Плани росії щодо захоплення України на сьогодні якщо не зламані остаточно, то істотно «відкориговані». І саме тому, на думку завідувачки відділу Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, члена-кореспондента НАН України Галини ЗЕЛЕНЬКО, ми можемо і повинні думати про повоєнне відродження. Під час останнього засідання Президії НАН України науковиця представила доповідь «Національне відродження України у повоєнний період», у якій проаналізувала зміни, що відбулися в країні за пів року, і запропонувала скласти найдетальніший «науковий план відбудови країни».
НАША СИЛА — У ЗДАТНОСТІ ДО САМООРГАНІЗАЦІЇ
Траєкторію розвитку транзитних суспільств (на кшталт українського) Галина Зеленько порівнює з квадратним колесом. Каже: щоб воно перекотилося на нову грань, потрібен дуже сильний поштовх. В Україні такими поштовхами стали Помаранчевий майдан і Революція гідності. Сьогодні ж наше «квадратне колесо» штовхає війна. Зміни, на які раніше потрібні були десятиріччя, відбуваються за тижні чи місяці.
— Росія намагається асимілювати, знищити чи вигнати українців і в такий спосіб вирішити «українське питання», — наголосила пані Галина. — Але наша держава виявилася сильнішою, ніж очікували росіяни. Ця стійкість базується в першу чергу на здатності суспільства до самоорганізації. Утім, сильним у нас виявилося не тільки громадянське суспільство. Неочікувану стійкість, за словами науковиці, продемонстрували й державні інститути.
— Як відомо, в Україні за президента Віктора Януковича держава фактично була приватизована фінансово-промисловими групами. Тому держава і суспільство існували ніби у паралельних вимірах, — пояснила доповідачка. — Після 2014 року ситуація почала змінюватися. За вісім років було ухвалено велику кількість нових законів та нормативних актів, під впливом яких змінилася інституційна матриця країни. Україна повільно, але впевнено відходить від кланово-олігархічного режиму.
Зокрема, запроваджено електронне декларування статків, відбулася децентралізація фінансів та адміністративна реформа (місцеві бюджети виросли з 70 мільярдів гривень до 240), запроваджено державне фінансування політичних партій (що знижує залежність від капіталу), впроваджується філософія сервісно-орієнтованої держави, зростає вплив організацій громадянського суспільства тощо.
Як наслідок, інтегральний індекс демократії істотно поліпшився. «Це говорить про те, що за короткий термін наша країна здійснила якісний інституційний стрибок, який ми не змогли зробити у 2004 та 2014 роках», — наголосила Галина Зеленько.
Останні дані соціологічних досліджень підтверджують ці зміни. Вони свідчать, що для українців найважливішими є сильна нація, сильна держава, єдина державна мова, європейський вибір, вступ до НАТО тощо. Це означає, що етап громадянської та політичної самоідентифікації України пройдено, що вторгнення російських військ допомогло завершити процес формування політичної нації та знівелювало соціальні й політичні розмежування. «На сьогодні наша національна ідея: вистояти у війні й відновити країну після перемоги», — наголосила доповідачка.
ЧАС МОБІЛІЗУВАТИ НАУКУ
Якими ж є основні завдання повоєнного відновлення України?Науковиця переконана, що ключовим завданням нашої країни є розбудова інституційної спроможності держави.
— Скептики можуть заперечити: мовляв, без грошей про інституційну спроможність говорити не доводиться. Але це не так, — зауважила пані Галина. — Сьогодні очевидно, що потрібна інвентаризація цих функцій і «санація» держави (тобто очищення, позбавлення від зайвого). Якщо цього не зробити, руху вперед не буде.
Зокрема, важливо продовжити зміни в політиці, започатковані за останні вісім років. «Нині ми бачимо тенденцію до посилення інституту президентства, знову починається дискусія, яка модель влади краща — парламентська чи президентська. Але важливо пам’ятати про помилки, які стали причинами двох майданів, і не допустити посилення авторитаризму, — зазначила науковиця. — Оптимальною для нас є модель соціальної демократії, побудована на залученні різних спільнот до вироблення державної політики».
У суспільстві, на її думку, є величезний запит на зміни. Країна активно змінюється — відбувся вибух суспільної самоорганізації через волонтерство й територіальну самооборону, є запит на соціальну справедливість, триває цифровізація. Тобто вікно можливостей сьогодні широко відкрито. «Але це «вікно» все-таки дуже коротке, — попередила Галина Зеленько. — І ми бачимо, що політична матриця відстає і не відповідає вимогам суспільства»…
Окрім завдань та можливостей доповідачка звернула увагу наукової спільноти й на проблеми, які можуть стати на заваді швидкого відновлення країни. Це демографічні проблеми, економічна криза, падіння рівня життя тощо. На цьому тлі можна очікувати радикалізацію «політичної сцени». «Війна змінить соціально-політичну мозаїку, соціально-політичні розмежування можуть поглибитися. Це закладає причини для конфліктів між центром та регіонами», — застерегла пані Галина.
Максимально швидко розв’язати проблеми, які постають перед державою в умовах війни, на думку доповідачки, можливо лише за підтримки й допомоги наукової спільноти. Потрібно дослідити соціально-політичні розмежування, виробити механізми консолідації українського суспільства.
Установи НАН України мають (і дуже швидко!) напрацювати максимально прикладні наукові рекомендації. Інакше кажучи, йдеться про мобілізацію науки й підтвердження інституційної спроможності й академії, і українських науковців.
— Ми бачимо і колосальні позитивні зміни, і повоєнні виклики, які нас очікують, — підсумувала доповідачка. — Сьогодні закладаються передумови для подальшої траєкторії розвитку країни. Від нас залежить, чи будемо ми аграрною країною, чи станемо східноєвропейським економічним тигром.
Підготувала Світлана ГАЛАТА
Фото пресслужби НАНУ
Газета “Світ”, №35 – 36, вересень 2022 р.