Член-кореспондент НАНУ Сергій Афанасьєв вважає, що у разі відновлення греблі та Каховського водосховища треба передбачити рибохід і створити штучні нерестовища для осетрових.
На його думку, шанси відновити стадо осетрових у найбільшій річці України ще є, попри те, що влаштований росіянами теракт з підриву Каховської ГЕС завдав величезної шкоди.
«Внаслідок підриву ГЕС затопило державний осетровий завод у Херсоні. Це втрата, яку поки що важко оцінити, тому що не зрозуміло, чи вийшла риба з садків і з басейнів, чи не вийшла і загинула там. Але в будь-якому разі племінне стадо буде втрачено. І де брати дніпровських осетрів для відновлення, теж не зовсім зрозуміло. Дай Боже, щоб у Чорному морі ще збереглися дніпровські форми осетрових, які нагулюються в морі, підіймаються до Дніпра. Але, знову ж таки, треба наголосити, що катастрофа сталася саме в той час, коли вони в ході нерестової міграції підтягнулися під дамбу, думаю, до сотні особин диких осетрів», — сказав Сергій Афанасьєв.
Для чого потрібен рибохід?
Осетри належать до анадромних риб. Вони відкладають ікру у прісноводних водоймах, зокрема, на ділянках річок, що розташовані вище за течією, а потім мігрують в моря та океани. Тобто, глухі греблі є непереборною перепоною для таких видів і призводять до їхнього зникнення. Одним зі способів якось нівелювати цей фактор є будівництво рибоходів.
Проблема дніпровських осетрів, на жаль, не унікальна. У світі в багатьох місцях її розв’язують за допомогою різного роду рибопропускних споруд. Є кілька типів конструкцій для переміщення риби через греблі або природні перешкоди (водоспади, пороги тощо) до місць нересту.
Рибоходи — це канали, якими з верхнього б’єфа греблі в нижній вода тече з відносно невеликою швидкістю. Це дає змогу рибі подолати дію потоку і підніматися каналом.
Рибоходи бувають лоткові, ставкові, сходові, щілинні й натуральні. Кожна річка, кожна гребля потребує індивідуального підходу до визначення конструкції та технічних параметрів рибоходу, які зумовлені як висотою греблі, гідрологічними та ландшафтними особливостями, так і видовим та (що важливо) середнім максимальним розміром екземплярів різних видів риб, що здійснюють міграції. Конструкція і тип рибоходу підбираються та розраховуються з урахуванням швидкостей течії, які не перевищують плавальну спроможність найслабших плавців; розмір басейнів, щілин, глибина над сходами повинні бути також достатніми для найбільших за розмірами риб. Інститут гідробіології НАН України проводить дослідження і розробляє Технічні Умови для проєктування рибоходів на гірських та рівнинних річках Карпат, Кавказу, Балкан, Альп і Паміру. Розроблені ефективні конструкції, які одночасно пропускають не тільки таких різних за плавальною спроможністю в’юнових, сомових, коропових, осетрових чи лососевих риб, але навіть створюють умови для анадромних (висхідних) міграцій донних безхребетних.
Наприклад, 610-метровий сходовий рибохід у греблі Мак-Нері на річці Колумбія у США дає змогу лососю підніматися на висоту 25 метрів.
Рибохідні шлюзи за принципом дії подібні до судноплавних шлюзів. А рибопідйомні ліфти діють за принципом суднопідіймачів. Вони підіймають рибу з нижнього у горішній б’єф у наповнених водою рухомих камерах або насухо у спеціальних сітках.
Приклад вдало побудованого рибоходу в Європі наводить на своєму сайті компанія Укргідроенерго. Історія його створення тісно пов’язана з величезною катастрофою, що трапилася першого листопада 1986-го. Тоді через пожежу на розташованому у Швейцарії хімічному заводі фірми Sandoz у Рейн потрапило 30 тонн пестицидів і ртуті. Загинуло пів мільйона риб, а деякі види геть зникли. Європейська громадськість домоглася від чиновників створення і запуску програми з відновлення річки «Рейн 2000» та її підпрограми «Лосось 2000».
«Основною метою програми «Лосось 2000» було повторне заселення лососевих риб у Рейн. Мета здавалася амбітною: якщо у 1885 році в річці було спіймано близько 250 000 голів лосося (історичний рекорд), то з кінця 1950-го лосось у Рейні зник. В очищення тільки верхнього Рейну і Боденського озера Німеччина, Швейцарія й Австрія вклали понад 5 млрд марок ФРН (у цінах 1970 р.), які були спрямовані переважно на очищення води в точкових джерелах забруднення або на ліквідацію низки з них. Зупинення роботи ГЕС або демонтажу їхніх гребель не передбачалося», — ідеться на сайті Укргідроенерго.
