Про підсумки важкого 2022 року та плани на майбутнє розповів в інтерв’ю авторській програмі Володимира Семиноженка «Про науку. Компетентно» спеціально для ютуб-каналу Академії президент НАН України академік Анатолій Загородній.
Анатолій Загородній розповів, що майже рік Національна академія наук України разом з усією країною живе та працює в умовах воєнного часу, забезпечуючи роботу наукових установ, долаючи руйнування наукової інфраструктури, продовжуючи виконувати важливі дослідження, підтримуючи вчених і Збройні Сили України.
АКАДЕМІЯ ВИСТОЯЛА, ВИСТОЯЛИ ІНСТИТУТИ
«Попри всі труднощі й негаразди, Академія вистояла, вистояли інститути, — підкреслив президент Національної академії наук України. — Поведінка наших людей викликає щирий захват. Хочу подякувати всім науковцям, допоміжному персоналові, апарату Президії НАН України за те, що у найскладніші часи вони мали мужність, а головне — бажання продовжувати творити науку. Це бажання працювати я бачив в очах колег під час зустрічей у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі».
«Найважчим періодом були, напевно, найперші дні війни, — зазначив Анатолій Загородній. — Президія Академії сама мала зорієнтуватись у нових складних умовах, а потім — дати рекомендації директорам інститутів і науковим колективам, аби запобігти дезорганізації роботи. А також — забезпечити виплату заробітної плати. Частина установ опинилася поблизу зони (а то й у зоні) бойових дій, частина — потрапила під окупацію. Люди дуже потребували підтримки. І, як мені здається, нам вдалось її надати».
«Необхідно було дати чіткі інструкції, як не допустити, щоб інститути лишилися без охорони, без належного нагляду, а також рекомендації щодо дистанційної роботи, бо чимало співробітників Академії розпорошені й по Україні, і по закордонах (14,5% наших працівників опинилися поза своїми домівками), — розповів президент НАНУ. — Але і з цим упорались. Інститути працюють, мають охорону, створили власні «мікроскопічні» пункти незламності, де можна зарядити мобільні телефони, випити чаю або кави, мати бодай якісь мінімальні умови для роботи. Дякую керівництву і працівникам академічних установ за їхню незламність!»
Наприклад, співробітники Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України| у Харкові два місяці жили на роботі, та ще й допомагали місцевому населенню. В інститутському бомбосховищі харків’яни знаходили прихисток і отримували харчування.
Окрема історія — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» і його установка «Джерело нейтронів». Улітку ситуація там була ще неспокійна, але люди приїжджали на роботу, щоби зберегти цю установку. Зроблено все, щоб нічого не пошкодилося, і нині багато чого вже відновлено. Наближеність до зони бойових дій, відсутність електропостачання (особливо його нерегулярність та непередбачуваність, через які виходить із ладу вартісне обладнання), не сприяють ефективній роботі. Проте фахівці працюють, експериментальні дослідження тривають, творчий потенціал збережено.
«Попри складні умови, Академія вистояла, і ми маємо дуже непогані результати за минулий рік», — зазначив Анатолій Загородній.
ПРОГРАМА ОБОРОННИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
«Академія ніколи не стояла осторонь проблем забезпечення обороноздатності й безпеки держави, — підкреслив президент Національної академії наук України. — Ще 2015 року ми започаткували власну програму оборонних досліджень. Не за додаткові, а за свої кошти, з того бюджету, який уже мали. Відтоді по 2022 рік виконано 130 дуже важливих робіт. Торік виконувалося 35 проєктів оборонної тематики. Цьогоріч оборонна програма збільшилась у півтора раза — додалося ще 16 проєктів. Усі проєкти погоджено з Державним концерном «Укроборонпром», Генеральним штабом Збройних Сил України, Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки Збройних Сил України. Це те, що потрібно нашій армії, для нашої оборони. Спектр розробок дуже широкий — від кібербезпеки до новітніх матеріалів».
Як один із прикладів Анатолій Загородній назвав інтелектуалізовану систему керування безпілотними літальними апаратами: безпілотник переходить на автономне керування і продовжує виконувати завдання, коли через ті чи інші завади оператор не може ним керувати. До того ж, розроблено спеціальний програмно-апаратний комплекс для класифікації цілей.Багато зроблено в галузі матеріалознавства.
