Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти провело вебінар «Перша річниця Порядку присудження ступеня доктора філософії: досвід застосування та перспективи вдосконалення». Йшлося про найбільш гострі й актуальні питання, з якими зіткнулися здобувачі освітньо-наукового ступеня та організатори їхнього захисту
12 січня минулого року Кабінет Міністрів України ухвалив Порядок присудження та скасування рішення про присудження ступеня доктора філософії. 26 січня документ було оприлюднено на офіційному порталі уряду.
Урядовий документ дав старт європейському — за визначенням НАЗЯВО — порядку присвоєння наукових ступенів доктора філософії. І от минув рік. Набуто певного досвіду. За цей час надійшла велика кількість запитань від здобувачів РhD, наукових керівників, від ЗВО та наукових установ. Тож Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти провело вебінар з аналізом найбільш поширених запитань, з якими зверталися до нього та суміжних інституцій здобувачі та організатори проведення захисту щодо присудження (чи скасування) ступеня доктора філософії за новим порядком.
ЧОМУ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ ПОМИЛКИ?
Як підкреслив у вступному слові голова НАЗЯВО Андрій Бутенко, «Підготовка доктора філософії — освітньо-науковий ступінь, тут є поєднання освітньої складової і, звичайно, велике наукове підґрунтя. Тож намагання накласти чийсь емпіричний досвід, чи досвід попереднього ступеня кандидата наук є хибним і часто призводить до логічних помилок під час реалізації цієї постанови».
Власне, це, а також неточне слідування нормам законів «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та постанові №44 КМУ від 12 січня 2022 року, яка затвердила новий Порядок, призводить, на думку фахівців Нацагентства, до проблем.
Леонтій Шипілов — керівник відділу супроводу разових рад та аналітики НАЗЯВО, який модерував на вебінарі, поінформував, що затверджені норми одразу взяті на озброєння. Перша спеціалізована разова рада була утворена уже 14 лютого 2022 року, а перше повідомлення про її утворення подано до інформаційної системи 22 лютого. А потім почалася війна.
«У цих трагічних складних умовах ми намагалися запустити новий алгоритм, адаптувати його до умов воєнного стану, — зазначив Леонтій Шипілов. — Наприкінці березня, за нашою ініціативою, до постанови КМУ, якою введено в дію «Порядок 44», було додано пункт 3, який передбачив, що зазначені в цьому порядку терміни не враховуються протягом періоду воєнного стану та три місяці після нього».
У НАЗЯВО опрацювали визначену урядовим документом нормативну базу, ухвалили порядок розгляду скарг щодо порушення академічної доброчесності під час атестації та порядок скарг щодо порушення процедури під час захисту. Увесь рік Агентство комунікувало з університетами та науковими установами, консультуючи їх щодо застосування «Порядку 44». Таких консультацій було понад 500. І їхня кількість дає змогу підсумувати й згрупувати запитання, які виникали в процесі застосування Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішень з цього приводу.
ЗАПИТАННЯ ДО ЗАКЛАДУ: «А ЧИ АКРЕДИТОВАНА ВАША ПРОГРАМА?»
Величезна кількість запитань від здобувачів ступеня доктора філософії, ЗВО та наукових установ стосувалися акредитації освітньо-наукової програми, за якою навчалися аспіранти, зазначив Леонтій Шипілов. Запитували, чи можна створювати разову раду за умови неакредитованої програми? Що робити, якщо навчання завершено, а програма так і не була акредитована? Деякі здобувачі скаржилися, що їхній заклад «не хоче проводити акредитацію своєї освітньої програми».
«У всіх цих випадках хочу привернути увагу до ст. 7 Закону «Про вищу освіту», — пояснює Леонтій Шипілов, — де чітко записано, що «документ про вищу освіту державного зразка видається закладом вищої освіти тільки за акредитованою освітньою програмою». А спеціалізована разова рада може утворюватися лише в закладі, який має таку акредитовану програму. Ще категоричніше ця норма закріплена в Законі «Про наукову та науково-технічну діяльність», де сказано, що науково-освітні програми наукових установ підлягають акредитації в Національному агентстві. Тому в урядовій постанові, у «Порядку 44» (пункт 3), зазначено, що «разова рада утворюється закладом, у якому здобувач виконав акредитовану освітньо-наукову програму». Тож до захисту допускається особа, яка завершила акредитовану освітньо-наукову програму у відповідному закладі й у цьому закладі утворюється разова рада».
