З початком широкомасштабної агресії росії проти України й боротьби українців за право вільно жити на своїй землі, питання Криму, що минулими роками делікатно замовчувалось, ховаючись за фразами про дипломатичне розв’язання проблеми, тепер чітко й однозначно зайняло своє місце в контексті повернення Україні її земель. Все стало на свої місця.
Другий форум Кримської платформи виявився не тільки більш численним за кількістю високих представників і країн світу, а й виразнішим за поставленими завданнями й розумінням, як їх можна реалізувати. Тож Кримська платформа не зупиняє ходи: вона поширює свій вплив на всі сегменти суспільства — на політику, науку, культуру, на міжнародне життя.
БІЛЬШЕ ПЛАТФОРМ — ХОРОШИХ І РІЗНИХ
Ідея щодо проведення в КНУ імені Тараса Шевченка Кримського академічного форуму, народилася в студентсько-викладацькому середовищі й спочатку полягала у написанні есеїв, пов’язаних з Кримом, його історією і культурою, його поверненням, оновленням та реінтеграцією. А завершилася академічним форумом, у якому взяли участь провідні українські та закордонні університети. Серед українських — Львівський університет імені Івана Франка, Києво-Могилянська Академія, Український католицький університет, Таврійський — імені В. І. Вернадського, Національний юридичний — імені Ярослава Мудрого. Серед закордрнних — Åbo Akademi University (Фінляндія), Гарвардський університет (США), Кембридзький університет (Великобританія), Університет Ерлангена-Нюрнберга (Німеччина) та Університет Луїса Гвідо Карлі (Італія).
Організаційно підтримало форум Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим / Офісу Кримської платформи. В обговоренні взяла участь очільниця Представництва Таміла Ташева. Про перетворення Кримської платформи у потужний міжнародний фактор розповіла Еміне Джапарова — заступниця міністра закордонних справ України.
І спонсорів на хорошу ідею виявилося чимало. Це й Українська Гельсінська спілка та USAID Україна, Міжнародне партнерство з прав людини, КримSOS і Загребський університет (Хорватія). До речі, Хорватія продовжує тематику Кримської платформи: у Загребі 24–25 жовтня відбудеться парламентський форум Кримської платформи, на який зберуться парламентські делегації Європи і світу. А чому Загреб? Зокрема тому, що Хорватія з власного досвіду знає, як повертати свої території.
Однак, повернімось до Київського форуму.
ПАНЕЛЬНІ ДИСКУСІЇ
Дискусії було проведено на чотирьох панелях: правовий статус Криму та визначення контурів національно-територіальної автономії; економічна реінтеграція Криму; відродження корінного Криму в культурі, мові та історичній пам’яті, а також погіршення екології в Криму.
Теми панельних дискусій стали темами студентського конкурсу на кращі есеї. Їхніх авторів було запрошено виступити у другій частині форуму. Експертна комісія відібрала 20 учасників для виступів на студентських панелях. А чотирьом найліпшим випадала нагода поїхати в Загреб.
ПРАВОВИЙ СТАТУС ПІВОСТРОВА
«Академічний вимір, який ми започатковуємо, стане важливою складовою поряд з експериментальним, урядовим та парламентським вимірами, підготовкою експертних обговорень, які матимем перед Загребом», — сказала Таміла Ташева, представниця Президента України в Автономній Республіці Крим, на початку обговорення правового статусу Криму.
Питання, запропоновані для обговорення під час першої панелі, непрості. Непростими вони були й до 2014 року. Через постійно складні відносини з росією, через неготовність української влади провести громадянську дискусію й ухвалити рішення, питання правового статусу Криму постають сьогодні з новою силою.
Погляд Меджлісу на національно-територіальну автономію висловив Ескендер Барієв — голова Кримськотатарського ресурсного центру, керівник управління правових та міжнародних справ Меджлісу. Адміністративно-територіальна Кримська автономія, яка є досі де-юре в Україні, «насправді була російською», — вважає він.
Насправді ж, вона має бути «національно-територіальною формою реалізації права кримськотатарського народу на самовизначення та гарантією прав інших корінних народів та національних меншин», уточнює Ескендер Барієв. До парламенту Криму пропонується обирати третину представників корінного народу. Один з варіантів — створення двопалатного парламенту Криму, в якому буде палата Курултаю та палата представників Криму.