Зокрема запропоновано нові технології одержання зливків бездефектного титанового сплаву.Чимало досліджень спрямовані на поліпшення тактико-технічних характеристик озброєнь і техніки, динамічного захисту військової техніки.
«Мене особливо вразили легкі литі металеві модулі для швидкої побудови різних захисних споруд, — зазначив Анатолій Загородній. — За міцнісними властивостями вони не поступаються залізобетону, а змонтувати їх можна всього за кілька годин. Цю розробку можна застосовувати й для збереження важливих об’єктів, і на фронті».
Ще один результат — високоякісні литі корпуси снарядів. Гостродефіцитна сьогодні річ. Ідеться вже про серійне виробництво.Багато зроблено для цивільної та військової медицини. Наприклад, дуже добре себе зарекомендували гідрогелеві пов’язки (для загоєння ран і опіків). Їх виробляють і використовують.
Не призупиняв виробництва основ для лікарських засобів НТК «Інститут монокристалів» НАН України, там же функціонує Центр із контролю якості лікарських засобів.Основна маса медичних матеріалів і медичних препаратів знезаражуються на прискорювачах Академії. Процес триває цілодобово, співробітники працюють у три зміни, честь і хвала їм за це.
Розроблено пінополіуретансечовинні композиції — матеріали, які можна використовувати для «склеювання» м’яких живих тканин (скажімо, після поранення).Розвинуто технологію створення біосумісних імплантів, здатних замінювати пошкоджену кісткову тканину.
«І таких прикладів можна навести ще надзвичайно багато», — зазначає президент НАН України.
АЛЕ НЕ МОВЧИТЬ НАУКА
— Є вислів: «Коли говорять гармати — музи мовчать». Але не мовчить наука, — каже Анатолій Загородній. — Вона продовжує дослідження і досягає успіхів. Зокрема, триває співпраця з Європейською організацією з ядерних досліджень (CERN). Інститути НАН України беруть участь у виконанні експериментів на Великому адронному колайдері. Науковці Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» долучені зараз до підготовки унікальних дослідів із керування напрямом руху пучків високоенергетичних частинок зігнутими кристалами. Це дасть змогу використовувати не магнітні поля, як це було зазвичай, а зігнуті кристали, що значно простіше й дешевше.
Результати світового рівня науковці Академії отримали на квазістаціонарній прискорювальній установці — в межах досліджень для консорціуму EUROfusion, програми Євратом. Встигли виконати вимірювання до 24 лютого, а потім уже обробляли дані.
Фундаментальні результати українські вчені мають в астрономії та астрофізиці. Вони беруть участь у першій серії експериментів на Космічному телескопі імені Джеймса Вебба, що робить честь і нашим колегам, і Академії, й Україні. Вже є відкриття: завдяки спостереженням досліджено хімічний склад відносно молодих (віком 1 мільярд років) галактик, у яких відбувається вторинна іонізація атомів водню. Як з’ясувалося, такі галактики за хімічним складом дуже близькі до галактик, що сформувалися значно пізніше. Це дуже цікаве відкриття справді світового рівня.
Міжнародна співпраця Академії торік не лише не послабилась, а й, навпаки, зміцніла: за участі наших науковців в експериментах у нейтринній лабораторії Борексино вперше виміряно напрямок прильоту низькоенергетичних сонячних нейтрино й уточнено дані про концентрацію важких металів у надрах нашого світила.
Академія має чим похвалитись і в дослідженнях фізики твердого тіла: розроблено нові так звані високоентропійні матеріали, що мають унікальні властивості й, безумовно, знайдуть застосування в аерокосмічній галузі, авіабудуванні та моторобудуванні.
Гарні успіхи мають і хіміки, які створили нові каталізатори, і серед них — електрокаталізатор, що у півтора раза підвищує ефективність роботи ванадієвих батарей (фантастика!) і каталізатор, що забезпечує повну конверсію вуглеводнів без утворення токсичного чадного газу (це дуже потрібно і в побуті, й на фронті, де наші бійці обігріваються пічками).Біологи Академії вивчили вплив COVID-19 на когнітивні здібності людини (водночас вчені намагаються розробляти препарати, які запобігали б негативним постковідним явищам), а також молекулярно-генетичні механізми хвороби Альцгеймера. А ще — з’ясували властивості гена, що впливає на репродуктивну функцію у людини.
