Сьогодні безпілотні літальні апарати є одними з найголовніших «дійових осіб» на полі бою, де виконують широкий спектр завдань – від розвідки до ураження цілей. Тож не дивно, що наші військові постійно відчувають потребу у «пташках» найрізноманітніших класів. До вирішення цього питання вирішили долучитись Фонд допомоги ЗСУ «Київський політехнік» та Українська Рада Миру. Під час церемонії передачі чергової партії дронів військовим, що відбулася в КПІ ім. Ігоря Сікорського, також було досягнуто домовленості поглибити співпрацю між військовими й університетом.
Насамперед командир 120-ї окремої бригади ТрО Юрій Парадюк вручив подяку колективу КПІ «за надзвичайно важливу волонтерську діяльність». Також відзначено роль Київської політехніки у вихованні вітчизняних патріотичних фахівців.
На церемонії Сили оборони України представляли також командир 172 окремого батальйону ТрО Сергій Дубінін і начальник зв’язку цього батальйону Сергій Лелека – випускник і викладач КПІ, доктор технічних наук. Як зауважив Юрій Парадюк, саме завдяки Сергію Лелеці безпілотний напрямок у бригаді почав активно розвиватись, адже військові побачили ефективність і реальні результати використання дронів. Як додав командир, події на фронті показали, що сучасна армія повинна бути інноваційна й технологічно розвинена, та й ворог, на жаль, теж навчається і застосовує технології, які до цього не вважав пріоритетними.
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського, голова Української Ради Миру Михайло Згуровський подякував військовим за нашу можливість продовжувати мирну працю. «Вважаємо, що зараз нашим найважливішим завданням є підготовка фахівців, – зауважив він. – Водночас усі наші справи намагаємось здійснювати з орієнтацією на захист України. КПІ зараз виробляє чимало видів техніки на замовлення Збройних сил України і робить усе можливе для того, щоб допомогти війську. Зокрема, при університеті створено Фонд підтримки ЗСУ «Київський політехнік».
Як розповів голова правління Фонду, директор Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту КПІ Ігор Гришко, через фонд є можливість адресно придбати необхідний гаджет чи продукт за запитом військових. Інколи знайти у вільному продажі апарат певної марки і конфігурації досить складно. Але Фонд використовує всі свої можливості, аби якнайшвидше виконати замовлення, необхідне для передової. І вже передавав війську розвідувальні БпЛА. А от десять дронів-камікадзе закуплено вперше.
Як запевнив Михайло Згуровський, необхідна допомога і надалі здійснюватиметься на постійній основі. Віднедавна до цього процесу долучилась і Українська Рада Миру. Від УРМ під час церемонії було передано перший розвідувальний апарат.
Водночас, як ішлося під час зустрічі, аби бути успішнішим і «хитрішим» за ворога, мало мати лише «залізо». І тут у КПІ є всі можливості, щоб використання дронів на фронті було ще більш ефективним.
– Нам дуже потрібна кваліфікована технічна допомога, – зазначив Сергій Лелека. – Наприклад, штурмовим підрозділам на передовій потрібні радіоретранслятори, розширення зони надійного зв’язку. Важлива задача – зробити цю систему легкою, щоб її можна було підняти в повітря з допомогою дрону.
Також, за словами Сергія Лелеки, наші військові страждають від ворожих засобів радіоелектронної боротьби, яких у агресора велика кількість. «Ми обмежені в технічних можливостях придбати їх, – додав військовий. – Але навіть ті засоби, які ми привозимо, не дають змоги бути «хитрішими». І тут нам потрібна допомога науковців, програмістів. Наприклад, аби змістити частоту роботи типових засобів, щоб увійти до діапазону, де не працюють ворожі засоби РЕБ, а наші засоби ураження могли б літати без втрати керування. Якщо ми разом зможемо зробити систему, яка дозволить продовжувати керувати дроном, навіть коли він вийшов із зони прямої видимості, використовуючи при цьому ретранслятор, то це в рази збільшить ефективність використання «пташок».
Отже, резюмував Сергій Лелека, потрібен централізований науковий осередок, який би планомірно займався вирішенням таких актуальних питань.
У підсумку учасники церемонії домовились, що військові сформулюють конкретні завдання для інженерів, а університет організує групу фахівців для їх вирішення. «Найголовніше, щоб задумане не залишилось на папері, а пішло в роботу», – додав Михайло Згуровський.
Усі погодились, що зустріч є лише початком нового етапу співпраці між військовими, науковцями КПІ і Українською Радою Миру.
Дмитро Шулікін. Фото автора