Народний депутат Неллі Яковлєва — заступниця голови профільного Комітету Верховної Ради — вважає: якщо йтиметься про національно-територіальну автономію, постануть питання про квоти, а отже і зміни до Конституції, зокрема, України. Тоді ж, крім ухваленого вже закону «Про корінні народи України», на порядку денному постане прийняття закону про кримськотатарський народ та його право на представництво у законодавчих органах. І процес це нешвидкий.
«Чи ведеться робота над документами, про які ми зараз говоримо?» — цікавиться модератор дискусії, асистент кафедри конституційного права юридичного факультету КНУ Андрій Матат.
«Ні, але працювати над ними уже пора», — відповідає Неллі Яковлєва.
На думку Маркку Суксі, професора публічного права з Фінляндії, який бере участь у дискусії, кримська автономія — поки що суто адміністративне формування. Він не проти квот для кримськотатарського населення, хоча вважає, що логічніше мати орган, який би представляв у парламенті всю кримськотатарську спільноту, що живе в Україні. Корінні народи за європейськими нормами справді мають вагомі важелі впливу. А до формування дорожньої карти можна долучити й іноземних партнерів.
Доцент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Павло Романюк зазначив, що студентські есеї змусили його ширше подивитися на питання політичного представництва корінних народів, а це і квотний принцип, і зменшення виборчого порогу для проходження в парламент, і створення округів у місцях компактного проживання цих груп населення. Тому важливі дискусії ще попереду.
ЕКОНОМІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ
Плани економічної реінтеграції та розвитку Криму після деокупації розглядались під час другої дискусії. Представництво тут було вагоме: викладачі КНУ Андрій Длігач та Антон Нанавов, ексміністр економіки та засновник American University of Kyiv Роман Шеремета, держсекретар Мінкультури та інформаційної політики Артем Біденко. А модерував ексміністр та директор Київської школи економіки Тимофій Милованов.
Андрій Длігач почав з того, що певний час дивився на Крим, як прообраз «українського Сінгапуру» — територію швидкого зростання та особливих правил оподаткування. Але нині вважає, що найкраща опція для всіх звільнених територій — мати рівні правила бізнесу по всій Україні. Саме це створює найліпші умови для стартапів, нових бізнесів, для інвестицій, для підприємництва. Водночас Крим може стати частиною великого комплексного проєкту і центром нових інвестицій.
Потужний виклик, вважає Роман Шеремета, Україна матиме через вимушену масову зміну населення — депортацію та наплив росіян. Варто подумати, як змінити мисленнєві підходи, котрі вибудовувалися останні 8 років? Стосовно економічних аспектів, він теж переконаний, що правила мають бути одні для всіх.
«Крим — це чудова комбінація Каліфорнії і Флориди, — веде далі Роман Шеремета. — Якщо побудувати аеропорти, інфраструктуру, тут будуть туристи з усього світу». Другий фактор — можливості для морського перевезення. І третій — розвиток бренду виноробства. Для цього є і можливості і традиції. Необхідна підтримка.
Артем Біденко нагадав колегам, що одна з важливих індустрій Криму — аграрна. До окупації тут вирощували 300 тис. тонн рису, значна частина якого йшла на експорт, а також фрукти й насіння. Сьогодні ці галузі занепали. І треба їх відродити.
Оптимістично дивиться на прихід інвестицій і Антон Нанавов. Але він вважає, що не потрібно боятися й накачування економіки грошовою масою. В розумних межах. У цій частині між учасниками обговорення виникла дискусія: а як визначити цю розумну межу? Питання залишилось відкритим, хоча Антон Нанавов запевнив, що за нинішнього рівня цифрових технологій цю суму можна визначити без загроз для економіки.
ВІДРОДЖЕННЯ КОРІННОГО КРИМУ
Модератором третьої дискусії став заступник генерального директора Українського інституту, співзасновник КримSOS Алім Алієв.
Історія і культура Криму, збереження національної ідентичності, роль кримськотатарської мови в освітній системі півострова — надто багато проблем накопичилося в цій царині. Недостатньо уваги приділялося їм і після повернення кримських татар із заслання на батьківщину. А що вже казати про вісім останніх років! По суті, колоніальний режим росії проявив себе у ставленні до кримських татар найгіршим чином.
Директорка Навчально-наукового інституту філології та журналістики Таврійського університету Світлана Кузьміна, яка закінчувала історичний факультет за радянських часів, пригадала, що їм не дозволяли брати як тему дослідження історію Кримського ханства.
Історія корінного народу практично не показана і в сучасних підручниках, запевнив Денис Яшний, який представляє експертну мережу Кримської платформи. Недаром і досі можна почути, що кримські татари прийшли з Батиєм у 13 столітті, в той час, як вони жили в Криму завжди. Ми ще й досі перебуваємо під впливом колоніальних наративів і авторів, що працюють у річищі радянської історіографії, каже Денис.
Треба змінювати підхід до кримськотатарської спадщини. Ми не можемо відділяти її від загальноукраїнської. Це стосується історії, але й літератури, і мови також. Кембридзький професор Рорі Фіннін, який досліджує кримськотатарську літературу, у своєму виступі назвав чимало прикладів, коли українські й кримськотатарські письменники розробляли подібні сюжети й торкалися спільних проблем.
«До 2014 року кримськотатарська мова була третьою за використанням на півострові, — зазначив Сулейман Мамутов, член Постійного форуму ООН з питань корінних народів, — а нині вважається мовою, що зникає». Сьогодні лише 3% мешканців Криму мають можливість її вивчати. Але й після повернення Криму до України треба думати не тільки про розширення її вивчення, а й про застосування сучасних методик викладання, зауважила Світлана Кузьміна. В Україні є ринок і попит на вивчення кримськотатарської мови.
ТІЛЬКИ ДЕОКУПАЦІЯ ЗАХИСТИТЬ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДУ
Можна вивчити мову, переосмислити радянську історіографію й написати реальну історію Кримського півострова без чужих наративів. А як подолати катастрофічні наслідки 8-річного панування росіян у Криму? Цьому була присвячена підсумкова панель форуму.
Кримська правозахисна група, яку представляє Ольга Скрипник, з 2014 року збирає докази воєнних та економічних злочинів, порушень прав людини.
«У Криму маємо 140 політв’язнів, які не скоїли жодного злочину, а просто намагалися говорити правду», — каже Ольга. Вона називає імена людей, їхню «вину» і вироки. У 2021 році проведено моніторинг, який показав, що третина українських частот блокувалася росіянами, зокрема у Херсонській області, яку, як тепер зрозуміло, готувалися окупувати. Системно використовуючи мову ворожнечі, російських військових навчали вбивати й знущатися з мирного населення. Моніторингова група фіксує мілітаризацію дітей, що є воєнним злочином. Доведено також факт про насильницьку зміну демографічної ситуації в Криму.
Тільки деокупація, за словами Ольги Скрипник, може захистити людей. А от як повернути здатність аналізувати людям, яких уже отруїла роспропаганда? Кримська правозахисна група вважає, що це завдання для багатьох структур і не на один рік.
Катастрофічна ситуація і зі станом навколишнього середовища. Євген Ярошенко (КримSOS) розповів, що наслідки для природи Криму серйозні й багато в чому незворотні. Йдеться про напад на природу, здійснений через побудову Кримського мосту, що призвело до змін у гідрогеології та порушення екобалансу. Тисячі гектарів заказників і заповідників втратили свій захисний статус. Росія перетворила природні заказники на військові майданчики. У результаті — 13 видів флори й фауни зараз на межі зникнення. КримSOS представив детальний аналіз по 20 розділах стану природного середовища. Аналітики вважають, що після деокупації півострова необхідно створити екологічний реєстр, залучаючи міжнародні організації, передати до Комітету ЮНЕСКО перелік об’єктів, які опинилися в небезпеці, а також — накласти санкції на приватних та юридичних осіб, залучених до мародерства природних ресурсів.
Доцент кафедри фізичної географії та екології КНУ Людмила Білоус також назвала чимало фактів, які підтверджують жахливий стан природи Криму. Україна готова взяти участь у її відновленні. «Українські природоохоронці розробили Смарагдову мережу для такого відновлення», — каже Людмила Білоус.Але для цього Україна має повернути Крим. І вона його поверне.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА
Газета “Світ”, № 39 – 40, жовтень 2022 р.