Виникали також запитання, чи можна створювати спеціальні разові ради, якщо акредитація програми умовна.
«Так, умовна акредитація — це теж акредитація», — відповів на це Леонтій Шипілов.
ВИМОГИ ДО ЗДОБУВАЧА
«Якщо ми говоримо про здобувача, — продовжив спікер, — то щодо нього є три ключові вимоги: він має завершити акредитовану освітньо-наукову програму, що підтверджується академічною довідкою, підготувати якісне наукове дослідження, оформлене в дисертацію, і мати необхідну кількість надрукованих наукових статей.
Часто виникає запитання, чи обов’язково здобувачу мати публікації у виданнях, що індексуються в наукометричних базах Scopus чи Web of science. Ні, не обов’язково. Така вимога існувала під час дії Тимчасового порядку присудження ступеня доктора філософії. Нині вона знята. Можна сказати, що такі наукові публікації бажані, але не обов’язкові. Практика показує, що в різних науках — різні можливості надрукуватися у виданнях, віднесених до наукометричних баз даних. І якщо в природничих науках таких журналів багато, то в гуманітарних — їх вкрай мало».
Інша річ — ДОІ. Тут відповідь однозначна: після набуття чинності цього Порядку, кожна публікація повинна мати ДОІ. Винятком може бути хіба що публікація, яка містить державну таємницю чи має гриф «для службового користування».
Зверталися до НАЗЯВО здобувачі PhD, які завершили свою освітню програму до набуття чинності «Порядку 44». Запитували, чи поширюється на них попередній тимчасовий порядок. Чи можуть вони за ним захищатися, чи можуть бути зараховані публікації, які вважалися належними за тимчасового порядку і не вважаються такими за новим Порядком? «Тут треба наголосити, що дія тимчасового порядку поширюється на здобувачів, стосовно яких уже були створені разові ради МОН наприкінці 2021 року. Якщо ж ні, то вони підлягають дії «Порядку 44» з усіма його вимогами».
Запитували здобувачі й про можливість отримати висновок про наукову новизну своєї дисертації і можливість захиститися протягом 2 років — з моменту завершення аспірантури, каже Леонтій Шипілов. Справді, у пункті 12 цього Порядку зазначається, що здобувач «за наявності поважних причин (за станом здоров’я, сімейними обставинами тощо) за письмовою заявою має право на отримання висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації та проведення захисту дисертації в разовій раді протягом двох років після відрахування з аспірантури». Додати тут нічого, каже фахівець, крім того, що відрахована з аспірантури особа має завершити акредитовану освітньо-наукову програму, і 2-річний термін їй надається за наявності поважних причин. Служба в ЗСУ при цьому точно враховується.
ЧОМУ МОН ЗУПИНЯЄ СПЕЦІАЛІЗОВАНУ РАЗОВУ РАДУ?
Оскільки саме Міністерство освіти і науки перевіряє процедуру утворення разових спеціалізованих вчених рад, і у разі невідповідності пунктам 14–18 Порядку присудження ступеня доктора філософії має право зупиняти такі ради, модератор вебінару Леонтій Шипілов передав слово заступнику директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОН Михайлу Голубєву, який проаналізував причини зупинки рішень та аналіз порушень.