Ще одна розробка — штучна шкіра, що як ніколи, на часі. Нею вже зацікавилися Національна академія медичних наук України та Міністерство охорони здоров’я України. Науковці-соціогуманітарії виконують велику роботу з розвінчання ідеології агресора, з’ясування причин її появи та пошуку шляхів протидії. Соціологи продовжують досліджувати суспільні настрої. Вивчається також нинішня демографічна ситуація, прогнозуються подальші демографічні процеси.
Виходять фундаментальні академічні видання — перша книга додаткового тому «Енциклопедії сучасної України», шостий том «Історії української літератури» й інші. Регулярно публікуються всі журнали. Підготовлено національні доповіді.
«У надскладних умовах науковці Академії отримують результати найвищого ґатунку, — каже Анатолій Загородній. — Можна тільки подивуватися, що під час війни ми маємо такі фундаментальні здобутки. Нам не соромно за свою роботу. Принаймні я так вважаю. Але наші успіхи були б неможливі, якби нас не захищали незламні Збройні Сили України. Тож від імені Національної академії наук України низько вклоняюсь і дякую всім нашим захисникам. Слава їм! І вічна пам’ять полеглим».
НАУКОВЦІ ЗА КОРДОНОМ
«У Польській академії наук знайшли прихисток близько 300 науковців нашої Академії, — уточнює Анатолій Глібович. — Це дуже кваліфіковані фахівці — доктори й кандидати наук. Сподіваюся, вони все-таки повернуться в Україну. Звісно, будуть і втрати. Якась частина, можливо, затримається за кордоном. Ті, хто шукає собі іншого місця. Наразі ж робимо, що можемо.
Наприклад, з’явилися міжнародні програми підтримки для наукової молоді, що лишилася в Україні. Відповідні гранти започаткувала Австрійська академія наук (і передбачається чергова їх серія). Всеєвропейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (ALLEA) оголосила конкурс на грантове фінансування для українських учених, які працюють в Україні. Нехай таких ініціатив і небагато, але вони є. Не масові, та, я б сказав, крига скресла. Добре, що нам допомагають. Ми глибоко вдячні всім іноземним колегам за підтримку — і фінансову, і матеріальну, і за прихисток для наших науковців. Але ми маємо розраховувати передусім на власні сили. Сподіваюся, вистоїмо».
ПРІОРИТЕТИ
«Пріоритети Академії на 2023 рік, до певної міри, очевидні. Безумовно, ми маємо робити (і не лише в межах оборонної програми) те, що потрібно для зміцнення нашої оборони й безпеки. І ми це робитимемо, — підкреслює академік Анатолій Загородній. — Звісно, необхідно дивитись у майбутнє, думати про шляхи ефективної відбудови, відновлення України. Цим Академія теж займається. Наприклад, підготовлено пропозиції щодо перспективних, високотехнологічних напрямів розвитку економіки».
Серед цих напрямів президент НАН виокремив титанове та літієве виробництво, виробництво синтетичного палива й алюмінію, водневу й атомну енергетику (зокрема, будівництво малих модульних реакторів і вироблення регулювальних і поглинальних стрижнів для водо-водяних ядерних реакторів).
«Це потенційно інвестиційно привабливі (і для зовнішніх, і для внутрішніх інвесторів) напрями, які, за оцінкою наших економістів, Україні до снаги підняти й науково-технічний супровід яких може забезпечити Національна академія наук, — наголошує Анатолій Загородній. — Крім того, Відділення економіки НАН України запропонувало візію щодо повоєнного відродження України. Вочевидь, у нашій країні має розвиватись і наука. Й Академія повинна зробити все, що від неї залежить, аби отримувати справді добрі фундаментальні та прикладні результати. Тут нам іще потрібно багато попрацювати. Але приклади, які я вже наводив, свідчать, що ми на правильному шляху».
Основні тези відповідей президента НАН України академіка А.Г. ЗАГОРОДНЬОГО на запитання ведучого програми академіка В.П. СЕМИНОЖЕНКА виклала пресслужба НАН України