Внаслідок активних дій влади обсяг скидів у Рейн нітратів і фосфору зменшився на 50%, а деяких інших забруднювачів — на 80–100%. Лосось повернувся в Рейн уже у 1997 році. Для порятунку Рейну витрачали по мільярду євро на рік.
«Зусилля, спрямовані на ліквідацію наслідків аварії поблизу Базеля, незабаром принесли успіх. Якість води значно поліпшилася, і вже у 1988 р. в одній із приток Рейну був спійманий перший лосось, і відтоді їхня кількість безперервно зростала. У 2000 р. біля гідровузла Іффецхайм, поблизу Баден-Бадена, на нижній із 10 гребель на Рейні між Базелем і Північним морем, були побудовані найдовші в Європі «рибні сходи» (рибохід) для риб, що мігрують на великі відстані. У 2001 р. в Рейні був зареєстрований 31 вид риб, зокрема лососевих і оселедця, які вважалися в Рейні вимерлими. Поліпшення якості води позначилося й на інших видах живих організмів, на сьогодні різноманіття видів тварин у Рейні майже таке саме, як на початку XX століття», — розповідає сайт Укргідроенерго.
Чи є рибоходи на Дніпрі?
Історія з рейнськими осетрами, яку розповіли медійники Укргідроенерго, бере за душу. Як казка з щасливим кінцем. На жаль, на жодній з ГЕС, які експлуатує Укргідроенерго в Україні, рибоходів немає. Ні на дніпровських, ні на Дністровській. Хоча відповідальність на сьогоднішнє керівництво Укргідроенерго покладати не варто. Усі ці геси були побудовані ще за недоброї пам’яті есересеру.
Генеральний директор компанії Укргідроенерго Ігор Сирота допускає, що відбудована Каховська ГЕС буде вже з рибоходами.
«…Це вже має бути сучасна станція, з вимогами до екології. Трансформатори повинні бути без масла, або з синтетичним маслом, яке дуже швидко розчиняється у воді. І рибоходи треба буде будувати такі, як є вже на сучасних станціях. Тобто, це вже проєктуватиметься. Але це все буде вже робитися після деокупації. Термін реалізації самої станції (демонтаж старої та проєктування нової — ред.), —шість років. Тобто, від сьогоднішнього дня нам потрібно 7,5–8 років, щоб відновити потенціал, який було зруйновано шостого червня», — сказав Ігор Сирота в етері «Свобода. Ранок».
Чи є шанси, що ця заява пана директора буде реалізована? Адже у проєкті Каховської ГЕС-2, яку планували побудувати незадовго до повномасштабного вторгнення, будівництво рибоходу не передбачалося.
Таке рішення базувалося, зокрема, на висновку Інституту рибного господарства, фахівці якого вважали, що плідників (осетрів, які здатні давати потомство — ред.) було замало, щоб це вплинуло на стан популяцій. Іншою причиною не будувати рибохід називали відсутність традиційних нерестовищ у Каховському водосховищі для осетрових. Це рішення викликало заперечення в інших фахівців.
«Розгорніть Червону книгу України — всі прохідні (міграційні — ред.) та напівпрохідні види риб занесені в Червону книгу України з огляду на втрату можливості природного розмноження просто через побудову гребель. Половина з цих видів були масовими й цінними промисловими видами, а тепер — на межі зникнення. Порахуйте втрати рибної галузі, втрату промислу, робочих місць, зруйновані традиції, вимушену зміну місця проживання, а порушення закону… штрафи, хабарі, в радянські часи — тюрма за вилов осетрових, трагедії в сім’ях… Не така вона і дешева — та гідроенергетика», — написала у коментарях у ФБ кандидатка біологічних наук Олеся Петрович.
Член-кореспондент НАНУ Сергій Афанасьєв вже тоді також виступав за будівництво рибоходу, згадуючи якраз ту саму програму «Лосось 2000».
