Співпраця науки, освіти і бізнесу для післявоєнного відродження країни – такою була тема форуму в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Пояснюючи сенс і необхідність саме зараз проводити цей форум, ректор університету Станіслав Ніколаєнко зазначив:
– Україна переживає найскрутніші часи, їх можна порівняти хіба що з 18-19 роками минулого століття. Такої зовнішньої загрози існуванню не тільки державі, а всьому народу, ще не було. Але ми твердо переконані: нам перемагати і нам відбудовувати! Це – лейтмотив сьогоднішньої зустрічі і головне завдання найближчого часу.
У форумі (за безпосередньої участі та онлайн) взяли участь біля 600 осіб. І серед них майже 150 представників бізнесових структур, громадських об’єднань і організацій, державних підприємств і органів влади. Кожний факультет запросив на цю розмову своїх роботодавців-партнерів. На конференції були представлені також 17 закладів вищої освіти та 7 наукових установ.
Тобто зустріч вийшла далеко за межі галузевої чи територіальної тематики.
ПОДИВИМОСЬ У ДЗЕРКАЛО МАЙБУТНЬОГО
Про роль українських університетів в умовах війни та подолання її наслідків виступив з доповіддю ректор НУБіП України Станіслав Ніколаєнко.
– Отямившись від першого шоку, ми вже 7-8 березня вирішили відновити навчальний процес, хоч чимало колег вважали, що це не на часі. З 14 березня повели його дистанційно. Спочатку до занять підключалося 50% студентів, а потім – 87-90%. Сьогодні всі ми хотіли б заглянути в дзеркало, щоб побачити майбутнє. А майбутнє полягає в активній співпраці бізнесу, науки і виробництва, активній інтеграції у світові і європейські структури.
В НУБіП на кожному факультеті створена рада роботодавців, оскільки, за словами Ніколаєнка, «підготувати кваліфікованого спеціалісти можемо тільки разом!» Вплив університету на якість підготовки кадрів в країні відчутна. Адже випускником університету є кожний другий-третій агробіолог, тваринник, ветеринар, лісівник чи інженер сільськогосподарського виробництва. Усього в університеті навчається 27 тисяч студентів, а передає їм свої знання досвідчена команда: 264 доктори наук та 790 кандидатів наук. Цьогоріч університет ввійшов до міжнародного рейтингу QS EECA. І це є предмет гордості для НУБіПівців, адже основними критеріями оцінювання в цьому рейтингу є академічна репутація та репутація роботодавця, а вже потім – цитування, співвідношення викладачів і студентів тощо.
Не треба сподіватись, що майбутнє творитиметься за рахунок чужих технологій, переконаний ректор. Потрібно мати свої набутки, хоча й використовувати загальне надбання. Невипадково сьогодні НУБіП має прямі договори з більш як 120 університетами світу. А з десятьма з них – ще й програми подвійних дипломів. І свої освітні програми узгоджує як з роботодавцями, так і програмами кращих університетів світу.
Схвально сприйняли в університеті План відновлення та розвитку України. хоча відзначили, як зауважив ректор, що в ньому недостатня увага приділяється науці та її інноваційній складовій. На їх розвиток закладено критично мале фінансування. Тож є сподівання, що сьогоднішня розмова на форумі дасть старт діалогу між бізнесом і ЗВО по всій Україні і зробить практичний внесок у розбудову і відновлення України.
РОЛЬ І СПРОМОЖНОСТІ УНІВЕРСИТЕТУ
– Якщо роль університетів у співпраці з бізнесом визначена: це й поширення знань, формування світогляду майбутніх спеціалістів, навчання, дослідження й інновації, розробка та реалізація програм на глобальному та регіональному рівнях, – то роль бізнесу ще потребує цього визначення, – зазначив у доповіді про спроможності українських ЗВО у співпраці з бізнесом проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП Вадим Кондратюк.
Маючи потужний потенціал – 13 факультетів, 3 навчально-наукових інститути, 6 НДІ, до складу яких входять понад 120 лабораторій, НУБіП вибудовує свою дослідницьку інфраструктуру.
На базі провідних підприємств України створено 4 інноваційні центри. Базовими для розробки і впровадження інноваційних технологій стали 4 навчально-дослідні господарства.
