Про роботу установ Північно-Східного наукового центру НАН України й МОН України, які розташовані у районах проведення активних бойових дій, колегам розповів голова центру, академік НАН України Володимир Семиноженко.
Володимир Петрович нагадав, що на Харківщині — 52 заклади вищої освіти, 40 галузевих установ та 27 об’єктів національного надбання. Чверть території області окуповано, ворог щодня обстрілює і місто і, особливо, наукові установи та заклади освіти.
— Ось це фото зроблено біля ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів», — зазначив доповідач. — Як бачите, з асфальту стирчить снаряд «Смерчу». Це фото ілюструє прагнення росії знищити українську науку.
Володимир Семиноженко повідомив, що на сьогодні в установах Північно-Східного наукового центру зруйновано та пошкоджено десятки будівель. Зокрема, зазнали руйнувань 70 відсотків об’єктів, що становлять національне надбання. Це, зокрема, ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів» ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України (ННЦ ХФТІ); фонд книжкових пам’яток Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна; банк генетичних ресурсів рослин Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України та інші.
Критичним є, наприклад, стан інфраструктури ХФТІ. Всі руйнування в інституті вкрай небезпечні, оскільки на майданчику розташоване сховище ядерних матеріалів, лабораторія радіоактивних ізотопів тощо. «Попри обстріли, персонал здійснює постійний радіаційний моніторинг та охороняє об’єкти. Нагадаю, що до лінії фронту звідси — 20 кілометрів», — наголосив доповідач.
У Радіоастрономічному інституті найцінніше наукове обладнання «евакуювали» до бомбосховищ, і саме там співробітники інституту продовжують наукову роботу. З укриття ведуться роботи з виготовлення, програмування та налагодження чотирьох метеорологічних радарів для умов Антарктиди.
Науково-технічний комплекс «Інститут монокристалів», як розповів Володимир Петрович, з перших днів війни прийняв у своїх бомбосховищах сотні мешканців Харкова. Їдальня установи з допомогою волонтерів щодня годувала до двох тисяч харків’ян. За місяці війни на потреби їдальні та облаштування укриттів було витрачено мільйон гривень коштів наукової установи.
— Завдяки самовідданій праці співробітників НТК «Інститут монокристалів» у стислі терміни відновив наукову і господарську діяльність та посилив напрями, пов’язані з питаннями національної безпеки, — наголосив Володимир Семиноженко. — Наприклад, за останні три місяці розроблено і впроваджено три препарати для загоєння ран та офтальмологічні знеболювальні краплі для застосування у шпиталях. Також ми продовжили постачання компонентів систем оптоелектронної протидії та відновили вирощування монокристалів для виготовлення радіаційних детекторів, зокрема на замовлення НАК «Енергоатом».
Продовжує роботу й Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного. Науковці установи (вперше у світі!) запропонували новий принцип організації процесу отримання водню.
На сьогодні ІПМаш розробляє для АТ «Українські енергетичні машини» проточні частини до парових турбін і гідромашин. Інститут розробив також насос-турбіну третьої (останньої) черги Дністровської ГАЕС. За потужністю ця насос-турбіна є найбільшою в Європі, а за показниками економічності — однією з найкращих у світі. Нині триває її випробування. Великих пошкоджень зазнав і Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. «Втім, найгірше, що катастрофічно мало абітурієнтів хочуть вступити до закладів вищої освіти загалом і Каразінського університету зокрема. Заяв на навчання у ХНУ у чотири рази менше, ніж минулого року, — розповів доповідач.
— На прикладі харківських установ ми бачимо, що крім фронту в буквальному розумінні, у нас є і «науковий фронт». Допомога науковим установам має бути дуже оперативною, щоб уникнути техногенних катастроф, — наголосив Володимир Семиноженко. — Переконаний, що ми повинні ініціювати створення нової бюджетної програми й виділення коштів, які допоможуть відновити роботу установ у зоні бойових дій. Також вважаю необхідним, попри нестачу коштів у академії, виділити в наступному бюджетному році суттєвий резервний фонд.
ПІД УДАРОМ — П’ЯТИХАТКИ
Про руйнування в ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» розповів і його генеральний директор Микола Шульга.
– На територію центру потрапили понад сотня мін, бомб, ракет і снарядів. Постраждали всі будівлі установи, зокрема, пошкоджено дахи, — зазначив Микола Федорович. — По будівлі, де міститься унікальна ядерна установка «Джерело нейтронів», завдано сім ударів. П’ять мін впало на дах.
Загальна сума збитків ХФТІ — майже 15 мільярдів гривень. З 1900 працівників інституту нині у П’ятихатках залишаються 200. Транспортного сполучення між населеним пунктом і Харковом немає.
На фото: пошкодження будівлі, у якій розташована ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів» та руйнації на території Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут».
Фото з відкритих джерел
Підготувала Світлана ГАЛАТА.
Газета “Світ”, № 35 – 36, вересень 2022 р.