«Кількість плідників лосося в Рейні після хімічної катастрофи 1986 року наближалася до нуля. Але після рішучих заходів з відновлення річки лосось у неї повернувся вже у 1997! В Інституту рибного господарства немає і не може бути даних щодо кількості осетрових, оскільки дозволів на лови не надавали й, відповідно, дослідження не проводилися. Їхнього звіту я не бачив, але висновок щодо недоцільності будівництва рибопропускних споруд — свідомо неправильний. До прикладу, за нашими рекомендаціями на Сирдар’ї під час реконструкції Кайраккумської ГЕС в Таджикистані побудують рибохід, хоча вона відрізана від Аралу ще двома, або навіть трьома греблями, де немає рибоходів. У розрахунку на те, що колись і ті греблі будуть реконструйовані. Щодо нерестовищ — то це теж вирішується. Знову-таки, в нашого інституту є відповідні напрацювання», — сказав тоді Сергій Афанасьєв.
Крім того, відомо, що підйом рівня води під час наповнення Каховського водосховища спричинив затоплення нерестовищ осетрових, одне з найбільших з них було розташоване у річищі Дніпра на кам’янистих висипах приблизно між сучасними селами Ушкалка та Кам’янка Дніпровська. Також нижче дніпровських порогів було достатньо придатних для нересту кам’янистих біотопів, які добре промиваються. За наявності рибоходу є шанс, що ці нерестовища знову «запрацюють». Окрім того, в найбільш проточній частині водосховища технічно можливо створити штучні висипи каміння, які будуть слугувати для нересту не тільки осетрових, але й інших літореофільних (яким потрібно кам’янисте дно і проточність – ред.) риб.
Даних по Дніпру в цілому мені знайти не вдалося, а ось у Дніпропетровській області, за даними кандидата біологічних наук Романа Новицького, у статусі «зниклих» нараховується сім видів: шип, осетер російський, севрюга, білуга чорноморська (родина осетрових); лосось чорноморський (родина лососевих); марена дніпровська, вирезуб причорноморський (родина коропових). Вони вже понад 50 років не зустрічаються у фауні області й поступово зникають зі складу рибного населення водойм України. І одна з причин якраз — греблі. Без рибоходів.
На думку кандидата біологічних наук Сергія Щербака, нові обставини дають новий поштовх до дискусії про долю осетрів, але розглядати питання треба ширше.
«Будівництво рибоходів має бути розглянуто в рамках формування нової програми екологічного відродження Дніпра, бо стара закінчилася три роки тому. Це елемент екологічної політики й стосується, серед іншого, комплексного використання водосховищ, з існуванням яких пов’язана промисловість, сільське господарство, комунальне водопостачання і в останню (з економічного погляду) чергу — промислове рибальство на Дніпрі», — сказав Сергій Щербак.
На думку пана Щербака, будівництво рибоходів має бути частиною комплексної державної програми з визначенням послідовності дій, індикаторів, джерел фінансування. «Без оптимізації гідрологічного режиму саме з урахуванням завдання відтворення анадромних видів риб, відновлення природних нерестовищ чи облаштування штучних — то змарновані кошти. Як і недофінансування програми чи імітація діяльності для підігрування популістським настроям», — додає Сергій Щербак.
Ряд фахівців найкращим способом забезпечити прохід уверх Дніпром вважають розвиток регіону без відновлення Каховської ГЕС.
«Навіть за наявності рибопропускних споруд (рибоходів), греблі ГЕС серйозно порушують міграції іхтіофауни та інших гідробіонтів, а також рух біогенних елементів (вуглецю, азоту, фосфору, сірки, калію, кремнію тощо) у річищі й заплаві річки. Разом із затопленням великих територій під водосховища це призводить до суттєвого збіднення біорізноманіття пов’язаних з річками екосистем, як вище, так і нижче греблі. Приміром, через каскад ГЕС на Дніпрі у річці зникли всі осетрові та оселедці. Заразом, омріяне деякими гідроенергетиками будівництво каскаду ГЕС на Дністрі загрожує знищити в річці та її заплаві десятки видів фауни й флори.
Щодо рибоходів, які використовуються на ГЕС в Україні (є приклади на малих річках — ред.), то за європейськими мірками вони недостатньо ефективні. Крім цього, власники малих ГЕС часто не використовують їх належним чином, наприклад, у періоди межені пропускають через них менше води, ніж це потрібно для безпечного проходження риби. Робиться це для економії коштів, або щоб виробити більше дорогої електроенергії. Тому чи буде Укргідроенерго належно експлуатувати плановані рибоходи в разі відбудови Каховської ГЕС, особливо в умовах скорочення літнього стоку Дніпра через зміну клімату — це питання без відповіді», — сказав еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Богдан Кученко.
…До речі, за даними Інституту гідробіології, станом на 2015 рік в українських Карпатах з 12 обстежених рибоходів жоден не відповідав нормативним характеристикам з ефективного пропуску плідників.
Олег ЛИСТОПАД