Днями голова парламенту Руслан Стефанчук урочисто вручив Премії Верховної Ради України молодим ученим, якими їх нагороджено за 2021 рік.
Премію молодим ученим було засновано у 2008 році, переможці кожної роботи отримували двадцять тисяч гривень на команду.
У 2019 році положення про премію суттєво переглянули, кількість премій зросла до 30, розмір винагороди збільшили. Нині розмір премії становить 60 прожиткових мінімумів. Цього року це 148 860 гривень за роботу.
«Секретні» роботи можна подати через СБУ
У 2021 році за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій парламент вніс зміни до умов конкурсу та збільшив кількість премій з 30 до 50. Також було визначено можливість подання на конкурс через Службу безпеки України наукових робіт, які містять відомості, що становлять державну таємницю. У 2022 році СБУ спільно з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій розробили інструкцію з оформлення та подання до Служби безпеки документів і матеріалів (http://surl.li/hapwm). Починаючи з 2023 року, на конкурс можна подавати роботи, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
Всього на конкурс 2021 року надійшло 95 робіт від 160 номінантів. Від МОН України подана 61 робота, від НАН України — 25, від Національної академії аграрних наук України — 2, від установи подвійного підпорядкування НАН України та МОН — 1, від Національної академії медичних наук України — 1, від МОЗ — 2, від МВС — 1, від МО — 1, від Мін’юсту — 1.
У зв’язку з воєнною агресією конкурсний відбір у 2022 році було призупинено, проте пізніше профільний комітет ухвалив рішення про його відновлення і конкурс було проведено.
Ефективність — важливіша
Під час зустрічі молоді науковці поставили Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку чимало запитань. Наприклад, науковиця з Харкова Ксенія Мінакова поцікавилася, чи плануються програми повернення молодих учених, які нині працюють у Європі. На це Голова ВР відповів, що програми мотивації обов’язково будуть. «Ми дуже хочемо, щоб усі українці повернулися. Історія успіху України має стати історією успіху всього цивілізованого світу», — зазначив Руслан Олексійович.
Запитали науковці й про укрупнення університетів. Чи не позначиться негативно це укрупнення на молодих учених? Адже молоді складно конкурувати з науковцями старшого віку…
На це запитання Голова ВР відповів, що «освітянський базар», коли 200 закладів готують юристів і 200 — економістів, не потрібен. Вищі навчальні заклади повинні бути конкурентними й діяти на перспективу.
— Хочу додати, що вік — неважливий, важливо, що саме вчений може зробити для науки, — зазначив Руслан Стефанчук. — Єдиний критерій — це ефективність роботи науковця. Укрупнення має бути, чекаємо на представлення цієї ініціативи від МОН. Сподіваємося, у ній буде паритетність щодо дотримання прав науковців різного віку, чітко прописані KPI тощо.
Лише шість робіт-переможців — від академічних установ
Артур Запорожець з Інституту технічної теплофізики НАН України запитав: чи планується підтримка НАН України та галузевих академій? «За останнім звітом НАН України кількість учених зменшилася більш як на тисячу, виїхали 500 фізиків, сотні хіміків. Кількість науковців різко зменшується. А серед переможців премії ми бачимо лише шість робіт із тридцяти — від Національної та галузевих академій», — зазначив Артур Олександрович.
Голова ВР повторив, що ефективність учених (зокрема й академіків та членів-кореспондентів) має визначатися внеском, який вони роблять в українську чи світову науку. «Не може бути ефективним науковець, який останню статтю надрукував у журналі 1988 року», — наголосив Руслан Стефанчук.
Він запросив молодь разом подумати, як підняти престиж академій та залучити їх у життя держави.
— Академії повинні приносити користь суспільству, — додав Руслан Олексійович.
Очільник парламенту наголосив, що є установи, які переймаються не так наукою, як фінансово-господарською діяльністю. Але ж заробляти гроші — це не основне призначення академій. Їхнє призначення — «множити» науку (зокрема і фундаментальну), популяризувати її, робити все, щоб слова «український науковець» звучали у світі.
Руслан Стефанчук подякував молодим ученим, які, попри складний воєнний час, працюють і рухають науку вперед.
Наука має співпрацювати з виробництвом
Серед інших премію отримав і старший викладач кафедри Херсонської державної морської академії МОН України Сергій Якущенко. Робота колективу херсонців має назву «Підвищення ресурсу роботи морського і річкового транспорту за рахунок використання розроблених полімерних композитів з поліпшеними трибологічними, антистатичними та антикорозійними властивостями».
Пан Сергій пояснив, що його робота присвячена матеріалам для суднобудування. Результати роботи частково впроваджені на одному з суден. Перевірити їхню ефективність учені мали у 2022 році, але війна цьому завадила.
Над темою команда науковців (у ній також Сергій Сметанкін та Анна Сапронова) працювала чотири роки. Нині автори роботи перебувають у різних місцях. «Складно знайти сили й мотивацію щось робити», — зізнався науковець.
Сьогодні в Херсоні все ще небезпечно, тому академія зареєстрована в Одесі. Але більшість науковців працюють дистанційно.
