Мальовничі річки Когильник і Сарата беруть свій початок на території Молдови, протікаючи через вкрай посушливий регіон Одеської області. У верхів’ї Сасику, площа якого становить 20 тис. га, вони разом із річкою Кагач формують видовищну дельту. Територія цих дельт площею 3450 га з 2004 року входить до складу зони антропогенних ландшафтів Дунайського біосферного заповідника НАН України. Вона відіграє важливе значення для тварин, особливо як нерестовище риб, і птахів, що гніздяться та скупчуються тут тисячами під час міграцій.
Проте в нижній частині річок, недалеко від місця їхнього впадання до Сасика, ще за радянських часів було зведено 10 гребель і пересипів, які порушили водообмін чи повністю відрізали ділянки від водойм. Ці незаконно збудовані споруди заввишки від 0,5 до 1,5 м перешкоджали річковій течії, призводячи до фрагментації русла річки і втрати біорізноманіття.
Їх створили головно для отримання доступу до колишніх очисної станції та будинку відпочинку, а також задля спрямлення річок на догоду сільському господарству, що також не дало довгострокового результату.
Наприкінці 2009 року організація «Rewilding Europe» спільно з Дунайським біосферним заповідником НАН України у межах проєкту «Відновлення водно-болотних угідь та степів регіону дельти Дунаю» знесли ці греблі.
![](http://svit.kpi.ua/wp-content/uploads/2022/06/220628105032812-7283_jpg.jpg)
![](http://svit.kpi.ua/wp-content/uploads/2022/06/220628105112718-6329_jpg.jpg)
Моніторинг природної системи, який співробітники Дунайського біосферного заповідника НАН України виконують після відновлення водотоку, свідчить, що природа поступово повертається до життя.
Цього року через обмеження, спричинені війною в Україні, фахівці заповідника змогли обстежити лише частину території. Першочерговим об’єктом моніторингу було обрано птахів, бо вони швидко реагують на зміни у природі, за ними досить легко спостерігати, а крім того вони опосередковано відображають чисельність інших груп тварин, якими харчуються.
Після усунення перешкод на річках на раніше сухі ділянки надійшла вода, відновивши мілководні луки.
![](http://svit.kpi.ua/wp-content/uploads/2022/06/220628105638718-2854_jpg.jpg)
![](http://svit.kpi.ua/wp-content/uploads/2022/06/220628105809656-5986_jpg.jpg)
Зараз тут нагулюється молодь риб і зустрічаються численні комахи, що приваблює навколоводних птахів. Загалом за два роки на більшості ділянок збільшилися видове різноманіття й чисельність птахів, що харчуються та гніздяться. Серед них слід відзначити чепуру велику, гуску сіру, лебедя-шипуна, лиску й інших, які побудували гнізда та вивели пташенят на тих ділянках, де вони вже багато років не зустрічалися на гніздуванні.
Найприємніше для вчених було вперше відзначити гніздування чепури великої в заростях очерету безпосередньо на руслі річки Когильник.
Колонія розташувалася саме біля мілководних ділянок, що утворилися після знесення насипу. Окрім того, деякі види птахів, серед яких червонокнижні кулик-довгоніг і чоботар, на гніздуванні у дельтовій частині річки Сарата взагалі зустрічаються вперше за весь період спостережень.
![](http://svit.kpi.ua/wp-content/uploads/2022/06/220628111158297-1109_jpg.jpg)
Це також свідчить про створення умов, придатних для їхнього гніздування і харчування.
Отримавши шанс, природа швидко повертається до життя й розквітає після тривалого періоду занепаду. До того ж зараз, під час війни, менше людей відвідують ці території та турбують диких мешканців, що також сприяє розмноженню птахів та інших тварин. Птахи, які є дуже чутливими до змін в екосистемі, це чудово демонструють і з’являються там, де їм добре.
Та водночас ця межа доволі крихка – наразі про стабільність не може йти мови, адже річки ще залишаються у полоні дамб вище за течією за межами заповідника і мають чимало екологічних проблем. Попереду ще чимало роботи з відновлення чи збереження цих цінних територій.
Відновлення річок і знесення застарілої інфраструктури набирає обертів у всій Європі. Цьогоріч було створений спеціальний фонд «Вільні річки» для підтримки руху з відновлення річок в Європі. Крім того, в межах нової Зеленої політики ЄС передбачено відновити 25 тис. км європейських річок. Тому в Дунайському біосферному заповіднику НАН України сподіваються, що відновлення проточності на річках Когильник, Сарата і Кагач – це лише початок і найближчими роками в Україні ще більше річок стануть вільними.
За інформацією Дунайського біосферного заповідника НАН України
Фото і відео: Максим Яковлєв (заступник директора з наукової роботи заповідника) та прес-служби НАН України