Студенти, викладачі та співробітники НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відтепер зможуть дізнатись більше про історію і сьогодення української космічної галузі. У цьому їм допоможуть видання «Історія ракетно-космічної науки і техніки України» й «30 років на орбіті», які передав Науково-технічній бібліотеці КПІ ім. Г.І. Денисенка їх автор і співавтор, очільник громадської ради Державного космічного агентства України Едуард Кузнєцов.
Едуард Іванович — один з провідних вітчизняних експертів космічної галузі. У ДКАУ працює з 1992 року на посадах головного спеціаліста, помічника генерального директора, керівника справ, протягом 15 років був заступником генерального директора. Учасник усіх державних космічних програм України, перших міжнародних угод за програмами «Морський старт», «Дніпро» та багатьох двосторонніх угод з провідними космічними агентствами світу. Керував проєктом підготовки першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка «Місія STS-87».
В монографії «Історія ракетно-космічної науки і техніки», яку підготував Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, а відповідальним редактором став перший віцепрезидент НАН академік Володимир Горбулін, висвітлено основні результати, одержані нашими ракетниками: чотири покоління бойових ракет і ракетних комплексів, ракети-носії для запуску космічних апаратів і самі апарати. Як ідеться в анотації, у науковий обіг запроваджено чимало імен і фактів, архівних документів, матеріалів і постанов уряду, чим ракетно-космічну історію позбавлено багатьох білих плям. У цьому виданні Едуард Кузнєцов підготував розділ, у якому йдеться про здобутки галузі часів незалежності України.
Видання «30 років на орбіті» цілком присвячено головним подіям та результатам космічної діяльності України за 30-річний період роботи Державного космічного агентства України. За словами автора, воно написане у науково-популярному стилі.
— Державна політика у космічній галузі була, є і повинна бути, — зауважив Едуард Кузнєцов під час спілкування з директоркою бібліотеки Оксаною Бруй. — Інколи лунають популістські голоси: мовляв, слід все довірити приватному капіталу. Але навіть проєкти Ілона Маска фінансуються і з NASA, і з Міністерства оборони США, а бізнес має пільги. Це вигідно усім сторонам.
Також під час дружнього спілкування йшлося про віхи становлення нашої космічної галузі: перші супутники під юрисдикцією України, старти наших ракет-носіїв, політ Леоніда Каденюка тощо.
Згадували й про унікальні проєкти, які було закладено до нашої першої космічної програми, і які, на жаль, не було втілено, зокрема створення українського модуля для Міжнародної космічної станції, створення гіперзвукового двигуна для повітряно-космічного апарату нового типу. Але попри всі складнощі, нам є чим пишатись. Зокрема, Едуард Кузнєцов згадав про участь України у проєктах зі США — Antares (до створення ракети-носія в його рамках активно долучились КБ «Південне» і «Південмаш) і з ЄС — «Вега» (українські підприємства створили двигуни для одного зі ступенів ракети-носія).
Едуард Кузнєцов і Оксана Бруй домовились про подальшу співпрацю, зокрема в планах — провести презентацію видання і зустріч зі студентами, насамперед — Навчально-наукового інституту аерокосмічних технологій.
Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора
Читайте також:
- Знати більше про український космос
- Російські ядерні фейки: що буде після «брудної бомби»?
- Державу будуємо нині
- «Буде тобі, враже, так, як відьма скаже» або віра, магія, містика в умовах війни
- Теплові труби на орбіті й супутникова «анатомія»
- Промислові коноплі — не канабіс, а потрібна економіці сільськогосподарська культура
- Практична філософія українського Сократа
- Співдружність, випробувана часом