На запитання про подальші плани пан Сергій відповів, що планує працювати над впровадженням результатів роботи.
— Бачу великий розрив між наукою і виробництвом, часто наука реалізує щось своє, не зважаючи на запит виробництва, — наголосив співрозмовник. — Але не повинно бути науки заради науки. Буде правильно, коли наука співпрацюватиме з виробництвом.
Безвідходне виробництво
Завідувач відділу Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України Алієв Ельчин Бахтияр огли отримав нагороду за роботу «Техніко-технологічне забезпечення безвідходного виробництва біологічно цінних хлібних виробів і кормової продукції». Яке значення роботи? Які проблеми прагнув розв’язати вчений?
Науковець розповів нашому виданню, що проєкт стосується безвідходної технології перероблення олійних культур. Роботу він виконав спільно з колегою Світланою Миколенко, доценткою кафедри Дніпровського державного аграрно-економічного університету МОН України. «Вона досліджувала харчовий напрямок, а я — перероблення на корми. Світлана Миколенко представила свою технологію для виготовлення хлібопекарських виробів, я використав відходи для відгодовування худоби», — пояснив Алієв Ельчин Бахтияр огли.
Окремі фрагменти технології вже впроваджено, але вчені сподіваються, що їхня розробка буде впроваджена повністю. Адже вона того варта! Зокрема, технологія дає змогу збільшити прибуток на 10–15 відсотків.
— Ідея виникла не тому, що нам просто було цікаво, — зазначив співрозмовник. — Ми спілкувалися з виробниками, запитували, які проблеми вони хотіли б розв’язати.
Для виробництва і «оборонки»
Старший науковий співробітник Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України Сергій Клименко працював над своєю темою майже десять років. Його робота має назву «Розробка та використання високоефективних інноваційних різальних інструментів з надтвердими композитами на основі кубічного нітриду бору із трибологічними наноструктурними покриттями».
— Тема має важливе прикладне значення, — розповів він. — Розроблені нами композити уже використовували на Краматорському машинобудівному заводі, на багатьох механообробних підприємствах, на Луцькому авіаремонтному заводі тощо.
У найближчому майбутньому пан Сергій планує розвивати тему у співпраці з міжнародними партнерами, виходити на міжнародні наукові конкурси.
Важливою для виробництва сучасних комп’ютерів, накопичувачів пам’яті, кабелів для передачі інтернету (які забезпечать величезну швидкість) є робота завідувачки лабораторії оптики та фотоніки у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» Ксенії Мінакової.
Нагороду пані Ксенія отримала за роботу «Новітні наноструктуровані матеріали та їх використання у системах фотовольтаїки», яку виконала разом з завідувачем кафедри Харківської політехніки Романом Зайцевим.
Ксенія Олександрівна буквально «на пальцях» пояснює, як потрібно згорнути трубочку наношару вуглецю, щоб матеріал мав властивості напівпровідника чи металу. Вчені ставлять за мету зробити так, щоб система працювала за кімнатної температури (нині вона працює лише за дуже низьких температур). «Ми розміщуємо інертні гази між трубками, і завдяки цьому система стабілізується», — пояснила співрозмовниця.
Поки що результати вчених лише теоретичні. Наступний етап — отримати стабільні результати в лабораторії. Науковиця переконана: якщо результати буде підтверджено експериментально, це відкриє можливості до виробництва квантових комп’ютерів.
Повернення полемічних пам’яток
Старший науковий співробітник відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Руслан Ткачук — єдиний з лауреатів премії, хто не задовольнився простим фото на пам’ять, а кілька хвилин розповідав Голові ВР, що під час підписання мирного договору після нашої Перемоги потрібно обов’язково повернути в Україну наші пам’ятки, які зберігаються в російських містах — Остромирове Євангеліє і «Повість временних літ» (у санкт-петербурзі) та Добрилове Євангеліє (у москві).
Монографія Руслана Ткачука має назву «Полемічна традиція унійних письменників кінця XVI — першої половини XVII ст.: доба і постаті, текст і прототекст, риторика і поетика». Вчений працював над нею багато років, їздив до Польщі, у відділ стародруків.
У монографії вперше в українському літературознавстві проаналізовано твори унійних письменників кінця XVI — першої половини XVII ст., зокрема митрополита Іпатія Потія, Іллі Мороховського, Лева Кревзи, митрополита Йосифа Велямина-Рутського, Тимофія Симоновича (віднайшов його твір, який вважався втраченим) Антонія Селяви, Івана Дубовича, Пахомія Войни-Оранського.
— Ці люди формували тогочасне церковне життя України, вели діалог та полеміку. Нам важливо знати свою історію, повернути їхню творчу спадщину, — наголосив пан Руслан. — Їхні твори свідчать, що Україна причетна до всіх процесів, які відбувалися в Європі в ранньомодерну добу. Цих богословів російська і радянська історіографія фактично викреслила з української історії та літературного процесу і таврувала як ворогів України. Я прагнув повернути українській науці ці полемічні пам’ятки і, відповідно, ці постаті.
На фото Дмитра Шулікіна: під час вручення нагород.
Підготувала Світлана ГАЛАТА