Доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як захищає Україну і водночас продовжує навчати студентів. Про будні військово-викладацького життя він розповідає на своїй сторінці у фейсбуці.
«Привілеї педагога. У багато кого створюється ілюзія, що педагоги мають привілеї лише із поваги до професії. Колись я вже писав, чому у нас лише 18-20 аудиторних годин на тиждень і півторамісячна відпустка, тому не буду повторюватися. А ще деякі категорії викладачів мають звільнення від призову. Моє теж лежить десь там на Великій Бердичівській 40. У моєму підрозділі я теж маю привілеї. Мене дуже не часто пускають в патрулі чи рейди. «В твоє навчання вклали забагато часу, щоб тобою ризикувати», – каже командир. Я думаю, насправді, це дещо стереотипне уявлення про педагога без армійської підготовки. Правда, я обходжу це обмеження, коли на чергування заступає моя група – сам себе назначаю в рейд, якщо трапляється нагода», – розповів викладач.
Іван Хом’як зазначив, що не виконує господарських робіт. Єдине його додаткове «навантаження» – такмед. Він бинтує рани і видає пілюлі із аптечки.
«У моїх «привілеїв» є раціональна причина – я не припинив своєї викладацької роботи із студентами. На периферії нашого ВОПу, для мене виділили бліндаж, з якого я виходжу в етер і спілкуюся із студентами. Ми називаємо його «лекційна криївка». Кожного разу, коли у нас затишшя і маю вільний час, я знову перетворююсь на доцента кафедри екології та географії. Побратими підлаштовують навіть чергування так, щоб я вписувався в розклад занять. Вони кажуть: «Скільки у вас студенти платять за навчання? А ми можемо слухати лекції безкоштовно» (вони інколи тихенько слухають, про що я розповідаю своїм студентам)», – розповів викладач.
І додав, що слід вірити і підтримувати ЗСУ та не забувати про освіту.