Ювілейна сесія професорсько-викладацького складу, вручення почесних відзнак, відкриття скверів, скульптур, артоб’єктів і пам’ятних дошок, а потім ще й візит Президента України. Один з провідних українських вишів – НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відзначив 125-річний ювілей.
Викладачі і вихованці Київської політехніки десятиліттями змінювали світ своїми винаходами, професіоналізмом та соціальною активністю. Супутники, які створені у КПІ, працюють у космосі, розробки КПІшників скрізь, на всіх континентах, в усіх галузях – оборони, медицини, IT, економіки. Безпілотники, роботи, теплові труби, ендопротези, електроакустичні прилади, передові оптикоелектронні системи, ультрамембрани – все це інженерні ідеї київських політехніків.
Президент України Володимир Зеленський, який з нагоди святкування 125-річчя КПІ, завітав до КПІ і поспілкувався з викладачами і студентами університету, зауважив, що 125 років для університету – це юність, але КПІ, хоч він і юний, добре відомий у світі й має славу у різних країнах, чиї громадяни навчалися тут. «А головне – університет здобув довіру українців, і це заслужена довіра, бо університет справді міцний», – додав Глава держави.
Володимир Зеленський наголосив що кожен наш результат у війні проти росії – різноманітна «бавовна», знищення крейсеру «москва», застосування наших дронів – це наслідок освіченості конкретного українця чи українки, багато хто з яких здобув освіту саме тут, у Київській політехніці.
… А вранці з нагоди 125-річчя університету відбулась Ювілейна сесія професорсько-викладацького складу Традиційно учасники згадали колег – викладачів і науковців, які пішли з життя протягом року, а також вшанували пам’ять героїв-політехніків, які боролись і загинули за наше майбутнє.
125 років – це дуже короткий в історичному вимірі відрізок часу, але для Київської політехніки це вік становлення і набуття власної ідентичності у світовій співдружності університетів і в українському суспільстві. Про це йшлося у виступі ректора КПІ Михайла Згуровського.
У виступі було проаналізовано усі етапи еволюції вишу, акцентовано увагу на досягненнях, які викликають гордість і повагу, зокрема на тому, що КПІ став розробником понад 40 новітніх технологій оборонного призначення А також – окреслено завдання на найближчу перспективу. Докладно про еволюцію університету можна прочитати у статті «Сучасник трьох століть», що вийшла друком в минулому номері «Світу».
Цього дня було виголошено чимало привітань. Перший заступник голови Верховної Ради України і випускник КПІ Олександр Корнієнко акцентував увагу на тому, що київські політехніки – це спільнота цінностей, людей патріотичних, які думають, ставлять питання, шукають відповіді, формують стратегії. Він також зауважив, що з роками роль КПІ буде ще важливішою, адже тут і надалі проводитимуться розробки в оборонній сфері, крім того, наукові школи КПІ безсумнівно візьмуть участь у повоєнному відновленні України.
Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій (а також член наглядової ради КПІ) Юлія Гришина вручила КПІшникам відзнаки і подяки парламенту за інноваційні розробки безпілотних літальних апаратів, за участь в розробках нових матеріалів для бронетехніки та за участь у відновленні спецтехніки.
Командувач Об’єднаних сил Збройних сил України, Герой України, генерал-лейтенант Сергій Наєв, який вручив політехнікам відзнаки від міністра оборони та Головнокомандувача ЗСУ, у своєму виступі відзначив внесок КПІ у наближення Перемоги. Зокрема, він розповів про спільну групу ОС і Київської політехніки, в результаті роботи якої було проведено низку вагомих досліджень, зокрема щодо можливих наслідків підриву греблі Каховської ГЕС, а також щодо загроз з Білорусі та інших напрямків у Північній операційній зоні.
Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень вручив колективу КПІ медаль НАПН «Григорій Сковорода». З вітальним словом до колективу КПІ звернувся голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрій Щиголь, який подякував за виховання тих, хто став на захист кіберпростору України.
Щодо інших заходів, то до ювілею на території КПІ відбулось відкриття скверу Піонерам Авіації біля 6-го корпусу та відкриття у сквері скульптури «Авіаторам КПІ». Саме тут народжувалась історія світової авіації й понад 100 років тому випробовували перші літальні апарати Сікорський, Корольов, Калінін.
Також у кампусі КПІ відкрито скульптуру «Юність», головна героїня якої — дівчина-студентка. Композиція присвячена усім студентам, які боронять нашу країну на фронті, здають кров, волонтерять, створюють сучасні розробки.
До ювілею на вулиці Політехнічній відкрито й оновлений артоб’єкт «КПІ-стіна», яку прикрашають малюнки, що символізують різні напрями освіти, діяльності та творчості Київського політеху.
Галерея скульптурних портретів визначних науковців, які працювали та навчалися в КПІ 28 серпня поповнилася барельєфом визначного вітчизняного вченого в галузі механіки, першого декана механічного відділення (тепер Навчально-науковий механіко-машинобудівний інститут) Київської політехніки і третього її ректора Костянтина Зворикіна (1861-1928 рр.).
Також у Київській політехніці з’явилася нова зелена зона – «Парк нескорених», що надихатиме студентів, викладачів і співробітників університету на навчання, науку й працю.
Дмитро ШУЛІКІН
А також дякуємо за інформацію Офіційне інтернет-представництво Президента України та КПІмедіа