ВИКЛИКИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ: що пропонують освітяни й науковці?

Традиційний перелік тем, які обговорювались на серпневих конференціях, цьогоріч розширився. Війна росії проти України поставила низку нових викликів перед освітянською і науковою спільнотою напередодні нового навчального року. Які актуальні питання порушувались на майданчиках міжнародної серпневої педагогічної науково-практичної конференції «Освіта, освітяни — незламні у війні»?

Не загубити жодної людини

Головна студія конференції, що дуже символічно, розмістилась в одному із закладів освіти міста-героя Бучі. Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму виступі згадав перші дні агресії та рішучість усієї освітянської спільноти, завдяки чому через кільканадцять днів після 24 лютого вдалось відновити навчальний процес.

Звісно, йшлося і про втрати. Так, за інформацією МОН,261 заклад освіти повністю зруйновано, 2061 пошкоджено, а 1300 — перебувають під окупацією.

Йшлося у виступі й про виняткову роль освітян, які у найважчі дні не лише навчали, а й забезпечували соціалізацію і психологічну підтримку тим, хто цього потребував. Поселення біженців, зокрема в закладах освіти, організація їхнього побуту — левову частку цієї роботи взяли на себе саме освітяни.

Говорив міністр і про варіанти організації освітнього процесу в школах, в основу яких покладене місце перебування дітей: на умовно безпечних територіях, у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, а також за межами України. Чимало йшлося на конференції й про міжнародну підтримку — з боку Ради Європи, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, ООН, окремих країн і організацій. Зокрема було озвучено про домовленість щодо друку підручників для 5 класу з математики й української мови загальним накладом понад 1,3 мільйона примірників. — Наше найголовніше завдання — не загубити жодної дитини, жодного здобувача освіти, хоч де він є територіально, — резюмував Сергій Шкарлет. — Кожен має бути долучений до освітнього процесу і перебувати в безпеці.

Законодавчі зміни

Про законодавче реагування на виклики сьогодення розповідав голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Зокрема, він згадав закон про державні гарантії для освітян, який забезпечив виплату заробітних плат та стипендій і продовження функціонування системи освіти навіть у дистанційному форматі, закони про звільнення освітян і науковців від мобілізації (хоча, звісно, чимало з них пішли до лав захисників України добровольцями), зміни до законодавства щодо проведення вступної кампанії.

Сергій Бабак також розповів про домовленості з Мінфіном щодо розблокування урядової постанови № 590 — для того, щоб місцеві органи влади могли закуповувати шкільні автобуси, адже їхній парк дуже постраждав під час війни. Серед інших домовленостей з Мінфіном — розблокування залишків освітньої субвенції, щоб їх можна було використовувати без обмежень на всі освітні потреби.

Про дослідницьку підтримку

Педагогічна наука готова підтримати нашу систему освіти у ці нелегкі часи. Про це у своєму виступі заявив президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень. На жаль, війна не дала змоги відкрити в академії Інститут раннього розвитку дитини та дошкільної освіти, але вчені Центру з такою назвою в складі Інституту проблем виховання НАПН України за цей час створили освітню платформу «Дошкілля України: освіта і піклування». За період бойових дій на ній зареєстрували понад 21 тисячу електронних кабінетів, з яких 28% — родини дітей з сімей українських біженців.

— Наші вчені надавали системну психолого-педагогічну консультативну допомогу дітям та родинам, які постраждали внаслідок воєнних дій у Київській області, — зауважив президент НАПН.

Також науковці академії підготували підручники з усіх предметів для 5 класу. Як розповів Василь Григорович, більшість вчителів України обрали саме підручники академії. Ця робота триває — щоб шостий і наступні класи також були забезпечені якісними академічними підручниками з усіх предметів. Для наукового впливу на процеси цифровізації НАПН створила Інститут цифровізації освіти. Інститут заснував потужну електронну бібліотеку (lib.iitta.gov.ua), яка містить праці вчених академії і якою послуговуються користувачі 182 країн світу.

Нині ця установа працює над інноваційною електронною Енциклопедією освіти. Широкого наукового резонансу набули розробки вчених цього Інституту з питань застосування хмарних технологій у закладах освіти та впровадження методичної системи використання електронних освітніх цифрових ресурсів. Нагальним завданням, яке зараз реалізує установа, є створення для вчителів відкритої системи підвищення цифрової кваліфікації.Усі наукові установи психологічного профілю НАПН напрацювали методики й рекомендації щодо психологічного відновлення дітей і дорослих, створили для цього необхідні центри й групи, проводять заходи. Це стосується і науково-методичного забезпечення психологічної служби системи освіти.

Йшлося і про систему підвищення кваліфікації освітян. Науковці, які є авторами модельних навчальних програм і підручників для 5-х класів, упродовж 2021/22 навчального року підготували до роботи понад 21 тисячу вчителів із різних предметів, зокрема — в умовах дистанційного навчання.

Не втратити потенціал

У рамках конференції працювали дванадцять локацій. Одна з них —«Наука та інновації: ефективні дослідження для безпечної освіти» — розташувалась у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Ключове питання, що розглядалось — як нашій науці пережити війну, не втративши при цьому людський потенціал. Звісно, не оминули й проблем фінансування.

— В умовах війни це дуже складні питання, зважаючи на те, що багато наукових досліджень потребують саме бюджетного фінансування, особливо фундаментальні роботи, — зазначив заступник міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов. — Однак сьогодні відкрився певний простір для наповнення наших спеціальних фондів з інших джерел, зокрема це гранти наших країн-партнерів. Переконаний, що сьогодні кожен із науковців повинен докласти максимум зусиль, щоб почати працювати на міжнародному рівні, зробити все, щоб імплементувати нашу науку у світовий дослідницький простір.