За час функціонування інформаційної системи, каже Михайло Голубєв, міністерство зупинило 86 спеціалізованих разових вчених рад. І найбільше з них припало на сферу охорони здоров’я (30%), права (14%), соціальних та поведінкових наук, а також освіти й педагогіки (8%). Зокрема, це пов’язано з тим, що сьогодні найбільше захистів відбувається саме з цих спеціальностей. Але якщо порівняти кількість зупинених рад з охорони здоров’я з кількістю утворених разових рад у цій сфері, то показник буде значно менший, хоча теж значний (12%). Якщо ж взяти архітектуру та будівництво, де кількість зупинених разових рад становить 6% від загальної кількості таких рад по Україні, то щодо утворених у цій сфері кількість зупинених рад становитиме аж 20%. Тобто, кожна п’ята рада тут була утворена з порушеннями.
Які ж бувають порушення? Загалом 92% спеціалізованих разових рад було зупинено через проблеми з компетентністю їхніх членів щодо тематики досліджень здобувача. (Конкретніше про це — нижче). Інші порушення: диплом доктора філософії (кандидата наук) член ради отримав менше, ніж за три роки до дати утворення разової ради (3%); офіційні опоненти працюють в одному закладі (1%); рецензент не є працівником закладу, де утворена рада (2%); і серед причин навіть є «неможливість ідентифікувати членів ради» (1%). Наприклад, в одному з таких випадків у графі, куди треба було внести ім’я, хтось це зрозумів надто буквально і написав: Іван.
Але звідки показник — 92% некомпетентності? Що в нього входить? Одна з головних проблем полягає в тому, що публікації членів ради вийшли не «протягом останніх п’яти років до дня утворення разової ради». Інша проблема — коли у членів ради не одноосібні монографії, або не одноосібні розділи в колективних монографіях. (Часто — це матеріали конференції, та ще й авторів по 2–3 особи на статтю). Ще одна проблема — статті, опубліковані в наукових виданнях України, які не включені до переліку фахових.
Невідповідність наукових публікацій тематиці дослідження — найбільш болюче, мабуть, питання, каже Михайло Голубєв. Спроби переконати, що, мовляв, тематика «підходить» за ключовими словами, або, що член разової ради має диплом за цією спеціальністю, — не діють. Адже в Порядку присудження чітко записано, що публікації повинні відповідати тематиці досліджень. Тематика — це частина однієї спеціальності, або декількох суміжних спеціальностей, у межах якої проводяться відповідні дослідження здобувача. Тому, якщо робота йде за такою широкою спеціальністю як біологія, а зараз вона називається «біологія та біохімія», робота здобувача — з патологічної фізіології, а стаття члена ради — із зоології — це явна невідповідність.
МОН проводить перевірку відповідності складу разової ради вимогам «Порядку 44» та розглядає повідомлення щодо невідповідності цього складу (у разі надходження таких сигналів) протягом місяця з дня оприлюднення Національним агентством інформації про утворення разової ради (чи внесення змін до її складу). Якщо виявлено порушення, МОН зупиняє роботу разової ради, вносячи повідомлення про це до інформаційної системи, із зазначенням підстав для усунення виявлених порушень.
СКАСУВАННЯ РІШЕННЯ: ПРОЦЕДУРИ Й НАСЛІДКИ
Про особливості скасування рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії йшлося у виступі заступника голови НАЗЯВО Івана Назарова. Як зауважив доповідач, Нацагентство у 2022 році затвердило Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації й Порядок розгляду повідомлень щодо порушення процедури захисту дисертації Апеляційним комітетом НАЗЯВО.
Як відомо, є дві підстави для скасування рішення разової спецради про присудження ступеня доктора філософії: порушення процедури захисту і встановлення фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації.
Іван Назаров зауважив, що у першому випадку ухвалювати відповідне рішення може як заклад чи установа, що утворили разову раду і де відбувався захист дисертації, так і Нацагентство (у нього є для цього шість місяців з дня видання наказу про видачу диплома). «Якщо диплом ще не видано, то зі скаргою звертаються до закладу чи установи», — уточнив доповідач.
Важливий момент, наголосив Іван Назаров, що в Законі України «Про вищу освіту» і в Порядку присудження ступеня доктора філософії не пояснюється, в якому саме випадку у разі порушення процедури захисту може бути ухвалено рішення про скасування, тож видається, що воно ухвалюється одразу за будь-яких процедурних порушень.
— Насправді це не так, і ми вирішили роз’яснити це в Порядку розгляду скарг, — розповів заступник голови Нацагентства. — У ньому чітко зазначається, що коли апеляційний комітет і в цілому НАЗЯВО розглядають скаргу про порушення процедури під час захисту дисертації, необхідно чітко визначити, чи вплинули порушення на публічність і відкритість процедури захисту, чи було забезпечено можливість прийняття компетентного висновку за результатами захисту, чи забезпечена можливість сформувати об’єктивну оцінку наукового рівня дисертації та наукових публікацій здобувача… Тобто має бути перелік конкретних наслідків, що настають у випадку порушення процедури.
Якщо ж ідеться про таку причину скасування рішення про присудження ступеня PhD як порушення академічної доброчесності, то тут за оскарженням рішення необхідно звернутися до закладу. А якщо там не беруться розглядати скаргу, або вже розглянули й відмовили в її задоволенні, тоді можна звернутись до Нацагентства. Інша причина звернутись одразу до НАЗЯВО — це якщо закладу або установи, де відбувався захист, уже не існує. Причому, немає значення, коли відбувався захист, але він має бути в межах дії чинного «Порядку 44».
«Якщо йдеться про скасування рішення через порушення процедури, то це болісно, але дисертант може виправити помилки, і заклад або установа можуть ще раз створити разову раду, а дисертація — ще раз пройти захист у новій раді, — зауважив Іван Назаров. — Якщо ж рішення було скасовано через академічну недоброчесність, то ця дисертація вже не підлягає захисту. А встановлення факту недоброчесності тягне негативні наслідки не лише для дисертанта, а й для його наукового керівника, рецензентів та опонентів, які давали позитивний висновок, та, власне, і для ЗВО або наукової установи, де відбувався захист».
РЕЄСТРАЦІЯ ДИСЕРТАЦІЙ
Непрості аспекти державної реєстрації дисертацій висвітлив заступник директора з науково-інформаційної роботи Українського інституту науково-технічної і економічної інформації Олексій Сухий. Він нагадав, що після ухвалення «Порядку 44» Міністерство освіти і науки затвердило оновлений Порядок державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій. (До речі, незабаром його змінять — відповідний наказ винесено на громадське обговорення).
— УкрІНТЕІ намагається «існувати» між цими двома порядками, — зауважив Олексій Сухий. — Згідно з Порядком присудження ступеня доктора філософії, тексти дисертацій повинні бути надані в інститут за місяць до захисту, тож рік тому ми ухвалили рішення, що дисертації нам надсилаються в електронному вигляді, наші співробітники надають довідку здобувачам про те, що ми отримали на збереження їхню дисертацію. І таким чином норми Порядку були виконані. Деякі здобувачі, попри те, що в Порядку не прописано вимогу щодо отримання облікової картки дисертації, тобто повної реєстрації в УкрІНТЕІ, все-таки її отримували.
Програмну систему, яка задовольнятиме всі нормативні вимоги щодо захисту докторів філософії, вже розроблено, запуск її планувався на 1 січня, але завадили відключення електроенергії, розповів Олексій Сухий. Генератор в УкрІНТЕІ з’явився лише нещодавно, тож за декілька тижнів систему буде запущено.
Які в ній передбачаються зміни? За словами Олексія Сухого, це поява двох полів замість одного: «зв’язок з науковими темами» і «державний реєстраційний номер наукової теми». Також міністерство запровадило обов’язкові поля «пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» і «стратегічні пріоритетні напрями».
— У дисертантів буде багато запитань, — переконаний Олексій Сухий.
Але головна зміна, яку буде впроваджено — так зване дворівневе підтвердження дисертації. (Дисертантам та організаторам процесу явно не буде легше. – Авт.)
«Перед тим, як дисертант або вчений секретар подають облікову картку дисертації до УкрІНТЕІ, — пояснив Олексій Сухий, — заклад, у якому створено спеціалізовану раду, надсилає лист для визначення відповідальної особи. Дисертація надходить саме до відповідальної особи — в окремий кабінет у новій системі. «Куратор» має переглянути цю дисертацію, накласти на неї електронний цифровий підпис. Лише після цього робота надходить до УкрІНТЕІ на реєстрацію, і тоді співробітники інституту здійснюють остаточне підтвердження і надають реєстраційний номер такій обліковій картці».
ВІЙСЬКОВА СПЕЦИФІКА — ЗАХИСТ «ОПІВНОЧІ»
Особливостями реалізації Порядку присудження ступеня доктора філософії у Національному університеті оборони України поділився начальник наукового відділу організації підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів науково-методичного центру організації наукової та науково-технічної діяльності НУОУ Юрій Ольшевський.Звісно, враховуючи специфіку таких закладів, виникає чимало питань щодо закритої інформації.
Як наголосив доповідач, у 2022 році з 22 дисертаційних робіт тільки дві були «відкритими».
«У співпраці з НАЗЯВО і МОН ми дійшли висновку, що будемо писати в інформаційній системі «дисертація на спеціальну тему», — зауважив Юрій Ольшевський. — Якщо інформація з обмеженим доступом має й анотацію, ми вносили пункти й підпункти Переліку службової інформації. Щодо ключових слів, то з відповідними підрозділами узгодили, що вони не несуть державної таємниці, і їх можна вносити. Також у співпраці з НАЗЯВО до системи було внесено деякі зміни, щоб виставляти дані без прив’язки до ЄДЕБО». Щодо внесення до системи НАЗЯВО часу та місця захисту, про що у відкритому доступі, звісно, не повідомляється, у системі зазначається, що захист відбудеться… опівночі».
ЩЕ РАЗ ПРО КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЧЛЕНІВ РАЗОВОЇ РАДИ
Проректор з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Дмитро Лученко переконаний, що Порядок присудження ступеня доктора філософії можна і потрібно вдосконалювати. У своєму виступі він звернув увагу на певні термінологічні неузгодженості, а також висловив конкретні пропозиції.
На його думку, недоцільно обмежувати суб’єктів звернення про порушення процедури захисту або вимог академічної доброчесності лише суб’єктами наукової та науково-технічної діяльності. Адже права громадян, які не підпадають під ці визначення, також можуть бути порушені. Наприклад, вони опублікують якісь свої напрацювання в ЗМІ або просто в інтернеті, а науковці їх використають без посилання.
Дмитро Лученко запропонував також вдосконалити норми щодо компетентності членів разової спеціалізованої ради. Нині «Порядок 44» вимагає, щоб усі 5 осіб мали мінімум по три наукові публікації досить високого рівня.
— Але, чи здатен молодий здобувач привнести новизну у досить вузьку тематику дослідження, якщо п’ятеро досвідчених науковців уже мають як мінімум по три статті з цієї тематики? — запитав проректор. — З другого боку, як здобувач і його науковий керівник за чотири роки до захисту (термін навчання в аспірантурі) знатимуть, що справді знайдеться 5 науковців, які матимуть по три публікації за цією тематикою?
На думку Дмитра Лученка, створюються умови, коли науковці, які потенційно можуть стати головою разової ради або рецензентами, просто зобов’язані опублікувати статті за темою, яка в принципі не є «їхньою». І це вже незабаром може призвести до звуження тематики досліджень. Очевидно, якості теж. Тому він запропонував змінити частину 2 пункту 14 Порядку, визначивши, що компетентність членів разової ради за тематикою дослідження здобувача визначається наявністю не менше 3 наукових публікацій, але не за тематикою дослідження здобувача, а за науковим напрямом у певній галузі наук — і далі за текстом.
Дмитро Лученко запропонував і більш м’який варіант: зняти обмеження щодо статей за тематикою дослідження з рецензентів і голови ради, залишивши їх для опонентів.
…Як анонсував Леонтій Шипілов, наступний вебінар від НАЗЯВО буде присвячено питанням застосування і вдосконалення інформаційної системи Нацагентства.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА, Дмитро ШУЛІКІН