Інноваційні підрозділи університету представлені науковим парком та стартап-школою, продовжив Вадим Кондратюк. В університеті діє центр колективного користування науковим обладнанням новітніх агротехнологій для всіх науковців і виробничників України.
ЛАБОРАТОРІЇ ТА ЦЕНТРИ
За останні вісім років університет витратив понад 80 млн гривень на створення нових навчально-наукових виробничих лабораторій, сказав проректор НУБіП. І працювали над їх появою спільно з компаніями-партнерами.
Наприклад, лабораторія моніторингу якості грунтів, створена спільно з компанією «Агроскопінтернешенел».
Зусиллями професора Анатолія Бикіна та компаній Агрілаб та Трімбл створено дві унікальні лабораторії за напрямом агрохімсервіс.
Уже не один рік працює лабораторія системотехніки – спільне дітище університету і компанії «КУН Україна».
(Виступаючи в обговоренні теми, заступник генерального директора компанії «КУН-Україна» Віктор Шевчук детально розповів про досвід освітньо-наукового партнерства компанії з механіко-технологічним факультетом НУБіП. Договір про співробітництво тут було підписано ще 2015 року. А потім у лабораторії кафедри сільгоспмашин та системотехніки з’явився демонстраційний майданчик нової техніки, технологічний центр та центр електроніки, на базі яких було проведено понад 100 лекцій, семінарів, тренінгів, спільні навчання з представниками сервісних служб. Співпраця з КУН стала драйвером нових якісних змін на факультеті).
Справжньою професійною школою підготовки фахівців-лісівників стала навчальна лабораторія інженерно-технічного забезпечення лісового комплексу, створена спільно з компаніями Stihl та «Мотор-січ».
На базі університету впродовж 9 років функціонує Регіональний східно-європейський центр моніторингу пожеж (REEFMC), створений разом з групою фахівців з Глобального центру моніторингу пожеж (GFMC) та групою фахівців Європейської економічної комісії за фінансової підтримки Ради Європи.
А нещодавно на факультеті харчових технологій та управління якістю продукції АПК відкрито унікальну лабораторію нутриціології та геноміки людини. Створено її спільно з компанією «Лайтджин», яка вклала 7 млн. гривень.
За результатами державної атестації наукової діяльності НУБіП ввійшов у топ-5 університетів України.
Минулий рік був рекордним за обсягом залучених коштів на виконання наукових досліджень і розробок. Це 83 млн гривень, майже 32 з яких отримано в результаті співпраці бізнесу та науки.
ТЕЗИ, ЯКІ МОЖНА РОЗГОРНУТИ В НОВІ ПРОЄКТИ
Серед напрямів і тем, що пропонуються для співпраці, Вадим Кондратюк назвав біологізацію землеробства: урядовою премією була відзначена робота, одним із співавторів якої став директор агрофірми «Колос» Леонід Центило (він також виступив в обговоренні).
У зв’язку з глобальними змінами клімату надважливою темою є генетика й селекція сільськогосподарських культур. Університет має вагомі колекції генетичних ресурсів різноманітних рослин – як вихідних форм для подальшої роботи.
Учені займаються прогнозуванням розвитку шкідливих факторів в агротехнологіях, адаптацією АПК до нових умов, розвитком сучасної агротехніки, ресурсоощадністю. Окремий і надзвичайно важливий пласт проблем – використання відходів, зокрема й перетворення їх на енергетичні можливості. Проблеми землевпорядкування – з використанням ГІС-технологій, 3D- скануванням, електронним картографуванням. Тут також можуть бути об’єднані зусилля бізнесу й університетської науки.
Яскравим прикладом тісної взаємодії бізнесу та ветеринарної медицини є клінічний центр «Ветмедсервіс», а також створення унікального Центру клітинних технологій та Банку крові тварин.
І якщо ми заглядаємо в дзеркало навіть найближчого майбутнього, аж ніяк не обійдемось без технологій індустрії 4.0. Без автоматизації біологічних об’єктів, технології SmartGrid, використання нейронних мереж для обробки даних та прогнозування оптимальних режимів роботи технологічних об’єктів.