Компенсувати відсутність бюджету

Постійна комунікація з іноземними партнерами, залучення різнопланової допомоги —починаючи з 24 лютого,активну діяльність у цьому напрямку проводить Національний фонд досліджень України. Але, як зауважила під час конференції виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька, від початку війни готових рішень не було — ані у нас, ані в закордоннихпартнерів. У зв’язку зі збройною агресією проти України грантовий сезон НФДУ у 2022 році було призупинено. На 2022 рік для фонду на грантову підтримку передбачалось 790 мільйонів гривень. «Це свідчить про те, що фонд набирав обертів, що держава стала довіряти більше, — каже очільниця НФДУ. — Але ці кошти нині спрямовані на підтримку Збройних Сил України. Ми дуже добре розуміємо, що до цих цифр ми наступного року не повернемось, але докладатимемо всіх зусиль, щоб зробити це протягом декількох років».

Наукова рада фонду виокремила певну кількість проєктів, які набувають великого практичного значення в умовах війни. Вони спрямовані на забезпечення обороноздатності та відбудови України у повоєнний час. Відповідні пропозиції направлено до Офісу Президента України, профільного комітету МОН, МОЗ, Мінцифри тощо.

Щодо міжнародної роботи, то НФДУ звернувся до партнерських фондів, наукових центрів, лабораторій, ЗВО, промислових корпорацій у країнах ЄС, США, Канаді, Швейцарії, Японії, інших розвинутих державах з проханням надати допомогу українським вченим у фінансуванні їхніх наукових проєктів, зокрема — проєктів переможців конкурсів фонду.

У колаборації з іноземними партнерами НФДУ здійснює системний пошук грантових пропозицій для українських науковців. У результаті була отримана значна кількість конкретних грантових пропозицій, а також пропозицій загальної допомоги постраждалим від війни громадянам України, зокрема вимушеним біженцям.

Також, за словами Ольги Полоцької, фонд провів низку переговорів щодо можливості проведення конкурсів індивідуальних наукових проєктів учених з найбільш потерпілих від війни регіонів, які залишаються на території України. Вже цього року планується провести такий конкурс за кошти Кембриджського університету.

Зміна орієнтирів

Чимало нових проблем унаслідок війни постало перед університетами. Як зауважив під час конференції проректор з наукової роботи Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Володимир Павліков, війна змусила виші змінити орієнтири. Нині найперший — потреба Збройних Сил України й інших силових структур у наукомісткій продукції.

Серед питань, з якими щодня стикаються організатори науки у вишах, проректор назвав виконання взятих на себе зобов’язань перед МОН та замовниками господарчих робіт щодо проведення наукових досліджень, які заплановано у 2022 році. До речі, сьогодні в ХАІ не призупинено жодної такої роботи. Також це виконання взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами (особливо за програмою «Горизонт 2020»). Важливе питання — організація логістичних мереж проведення наукових досліджень. Принагідно Володимир Павліков подякував колегам, які прийняли у себе аспірантів ХАІ для роботи в умовно безпечних регіонах.

— Сьогодні великою проблемою є закупівля матеріалів, компонентів та обладнання, яке може мати потенціал подвійного застосування, — зауважив проректор. — Коли почали орієнтуватись на силові відомства, то постала проблема: не можемо майже нічого купити. І ми шукаємо різні логістичні шляхи. Інколи на це доводиться витрачати декілька тижнів. Ще одне питання, яке турбує сьогодні всі ЗВО — відсутність доступу до використання для закупівель коштів спецфонду. «Фактично ми можемо заплатити з них тільки зарплату, а будь-які матеріали купити не можемо, — констатував професор Павліков. — У нас є потенціал залучити серйозні кошти під серйозні розробки, але вони «заходять» на спецфонд і використати ми їх не зможемо».

Як зауважив під час конференції генеральний директор директорату науки та інновацій МОН Ігор Таранов, у міністерстві розуміють цю проблему і вже надіслали пропозиції до Мінфіну.

Ефективний інструмент

В умовах війни університетам варто звернути увагу на таку форму підготовки аспірантів як cotutelle (за назвою міста у Франції, де з’явилася ідея подвійного аспірантства). Про це йшлося у виступі проректорки з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганни Толстанової. За такої моделі договір укладається між двома ЗВО чи установами різних країн — окремо для кожного аспіранта. Вона дає змогу мати двох наукових керівників — в Україні й за кордоном. Визначається, що робить аспірант у кожному ЗВО чи науковій установі. Також чітко визначається установу, в якій буде утворено разову спеціалізовану раду для проведення захисту дисертації, і найголовніше — за результатами одного захисту аспірант може отримати два дипломи: України та країни, де відбувалося навчання.

Ганна Толстанова звернула увагу і на деякі правові аспекти «котютелів». Основна проблема — в нормативній базі прописано, що якщо у нас відбувся захист, то країна-іноземний партнер може видати другий диплом, проте не прописано, що ми можемо видати другий диплом, якщо захист за результатами «котютелів» відбувся в іноземному закладі. Отже, варто звернутись до МОН і НАЗЯВО з пропозиціями внести відповідні зміни до нормативної бази. Крім того, на думку проректорки, потрібно максимально адаптувати вимоги іноземних ЗВО-партнерів щодо оформлення результатів дисертаційного дослідження та обсягів.

Дмитро ШУЛІКІН

Фото пресслужби МОН

Газета “Світ”, №33-34, вересень, 2022 р.

Читайте також: