Блокпост «Про науку. Компетентно» – «Світ» ютуб-каналу НАН України та газети «Світ» продовжує обговорення проблем і викликів, які стоять перед нашим суспільством і наукою. Широке коло питань щодо соціогуманітарних наук, прогнозування, аналітики складних суспільно-політичних процесів, сьогодення і майбутнього – у розмові академіка НАН України Володимира Семиноженка з віцепрезидентом Національної академії наук України академіком НАНУ Сергієм Пирожковим.
Сергій Іванович – особистість багатогранна: йому довелось займатись науковою, державницькою, дипломатичною та організаторською діяльністю. Він наголошує – найближче до душі саме наука. Ще зі студентської лави обрав демографію.
Як створити наукову установу з нуля – мало хто уявляє. Сергій Пирожков має такий досвід. На початку нашої незалежності йому довелось стати організатором і першим директором Національного інституту стратегічних досліджень, який спочатку підпорядковувався АН України, а потім президенту України.
– Ідея створення Національного інституту стратегічних досліджень належала не владним структурам, а президенту нашої академії Борису Патону, – розповів Сергій Іванович. – Діяльністю нової установи зацікавився тодішній Президент України Леонід Кравчук і виступив з ідеєю підпорядкувати інститут собі. Борис Патон запитав, як я на це дивлюсь. Я відповів, що нормально, але якщо нам дадуть матеріальне і фінансове забезпечення, а науково-методичне забезпечення залишиться за академією.
Перша робота, яка виконувалась в інституті – розробка концепції Національної безпеки, на підставі якої було утворено Раду національної безпеки, яка пізніше стала Радою національної безпеки і оборони. Згодом ІСД перейшов у підпорядкування до РНБО.
У 1997 — 2001 рр. Сергій Пирожков очолював Національний інститут українсько-російських відносин. Які помилки були з точки зору стратегії цих відносин? Цієї теми також торкнулись співрозмовники.
Ще у 1992 році Сергій Пирожков написав до парламентського журналу «Віче» статтю, крізь яку червоною ниткою проходила думка про те, що якщо в росії прийде до влади проімперськи налаштоване керівництво, то це буде головна загроза незалежності України. «Тоді Олександр Мороз «інкримінував» мені, що я хочу посварити два народи», – згадує Сергій Іванович.
Як зауважив академік Пирожков, путін по суті і став тим проімперськи налаштованим керівником, який не сприймає Україну як самостійну державу. Недарма він заявив, що крах СРСР був найбільшою геополітичною катастрофою XX століття.
«З точки зору науки ми робили все можливе для того, щоб показати стратегію розвитку держави, – наголосив Сергій Пирожков. – Керівництво держави не завжди дослухалось до позицій, про які йому доповідала наука». Як констатували співрозмовники, нині в НАН дещо «випадає» блок міжнародної політики, міжнародних відносин, зовнішньоекономічної діяльності, міжнародної безпеки. «Разом з першим віцепрезидентом НАНУ Володимиром Горбуліним ми внесли до президії пропозицію – розглянути питання про створення на базі Інституту всесвітньої історії Центру міжнародної безпеки, який міг би опікуватись цими питаннями», – розповів академік Пирожков.
Під час розмови неодноразово наголошувалось – потрібно ширше ознайомлювати наше суспільство з розробками наших науковців. Сподіваємось, що цьому посприяє і діяльність нашого «блокпосту». Зокрема, в цьому контексті було запропоновано обговорювати майбутні національні доповіді НАН на шпальтах «Світу».
«Маємо ще активніше працювати, щоб подолати сучасні виклики – в нас немає іншого виходу», – резюмував Сергій Пирожков.