ВИХІД НА ГЛОБАЛЬНІШІ ОБШИРИ
Зрозуміло, що ефективний розвиток інноваційних рішень потребує об’єднання зусиль, і не тільки університетів та бізнесу, а й державних установ, органів місцевого самоврядування, громадських організацій. Своїм досвідом НУБіП може поділитися і тут, як учасник Північного міжрегіонального наукового центру Національної академії аграрних наук чи учасник реалізації кластерних проєктів за участі Київської ОДА та громадських організацій.
Що може дати університетська наука у виконанні цих та інших проєктів, орієнтовно зрозуміло. Як сказав на початку доповіді Вадим Кондратюк, «роль університетів у співпраці з бізнесом визначено». Про роль бізнесу, державних та громадських структур, їх бажання, вимоги і розуміння своєї ролі говорили учасники конференції – партнери університету.
І логічно, що першим було надано слово президенту НААН України Ярославу Гадзалу. Він зосередив свою увагу насамперед на кваліфікованій підготовці кадрів. 10% членів НААН безпосередньо працюють зі студентами, читають лекції, залучають до дослідницької роботи. Через рік-два кількість науковців, які братимуть участь в освітньому процесі в ЗВО, подвоїться,- переконаний Ярослав Михайлович. Уже сьогодні 65 наукових підрозділів чотирнадцяти установ НААН мають тісні контакти з університетами агропрофілю. На базі НААН створюють кафедри чи філії університетських кафедр. На замовлення академії в університетах проводяться дослідження в генетиці рослин, інженерії, ветеринарній медицині, у сфері нанотехнологій, охороні навколишнього середовища. І співпраця ця буде тільки зростати і поглиблюватись, підкреслив Ярослав Гадзало.
ЕФЕКТИВНА МОДЕЛЬ
Заступник голови правління ПАТ «МХП» Юрій Мельник акцентував увагу на перевагах економічної моделі виробництва продукції з доданою вартістю.
Якою повинна бути економічна модель України після перемоги? Юрій Мельник вважає, що то тут і бізнес, і університетська наука повинні сказати своє слово при розробці програми відновлення економіки, зокрема – в частині аграрного сектору.
Щодо підготовки кадрів для сучасного виробництва, то, на переконання доповідача, є перевірений рецепт – дуальна форма освіти. І в цьому плані «МХП» готовий працювати з будь-яким закладом.
– У нашому холдингу на дуальній формі навчання сьогодні перебуває 156 студентів, – розповів Юрій Мельник. – З 12 навчальними закладами така співпраця оформлена документально. На прикметі ще 8 закладів. Тож будемо розширювати цю співпрацю у регіональному вимірі.
УКРАЇНСЬКА КОЗА ІЗ ФРАНЦУЗЬКИМИ ГЕНАМИ
Співпраця освіти, науки й бізнесу актуальна в будь-який час, а особливо на етапі відновлення країни. Таку думку висловив засновник фермерського господарства «Тетяна 2011», керівник Згурівської територіальної громади Київщини Василь Цвик.Їхнє господарство також долучається до дуальної підготовки фахівців АПК, забезпечує проходження практики і працевлаштування студентів. Співпраця відбувається з 8 навчальними закладами.
Що дала фермерському господарству співпраця з наукою? Виробничники і науковці знайшли спосіб… побороти фактор неприємного запаху козячого молока.
– Насправді проблема це досить серйозна, – каже промовець. – Адже козяче молоко дуже корисне, але через своєрідний запах його не хочуть пити. Кіз з молоком без запаху можна завезти з ЄС – але то недешеве задоволення. Тому ми вирішили налагодити виробництво ембріонів на підприємстві. Тепер можемо взяти українську безпородну козу, зробити із неї «сурогатну матір», яка виносить ембріони з французькими генами і у підсумку – отримати дешеве поголів’я кіз.
Василь Цвик підкреслив важливість участі бізнесу у радах роботодавців при навчальних закладах. «Це дійсно працює, адже ми на місці можемо вирішити, що ми хочемо від навчального закладу і що ми готові дати як бізнес».
ДОСЛІДНИЦЬКІ ПЛАТФОРМИ
Партнером НУБіПу є й Фінський Університет Вааса. Як розповів ректор вишу Ярі Куусісто, майже всі дослідження в їхньому регіоні проводяться на вимогу бізнесу і у співпраці з ним. Великі глобальні компанії – ABB, Danfoss та інші – є основними інвесторами у наукову діяльність університету.
