Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній в інтерв’ю телеканалу Апостроф TV розповів про авторитет української науки у світі та найвизначніші її здобутки.
Він зазначив, що з цілого ряду наукових напрямів Україна посідає дуже гідне місце серед провідних країн світу, а у деяких – є лідером. Це стосується окремих розділів математики, теоретичної і прикладної механіки, матеріалознавства, теоретичної фізики, фізики і астрофізики високих енергій, радіоастрономії, фізичної хімії, молекулярної біології, фізіології, біохімії, космічних досліджень, ряду інших напрямів.
Як приклад він навів успіхи наших науковців, які беруть участь у здійсненні експериментів на Великому адронному колайдері у Швейцарії. Саме завдяки цьому співробітництву вчені з України причетні до ряду видатних ЦЕРНівських відкриттів.
Він розповів про внесок українських фізиків, зокрема з Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова, у відкриття нової частинки – оддерона, а також про відкриття наших астрофізиків за допомогою космічного телескопу «ХАБЛ» нових галактик, так званих молодих галактик, які відповідають за вторинну іонізацію Всесвіту.
Ще одним яскравим прикладом успіху українських науковців може служити передбачення нашими фізиками-теоретиками електронних і оптичних властивостей графену. Їхній авторитет визнається міжнародною спільнотою, їх цитують Нобелівські лауреати. (Нобелівську премію з фізики у 2010 р. було присуджено за експериментальне дослідження цього матеріалу). За словами Анатолія Загороднього, практичне застосування графену є надзвичайно перспективним і може призвести до революції в наноелектроніці.
У цьому відношенні очільник Академії особливу увагу звернув на дослідження нашими хіміками графеноподібних двовимірних структур та створення на їх основі наноматеріалів – перспективних матеріалів для потреб сучасної техніки (створення хімічних джерел струму, суперконденсаторів, світловипромінювальних діодів, сенсорів тощо).
Президент НАН України наголосив, що фундаментальні дослідження, звичайно, не приносять віддачі у найближчому майбутньому, проте будь-які фундаментальні знання є основою для забезпечення належного рівня прикладних досліджень та розробок, які потім приносять економічний ефект.
Як приклад він навів відкриття розщеплення атомного ядра, яке призвело до розвитку ядерної енергетики та створення атомних бомб.
За словами академіка Анатолія Загороднього, науковці Академії не залишись осторонь і епідемії короновірусу. Зокрема фахівці Інституту молекулярної біології і генетики єдині в Україні вивчають мутації коронавірусу за допомогою методу секвенування нового покоління.
Не оминув своєю увагою Президент НАН України і здобутки соціогуманітаріїв. Він назвав найбільші енциклопедичні та хрестоматійні видання, підготовлені науковцями Академії. Це, зокрема, «Енциклопедія сучасної України», «Історія української літератури», «Словник української мови», «Епістолярій Тараса Шевченка».
Завдяки колосальним зусиллям науковців, видавців, меценатів світ побачило унікальне видання – перше повне видання «Літопису» українського козацького літописця кінця XVII – початку XVIII ст., автора першого систематичного викладу історії української козацької держави Самійла Величка. На думку академіка Анатолія Загороднього, це робота державної ваги. Масштабна праця Величка дасть змогу кожному з нас повніше оцінити події козацького періоду історії України, переосмислити безліч історіографічних міфів, уточнити конкретні події, усвідомити себе.
За участі НАН України реалізується багатотомне енциклопедичне видання «Велика українська енциклопедія». Вона виходить не лише у друкованому вигляді, але й у електронному. Електронна версія насичена великою кількістю відео- й аудіоматеріалів, ілюстрацій – світлинами, картами, схемами, графіками, діаграмами, малюнками тощо.