У Швеції з початком війни росії в Україні з’явилося чимало різних ініціатив як державних, так і громадських організацій на знак солідарності з Україною та українцями. Одна з них – ініціатива Folkuniversitetet в Уппсалі.
Folkuniversitetet (дослівно Народний університет) – це шведська дослідницька асоціація, заснована ще в 1942 році. Він співпрацює з державною освітою, культурою та освітою дорослих і координує низку курсів, що мають зв’язок з університетами Гетеборга, Лунда, Стокгольма, Умео та Уппсали.
Folkuniversitetet в Уппсалі ініціював створення громадської організації «Підтримка України». Її учасниками стали викладачі цього університету та інших університетів Уппсали, працівники комуни міста, українці, які тут проживають. Адже різні громадські організації у Швеції дуже популярні. Основна мета асоціації – допомогти українцям, які змушені були покинути рідну землю через війну росії і знайшли прихисток у цьому четвертому за кількістю жителів місті центрально-східної Швеції, яке часто називають найбільш студентським містом.
Уже традиційними стали зустрічі українських переселенців у приміщенні Folkuniversitetet в Уппсалі. На першу фіку (шведська назва легкого перекусу, зазвичай – кави з булочкою) прийшли шведи, які хотіли поспілкуватися з українцями, та українці, які опинилися в Уппсалі через війну і відчули потребу в спілкуванні з українцями, котрі живуть тут не один рік.
– Ми не знали, як вам допомогти, але дуже хотіли це зробити, – так розпочала першу зустріч з українцями одна з керівниць новоствореної асоціації «Підтримка України» Йоханна Варме. Шведи запропонували українцям можливість відвідування занять зі шведської та англійської мов, курси з вивчення традицій та культури Швеції, заняття в школі танців, а також допомогу юриста, психолога та роботодавців. Українці озвучили свої першочергові потреби. Деякі з них, наприклад, щодо навчання дітей чи проживання, вирішувалися майже миттєво завдяки активному співробітнику комуни Ользі Гранльоф.
Наступна фіка відбулася також в приміщенні Folkuniversitetet, але вже в кафе «Київ» – так товариство вирішило назвати традиційні зустрічі з українцями. На неї було запрошено Шведську державну службу зайнятості в Уппсалі. Її представники поінформували про ринок праці та про те, як українці, що отримують у Швеції захист від війни, можуть подати заявку на роботу. Понад п’ятдесят українців (приблизно саме стільки приходить на зустрічі) проявили надзвичайну активність і зацікавленість в можливості отримання роботи.
Перекладач з української на шведську ледве встигала озвучувати їх запитання та пропозиції, одночасно працювала перекладач з мови жестів, а після закінчення зустрічі українці продовжили спілкування вже англійською, якою частина з них непогано володіє, з приводу особистих питань. Варто сказати, що у Швеції дуже комфортно почувають себе люди, котрі володіють англійською, так як шведи легко переходять на неї у розмові. Недаремно Швецію називають «найбільш англомовною» країною Європи. До речі, все більше шведів сьогодні проявляють інтерес і до вивчення української. І це – надзвичайно приємно!
Представник Шведської церкви запросив українців на зустрічі з упсальцями в кафе, організованих при багатьох церквах. Це теж традиційні зустрічі для тих, хто потребує підтримки як психологічної, так і мовленнєвої (свого часу я теж відвідувала одну з таких церков, де шведи-пенсіонери на громадських засадах допомагали опановувати шведську для тих, хто сюди приїхав. Фактично, церква надає для цього своє приміщення, а кафе так і називаються – мовленнєві кафе).
Жінка, яка організувала літній табір для реабілітації дітей ще після Чорнобильської трагедії, запропонувала українським дітям 6-12 років двотижневий безкоштовний відпочинок. Ціле літо групи дітей по 15 осіб зможуть не тільки оздоровитися, живучи посеред природи, а й відвідувати цікаві місця Швеції, як-то відомий Грьона Лунд («зелений гай») – парк розваг у Столгольмі чи острів Оланд у Фінляндії. А кілька українських мам допомагатимуть дітям і організаторам під час відпочинку в таборі.
Щодо курсів з вивчення шведської. У Швеції кожен, хто отримав дозвіл на постійне проживання в країні, має право на безкоштовне вивчення мови, заняття з якої відбуваються щодня по кілька годин. Цей курс має назву SFI, що в перекладі означає шведська для іноземців. Проте українці, які згідно з директивою ЄС приїхали у Швецію після початку війни, не мали на це права.
Тоді волонтери самі почали ініціювати такі заняття. Пригадую, як у Стокгольмі одна з небайдужих викладачів оголосила, що готова допомагати опановувати шведську для групи із 20-ти українців. Записалися… 200 осіб. Після цього в різнах куточках Швеції почали з’являтися курси шведської для українців і мовленнєві кафе для можливості спілкуватися шведською. Деякі українки, які вивчають шведську на різних курсах у різних місцях, намагаються усі їх відвідати, переїжджаючи з місця на місце на велосипедах, або навіть добираючись на потягах…
…Поки мами (у переважній більшості в Уппсалу приїхали жінки з дітьми) брали уроки від служби зайнятості та шведських підприємців, їхні діти мали змогу цікаво проводити час в ігровій кімнаті під наглядом інших членів асоціації.
Так як це були пасхальні дні, то й тематика малюнків була відповідною – розмальовка писанок. За цією творчістю я й застала маленьких українців, яких попросила відповісти на одне лише запитання: чи добре вони почуваються у Швеції?
Ілля з Білої Церкви (10 років) розповів:
– Почуваюся добре, але мені все здається, що сирена розбудить…
П’ятирічна Вероніка з Маріуполя каже:
– Мені подобається будинок, в якому я живу. Там тепло…Злата із Шишак (7 років) розповіла, що взагалі-то їй у Швеції подобається все. Але потім цілком по-дорослому додала:
– У гостях добре, а вдома краще. Додому дуже хочеться…
До речі, коли я запитувала дітей, звідки вони приїхали, всі з гордістю відповідали: «Ми – з України!»
Ірина НІКОЛАЙЧУК, Уппсала, Швеція
Фото автора