У виші створено декілька міждисциплінарних дослідницьких платформ, які працюють над вирішенням значущих проблем цифровізації, енергетичного переходу тощо. «Ідея полягає в тому, щоб дослідники, які приходять з різних сфер, працювали спільно над розв’язанням цих важливих для суспільства проблем», – зауважив Ярі Куусісто.
За його словами, сьогодні бізнес і університети дедалі більше покладаються на відкриту науку, відкриті інновації й інноваційні екосистеми.
– Ми пояснюємо бізнесу переваги участі у роботі таких платформ, – додав доповідач. – Він отримає доступ до найсвіжіших досліджень і до найкращих експертів у галузі. В рамках цієї екосистеми є можливість налагодити співпрацю не лише з університетом, а й знайти партнерів у бізнесі. І звичайно – є можливість відшукати талановитих і сучасних співробітників.
БІОЛОГІЗАЦІЯ ЗЕМЛЕРОБСТВА
За прогнозами вчених, до 2030 року понад 2,5 мільярда людей в світі страждатимуть від голоду, а це як мінімум третина світу. Тому для виживання людства впродовж наступних 30 років необхідно збільшити виробництво продовольства приблизно на 70%. Такі цифри навів директор ТОВ «Агрофірма Колос» Леонід Центило. І нам у цій «великій грі» належить далеко не остання роль, адже за даними FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН) тільки декілька країн (Аргентина, Казахстан, Україна і росія) можуть швидко збільшити виробництво продуктів харчування.
Як зауважив Леонід Центило, інтенсифікація сільського господарства значно підвищила врожайність культур. Проте одночасно відбувається деградація ґрунтів та агроекосистем. Тому у світі з’явились різні концепції екологізації землеробства. Зокрема, на основі широкого застосування біологічних прийомів і засобів для відтворення родючості ґрунтів і захисту рослин; обмежене використання мінеральних добрив з урахуванням оптимального живлення та еколого-безпечних систем захисту рослин, а також диференційної системи обробітку ґрунту з урахуванням біологічних вимог рослин. Передбачається також включення до сівозмін багаторічних та бобових трав і застосування усіх видів органічних добрив.
Для розв’язання проблем ТОВ «Колос» співпрацює з великими компаніями й університетами. «У нас потужний проєкт з МХП, – каже Леонід Центило.
– Кінцева мета – використання практично всіх відходів від виробництва». Щодо наукової співпраці з НУБіП, то компанія і виш мають договір про стратегічне партнерство. «З гордістю скажу, що ми є базою підвищення кваліфікації для викладачів, проходження практик для студентів, – резюмував Леонід Центило. – Також на нашій базі виконана велика кількість аспірантських робіт.
ЗАПРОШЕННЯ ДО ДІАЛОГУ
Учасники форуму звернулися до Президента, Верховної Ради, органів державної влади та місцевого самоврядування із пропозицією почати діалог щодо відбудови економіки і подальшого розвитку України.
Учасники форуму переконані, що подальший розвиток нашої країни неможливий без достатніх інвестицій в освіту і науку. Залучити ці інвестиції можна лише у співпраці з бізнесом. Для руху вперед потрібне також оволодіння новими технологіями, розвиток дуальної освіти, залучення до цих процесів студентства, молодих вчених і науковців.
Саме тому потрібно сформувати новий порядок денний розвитку науково-інноваційної сфери та забезпечення продовольчої безпеки. І залучити до цього формування українські університети.
У зверненні також згадано, що Національна програма розвитку системи освіти і науки на десять років обсягом 5 млрд доларів (0,7 % загального бюджету) недостатньо враховує потреби закладів вищої освіти в умовах нових викликів. Її бажано доопрацювати. Потрібно розробити й нову бізнес-модель розвитку АПК, яка сприяла б виробництву продукції з високою доданою вартістю.
До діалогу учасники форуму запросили також представників академічного середовища і громадянського суспільства.
На форумі працювали Світлана ГАЛАТА, Лариса ОСТРОЛУЦЬКА, Дмитро ШУЛІКІНГазета “Світ”, № 25-26, липень 2022 р.