Науковці Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України розробили експериментальну модель участі нікотинових ацетилхолінових рецепторів у регуляції нейрозапалення, яку можна використати й для з’ясування механізмів і шляхів корекції як нейродегенеративних захворювань, як от хвороба Альцгеймера, так і наслідків захворювання на COVID-19. Про холінергічні механізми розвитку нейрозапалення і нейродегенерації на засіданні президії Національної академії наук України розповідала завідувачка лабораторії імунології клітинних рецепторів цього інституту академік Марина СКОК.
Метою досліджень науковців інституту було оцінити внесок запалення і дефіциту ацетилхолінових нікотинових рецепторів у розвиток симптомів, подібних до хвороби Альцгеймера, і розробити підходи до терапії. Для цього, як зауважила Марина Володимирівна, було розроблено експериментальну модель — мишам вводили або бактерійний ендотоксин ліпополісахарид, або імунізували їх позаклітинним фрагментом ацетилхолінового нікотинового рецептора з метою утворення антитіл.
Через 5 місяців таких процедур науковці аналізували поведінку тварин, їхню пам’ять, субтипи нікотинового рецептора, маркери запалення, стан мітохондрій мозку.
Результати дали змогу сформулювати схему, в якій нейрозапалення, що було викликано ЛПС або специфічними антитілами, врешті-решт призводило до порушення пам’яті й нейродегенерації.
— Виявивши суттєву роль таких нікотинових рецепторів, було природно спробувати активувати їх — для того, щоб запобігти патологічним змінам, — розповіла академік Скок. — Тому ми використали агоніст — синтетичну речовину. Її введення мишам запобігало погіршенню пам’яті при застосуванні ЛПС, і підвищувало рівень нікотинових рецепторів у їхньому організмі. Також ми зробили висновок, що активація ацетилхолінових нікотинових рецепторів специфічним агоністом може бути потужним терапевтичним чинником.
За словами Марини Скок, науковці інституту знайшли й інші терапевтичні підходи для того, щоб запобігти патологічним змінам. Це, зокрема, антизапальна і нейропротекторна терапія за допомогою речовини ліпідного походження, а також — використання мезенхімальних стовбурових клітин. Ці дослідження проводились у співпраці з Інститутом генетичної і регенеративної медицини й Інститутом геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України.
Але нещодавно настала ера Covid-19 — захворювання, яке супроводжується дуже сильною запальною реакцією й інколи — порушенням когнітивних здатностей людей, які перехворіли. «Тому природно, що наша увага була приділена можливій участі у цих процесах ацетилхолінових нікотинових рецепторів», — наголошує академік Скок.
У результаті вчені встановили, що антитіла, які утворюються у відповідь на інфекцію SARS-Cov-2 або вакцинацію проти Covid-19, здатні проникати в мозок і викликати нейрозапалення й порушення пам’яті. І що важливо — застосування холіну як агоніста ацетилхолінових нікотинових рецепторів може бути розглянуто як терапевтичний підхід до лікування постковідних і поствакцинальних когнітивних порушень.
— Вірус SARS-Cov-2 сильно мутує, видозмінюється, і наявні вакцини перестають бути ефективними, — зауважила академік Скок. — На перший план виходять саме протоколи лікування. На це має бути спрямована увага більше, аніж на створення нових вакцин.
Відповідаючи на запитання, які препарати можна використовувати при зниженні когнітивної діяльності після Сovid-19, Марина Скок назвала цераксон, нейроксон, нейродар — препарати, які містять холін. «Якщо ж говорити про плани, то зараз ми плануємо дослідити вплив гідроксисечовини, яку використовують деякі американські лікарі для лікування тяжких форм ковіду», — додала вона.
Також у планах науковців Інституту біохімії — детально дослідити й порівняти рівень антитіл, які утворюються при вакцинації різними вакцинами проти Сovid-19.
— Експериментальні результати підтверджують запропоновану модель, і вже зрозуміло, в якому напрямку рухатись далі, — резюмував президент НАН академік Анатолій Загородній. — Здобутки академіка Марини Скок відкривають можливості для розроблення нових підходів до діагностики й лікування захворювань. Окрім того, експериментальна модель участі нікотинових ацетилхолінових рецепторів у регуляції нейрозапалення, створена колективом вчених Інституту біохімії НАН, може бути використана для подальших більш глибоких досліджень механізмів і шляхів корекції нейродегенеративних захворювань.
За словами президента НАН, треба продовжувати дослідження у цьому напрямку та активніше співпрацювати з вітчизняними й іноземними вченими. Таку співпрацю, зокрема, варто розвивати з ученими-медиками. Це сприятиме не лише вирішенню низки фундаментальних і прикладних завдань, а й впровадженню отриманих результатів у медичну практику.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН
Газета “Світ”, №35 – 36, вересень, 2022 р.