Станція «Академік Вернадський» функціонує завдяки дизель-генераторам, які дають електрику для всіх процесів. Ці генератори ще називають «гарячим серцем станції». Якщо «серце» зупиниться – життя «Вернадського» теж зупиниться.
1980 року ще британці встановили на станції 3 дизель-генератори «Volvo Penta». Вони працювали почергово, по 400 годин. Коли один «трудився», на іншому проводили технічне обслуговування, а третій був у резерві.
Тож «серце» хоч і забезпечувало роботу станції, але було вже досить старим і потребувало «пересадки». До неї ретельно готувалися: доволі складним був процес доставки дизелів на станцію, для цього навіть встановили новий потужний кран, під який бетонували спеціальний майданчик. Далі полярники спорудили міні залізничну колію, щоб втягнути надзвичайно важкі дизелі до відповідного приміщення.
Безпосередньо робота з заміни дизель-генераторів тривала кілька тижнів. До неї долучилися технічні фахівці двох зимових (26-та і 27-ма УАЕ) та сезонного загонів.
І ось днями відбулася історична подія: замість старих двигунів на станції запрацювали нові – більш економічні та екологічні. Також вони обладнані сучасними системами управління, контролю та безпеки.
Олександр Книжатко, дизеліст 26-ї УАЕ, відзначив такі переваги: «Нові дизелі – приблизно на 20% потужніші. Тому навіть під час включення в роботу крана (а це біля 40кВт) двигун не відчуває цього. На старих це навантаження відчувалося одразу. Також нові менше шумлять. Період між регламентним обслуговуванням становить 500 годин, а не 400. І вони менше споживають дизпалива».