиція із соколом. На жаль, після смерті Горської «Дерево життя» замурували цегляною кладкою, яку відкрили тільки в 2008 році. «Ці дві роботи бригади Алли Горської є перлинами маріупольського зібрання монументалістики», – йдеться в дослідженні.

Як свідчать повідомлення з соцмереж, на четвертому тижні війни будівля, де розміщуються ці два панно, не була зруйнована. Але мозаїчні панно дуже крихкі, невідомо, чи вціліли вони після бомбардувань. Обстріли міста тривають.

За ескізом Алли Горської у 1967 році у приміщенні гастроному «Київ» була створена й мозаїка «Квітуча Україна» (майстер – Григорій Пришедько). Перед війною вона була в задовільному стані.

Фото: Іван Станіславський, Олександр Бут, Олексій Козлов, архіви Олександра Чернова, Валентина Константінова, Леля Кузьминкова (з публікації у виданні «Лівий берег»).