Елла Лібанова: Після повномасштабного вторгнення українці стали згуртованішими
Радикальні світоглядні зміни, що відбулися з українцями, ситуація з внутрішньою та зовнішньою міграцією, демографічні перспективи України й повоєнні виклики, до яких треба готуватися вже сьогодні. Про це і не тільки йшлося в авторській програмі Володимира Семиноженка «Про науку. Компетентно», гостем якої стала академік-секретар відділення економіки, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
Від початку повномасштабного вторгнення вперше за 30 років у нашому суспільстві кількість тих, хто довіряє владі, більша за кількість тих, хто їй не довіряє. Такі дані навела академік Лібанова, зауваживши, що зміна ставлення до влади пов’язане переважно з тим, що люди вірять: влада робить те, що від неї очікують, дає відсіч агресору.
— Це дає надію на те, що після війни люди будуть більш прихильні до реформ, — додала Елла Марленівна. — Адже однією з головних проблем України в довоєнні часи було те, що в суспільстві сприймалися тільки ті реформи, які можуть швидко дати позитивний ефект.
За словами Елли Лібанової, українці після початку повномасштабного вторгнення почали спокійніше ставитися до матеріальних негараздів. «Безумовно, до повномасштабного російського вторгнення рівень життя був вищий, але частка тих, хто вважав, що вони живуть погано, також була значно вищою, ніж тепер, — розповіла науковиця. — Просто люди перестали оцінювати дуже високо можливість провести відпустку так, як хочеться, або придбати щось. І на перше місце серед цінностей беззаперечно вийшло життя — як окремої людини, так і всієї нації».
Також академік Лібанова вважає, що формування української політичної нації зараз вийшло на дуже високі щаблі, порівняно з тим, що було до повномасштабного російського вторгнення. «Ми стали згуртованішими, почали звертати увагу не тільки на своє найближче оточення, а й на оточення в широкому сенсі, тобто українців як таких, — додала Елла Марленівна. — І я б саме з цим пов’язувала постійну допомогу нашим захисникам».
Соціолог переконана, що саме згуртованість, об’єднання людей впливає на зростання і зміцнення соціального капіталу. Це великий потенціал, але як його не втратити — ключове питання.
До Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи практично щодня надходять запитання: «Скільки нас сьогодні й чим це загрожує в демографічному плані?».
— Я завжди уточнюю, про які території йдеться, — розповіла Елла Лібанова.
— Якщо говорити про усю територію України в кордонах 1991 року, то нас десь 37 мільйонів. Якщо говорити про територію, підконтрольну Україні станом на 23-го лютого 2022 року, то приблизно 33 мільйони. Якщо говорити про територію, яка сьогодні підконтрольна українській владі, то ми не можемо реально оцінити. Не беремося й за оцінку того, що відбувається на окупованих територіях.
За даними наших прикордонників, негативне сальдо міграції від 24 лютого 2022-го по 15 травня 2023-го становить близько двох мільйонів. «Але така кількість людей виїхала через західні кордони, — уточнила Елла Лібанова. — Тобто не беруться до уваги кордони з росією, білоруссю, люди виїжджали через Крим і т. д. За даними Євростату, приблизно 4 мільйони українців після 24 лютого минулого року зареєстровані за кордоном у статусі біженців або дістали тимчасовий захист».
Соціолог висловила побоювання, що Україна може втратити значну кількість дітей та молоді, які залишаться за кордоном. «Окрім того, возз’єднання родин може відбуватись не в Україні, а за кордоном, — зауважила Елла Лібанова. — Побоююсь, що в умовах старіння Європи, країни ЄС будуть зацікавлені, щоб наші люди там залишились, і пропонуватимуть багато стимулів. Наприклад, у Польщі вже працює лояльна до наших біженців житлова програма».
Інформаційний блокпост «Про науку. Компетентно» — «Світ» продовжує свою роботу. Повний запис програми можна переглянути тут: