У Познанському університеті технологій (Познанська політехніка) 14-15 вересня 2022 року відбулася уже традиційна науково-практична конференція «Наука для оборонної безпеки критичної інфраструктури». Учасником конференції, а також урочистого засідання Академічного Сенату Познанської політехніки був і ректор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Михайло Згуровський. На урочистому засіданні Академічного Сенату університету йому було вручено диплом Почесного доктора Познанської політехніки.
Головуючий на засіданні Академічного Сенату ректор Познанського університету технологій проф.Теофіл Ясиновський розповів, що з ініціативою присудити професору Михайлу Згуровському ступінь доктора honoris causa виступив колектив електротехнічного факультету. Процедура рішення тут непроста. Пропозицію було внесено на засідання Вченої ради університету в листопаді 2021 року. Відтак Сенат звернувся до Варшавського університету технологій, Вроцлавського університету науки і технологій та Університету науки і технологій AGH у Кракові, з проханням надати експертні висновки стосовно внеску номінанта в науку і передову освіту. Від зазначених університетів були призначені професори-рецензенти, а від Познанської політехніки – відповідальний за номінаційну процедуру проф. Томаш Ладиговський. Отримавши позитивні експертні висновки, 30 березня 2022 року Академічний Сенат Познанської політехніки ухвалив рішення про присудження професору Михайлу Згуровському ступеня доктора honoris causa Познанського університету технологій за видатні наукові досягнення в галузі кібернетики, системного аналізу та теорії прийняття рішень, а також співпрацю у сфері міжнародної академічної спільноти.
В урочистій церемонії вручення диплому honoris causa взяли участь члени Сенату, рецензенти від призначених університетів, представники польських технічних університетів, учасники конференці «Наука для оборонної безпеки критичної інфраструктури» з Польщі, України, США, Великобританії, Японії інших країн, а також президент Познанського відділення Польської академії наук професор Марек Світонський.
По закінченні церемонії Михайло Згуровський прочитав номінаційну лекцію про глобальні тренди зростання конфліктності у світі, виявлені в результаті застосування методів інтелектуального аналізу великих даних та системного аналізу. Він зазначив, що поштовхом для цього дослідження стали висновки Римського клубу в праці «Межі зростання», 1972 р., і Володимира Вернадського в праці «Кілька слів про ноосферу», 1944 р. Незалежно один від одного вони прийшли до аналогічного висновку: «Якщо людство не змінить свою поведінку в планетарному масштабі, то вже в середині 21 століття можуть виникнути такі умови, за яких люди існувати не зможуть. Ґрунтуючись на результатах математичного моделювання, виконаного ученими КПІ у Світовому центрі даних «Геоінформатика і сталий розвиток», для уникнення цього апокаліпсису було запропоновано оптимістичний сценарій. Було наголошено, що зусилля багатьох міжнародних гуманітарних організацій, відомих учених і громадських діячів спрямовані на необхідність переходу від парадигми «необмеженого споживання» до парадигми «гармонійного співіснування» і радикального перетворення Техносфери в «природноподібну», засновану на конвергенції нано-, біоінформаційних, когнітивних і соціогуманітарних технологій. За цих умов людство продовжить свою творчу місію на Землі.
Тематика науково-практичної конференції «Наука для оборонної безпеки критичної інфраструктури» надзвичайно актуальна для України, чия інфраструктура руйнується з першого дня війни, з метою унеможливлення життєдіяльності країни. Якраз у день початку конференції ворог обстріляв крилатими ракетами Кривий Ріг, тимчасово без води залишились кілька районів майже мільйонного міста.
На цьому форумі було високе представництво. Достатньо сказати, що у перший день його роботи своєю доповіддю конференцію відкрив перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Польщі доктор Тадеуш Мікутель, виступили бригадний генерал доктор Стефан ЧМУР, представник USAREUR-AF (Армії Європи та Африки) Джейсон ЛІ, відбулася плідна дискусія.
Михайло Згуровський виступив з доповіддю «Забезпечення енергетичної незалежності як новий глобальний виклик для європейської безпеки». Він детально проаналізував ситуацію, що склалася на енергетичних ринках Європи і України, викликану війною росії проти України. Доповів результати дослідження, отримані вченими КПІ на часовому відрізку 2000-2021 років для 142 країн світу. Показав, що для оцінки та порівняння енергетичних систем різних країн світу вчені КПІ розробили Індекс енергетичної свободи, який узагальнює три субіндекси – субіндекс енергетичного потенціалу, субіндекс енергетичного балансу та субіндекс розвитку енергетики. Було проаналізовано співвідношення між цим індексом і часткою імпорту енергоносіїв з росії в національному споживанні кожної країни. Було показано, що країни з вищим значенням індексу енергетичної свободи мають слабку або негативну кореляцію з російським імпортом. Доповідач висловив переконання, що згуртована Європа зуміє протистояти новим енергетичним викликам.
Читайте також:
- РОСІЙСЬКІ ФЕЙКИ: КУДИ КИЇВ СХОВАВ СВОЮ ЯДЕРНУ БОМБУ?
- ПЛАТФОРМА ПОВОЄННОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
- ЯКІСНИЙ БЕНЗИН ІЗ МАЛОПОТУЖНИХ ГАЗОВИХ РОДОВИЩ
- ТЕХНОЛОГІЧНІ СЕРЦЯ ПОЗНАНІ Й КИЄВА Б’ЮТЬСЯ В УНІСОН
- ВИКЛИКИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ: що пропонують освітяни й науковці?
- ВІРИТИ В СЕБЕ, БАЧИТИ ЦІЛЬ, НЕ БАЧИТИ ПЕРЕШКОД
- Борис КОВАЛЬСЬКИЙ: «СПОРТ І НАУКА СТАЛИ МОЇМ ЖИТТЯМ»