Завдяки виконанню Цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2018–2022 роки отримано низку важливих результатів у галузі космічної біології, космічного матеріалознавства та приладобудування, фізики й астрономії, моніторингу космічної обстановки й космічного права. Докладно про результати програми на засіданні Президії НАН доповідав голова Наукової ради програми, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік Ярослав Яцків.
«Ця програма — ніби «рятівне коло» для авторів проєктів, які думають, як їх розвивати в державі, де немає стратегії розвитку космічної галузі й де з 2018 року немає загальнодержавної космічної програми», — зауважив академік.
За словами Ярослава Яцківа, програма, яку заснував багаторічний президент НАН України Борис Патон, врятувала ситуацію та імідж України як космічної держави, адже було виконано чимало унікальних досліджень, надруковано десятки статей у високорейтингових журналах. Окрім того, підтримано інститути НАН, які співпрацюють з КБ «Південне», а також наукові установи, котрі спромоглися стати членами проєктів Європейського космічного агентства.
Навів Ярослав Яцків і деякі цифри. За програмою, що включала 9 напрямів досліджень, виконувалося 26 наукових проєктів, їх здійснювали 17 установ та 9 відділень НАН України. Щодо фінансування програми, то воно становило від 4 до 5 мільйонів гривень на рік — загалом у 2018–2022 роках було виділено 23 мільйони гривень.
Тема космічної погоди нині у тренді в усьому світі, тож недарма академік Яцків насамперед згадав про проєкт «Моніторинг стану геокосмосу та збурень космічної погоди з використанням національних і міжнародних систем дистанційного зондування», який виконували Радіоастрономічний інститут і Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України.
Головна космічна обсерваторія НАНУ завершила виконання експериментальних зразків космічного корисного навантаження для проєкту Aerosol-UA. «КБ «Південне» виготовило відповідну платформу, — додав Ярослав Яцків. — Але поки на льотні зразки немає коштів. Тому сподіваємось на загальнодержавну космічну програму».
За словами академіка, Aerosol-UA — це унікальний проєкт, що має великий світовий рейтинг. Наші науковці запропонували використовувати спектрполяриметрію, яка визначить розміри й хімічний склад аерозолю, вплив якого на клімат досі не вивчено. «Ми виготовили відповідні прилади, — зауважив Ярослав Яцків. — Зараз розглядаємо питання їх мініатюризації й запуску на супутнику PolyITAN-4 за космічною програмою Київської політехніки».
Інститут космічних досліджень НАН України в рамках програми створював інформаційну систему збору, обробки та розповсюдження даних космічного проєкту «Іоносат-Мікро» на супутнику «Мікросат-М». Інформаційна система комплексу призначена для забезпечення разом з іншими компонентами наземного сегмента космічної системи «Мікросат-М» багаторівневою обробкою експериментальних даних, їхнім архівуванням і розповсюдженням за допомогою світової мережі «Інтернет».
«Ідеться про унікальні дослідження іоносфери, зокрема прогностичні — щодо важливих подій на Землі, як-от землетрусів, впливу технологічного сектору Землі на іоносферу, її збурення під дією різних чинників», — пояснив Ярослав Яцків.
Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН в рамках програми розробляв обладнання та технології електронно-променевого зварювання для виконання монтажних і ремонтно-відновлювальних робіт на поверхні Місяця під час будівництва й експлуатації довготривалих місячних баз.
Науковці Інституту проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН проаналізували рентгенівське випромінювання залишку наднової, яка спалахнула у лютому 1987 року в галактиці Велика Магелланова Хмара. Розроблено скрипти й проаналізовано спостережувані дані молодих залишків наднових, отримані космічною гамма-обсерваторією імені Фермі. Вперше отримано криві блиску цих залишків у гамма-променях.
Також науковці академії, зокрема Головної астрономічної обсерваторії, в рамках напряму «Створення та підтримка функціонування академічного сегмента Національної системи моніторингу космічної обстановки» виконували проєкт «Інформаційно-ефемеридний сервіс та інформаційний сервіс спостережень штучних супутників Землі й малих небесних тіл».
Окремий напрям програми було присвячено соціогуманітарним та правовим аспектам космічної діяльності. Зокрема, науковці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН висловили багато цінних ініціатив, пов’язаних з міжнародним правом.
«Нині це дуже актуально, адже росія виступила з заявами проти використання певних космічних апаратів, — розповів Ярослав Яцків. — Також у світі триває серйозне обговорення перспектив використання мінеральних ресурсів астероїдів, життя на Місяці».
Резюмуючи, академік Яцків наголосив: якщо не буде космічної програми, буде важко продовжувати проєкти, в яких науковці академії співпрацюють з КБ «Південне».
Щодо перспектив Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми, то Ярослав Степанович оцінює їх досить скептично. Хоча Верховна Рада і підтримала програму в першому читанні, але розрахована вона на 2021– 2025 роки. А надворі вже 2023-й… Тож, можливо, слід подумати про нову програму — до 2030 року.
Директор Інституту космічних досліджень НАН та Державного космічного агентства України, член-кореспондент НАН Олег Федоров зауважив, що попри системну кризу в управлінні космічною галуззю України, проєкти наших науковців, які виконувались у рамках програми академії, цілком відповідають міжнародному рівню і викликають зацікавленість у Європейському космічному агентстві.
Голова Науково-координаційної ради Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік Вадим Локтєв, який представив висновки закритого незалежного експертного оцінювання проєктів програми, зауважив, що вони виконані на високому науковому рівні, але часто стосуються зовсім різних задач, які не перетинаються між собою. «Якщо програма цільова, то треба вказати конкретні цілі, — вважає Вадим Михайлович. — А в цьому випадку підтримується ціла галузь».
Президент НАН академік Анатолій Загородній переконаний, що окрім суто наукового, програма має ще й політичне значення — щоб Україна все-таки сприймалась у світі як космічна держава. І координаційна функція програми в цьому контексті дуже важлива — навіть на рівні академії.
Академік Загородній констатував, що в умовах безгрошів’я продовжити програму буде важко, але, на його думку, потрібно готувати концепцію наступної програми, проводити обговорення в координаційних радах — для того, щоб за наявності коштів можна було б одразу підтримати проєкти. Також президент НАН звернувся до інститутів з проханням по можливості продовжувати дослідження, які вони виконували в рамках програми.
Президія НАН у своїй постанові схвалила результати виконання робіт у рамках програми, відзначивши важливість отриманих результатів для подальшого розвитку космічних досліджень в Україні.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН