Міф про три братні народи — російський, український та білоруський — є одним із основних у доктрині «руського міра». Росії як «наступниці Русі» відводиться тут особлива, месійна роль. Звідки походить цей міф і чи має він історичне підґрунтя?
Історикиня філософії, співзасновниця освітнього проєкту «Печера Платона», наукова співробітниця відділу проблем наукового забезпечення та моніторингу інноваційного розвитку регіонів України Державної установи «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» кандидатка філософських наук Ксенія Зборовська розповіла про те, які в цьому міфі про «три братні народи» є аргументи й помилки та чому росіяни бояться геноциду стосовно самих себе. Вчена зазначила: «Конкретні аргументи, на яких базується міф про три братні народи, визначити складно, тому що російські ідеологи не артикулюють їх відкрито. Однак можна виокремити загальні ідеї. Перша ідея: у нас спільна історична доля та «культурний код». Друга ідея: наша спільна культура має фундаментальні особливості й протистоїть культурі «гнилого Заходу». Третя ідея: у нас є спільна пам’ять та спільний патріотичний обов’язок перед «дєдамі, коториє воєвалі» і відвоювали нам мирне життя. І тут іде апеляція до Другої світової війни, історію якої потрібно деміфологізовувати. Наші історики вже багато зробили у цьому напрямі. Загалом же аргументи міфу про три братні народи є маніпулятивними й містять похибки, давно відомі й детально описані в теорії аргументації».
Ксенія Зборовська перерахувала ці похибки, надавши їхнє розгорнуте пояснення.
Старший науковий співробітник сектору досліджень Київської Русі Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Вадим Арістов розповів про імперське підґрунтя міфу. Вчений зазначив: «Коріння міфу про три братні народи можна простежити аж до ранньомодерного часу, приблизно до середини XVІІ століття. До того на теренах Речі Посполитої, до якої входили й українські землі, була поширена концепція про народ роксоланський. Так називали українську шляхту через співзвучність назв «русь — роксолани». Згідно з цією концепцією, шляхта походила від давніх сарматів-роксоланів, на відміну від простих селян. Селян вважали слов’янами, яких підкорили предки роксоланів. Це було частиною «сарматського міфу» в Речі Посполитій, який передбачав, що шляхта — нащадки сарматів. І тільки коли Гетьманщина разом з Києвом перейшла під владу московських царів (у другій половині XVІІ століття), народжується ідея про дві частини Русі — велику і малу, відповідно — і про два народи: великоросійський і малоросійський, які мають творити спільний простір».
Історик розповів про етапи формування цього міфу аж до початку ХХ століття.