Ще раз про відбудову Каховської ГЕС і перспективу, у зв’язку з цим, південних регіонів.
Як з’ясувалося, до підготовки постанови уряду про відбудову Каховської ГЕС не залучали фахівців ані з НАНУ, ні з університетів, ні з громадського сектору. Ця постанова (Порядок реалізації експериментального проєкту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови») була ухвалена 18 липня і сьогодні все ще активно обговорюється у фахових структурах та загалом суспільстві. І все ще є сподівання, що пропозиції фахівців будуть почуті.
Учені та громадськість пропонують різні варіанти майбутнього для регіону — від «відбудувати як було» до «нічого не робити, хай відновиться Великий Луг». Плюс існує велика кількість проміжних версій — відновити водосховище у меншому об’ємі, облаштувати рибоходи тощо. Як аргументи «за» чи «проти» беруться стан ґрунтів, обсяги водоспоживання, потреби енергосистеми, водоканалів, промисловості, сільського господарства, Криму тощо.
Але водночас чомусь залишається поза увагою той факт, що водосховище і ГЕС запрацюють мінімум через десять років — не забуваймо, що ці території усе ще окуповані й треба вигнати звідти рашистів. Що дно доведеться розміновувати. Що треба не лише знайти мільярд з гаком доларів і побудувати греблю. А й заповнити водосховище, на що може піти не один рік, бо не можна тупо перекрити стік у пониззя Дніпра.
Невже за ці 10 років не буде розв’язана проблема водопостачання Кривого Рогу, Марганця, Нікополя, навколишніх сіл? А забезпечення охолодження Запорізької АЕС? Ніхто 10 років не чекатиме, це невідкладні проблеми.
Проблеми сільського господарства і Кримського півострова? Ок, поговорімо про канали, якими подається (подавалася!) вода з водосховища.
Що таке Північнокримський канал? Це найбільший марнотратник води. Там не дно, а решето, через що відбувається підтоплення. Ще у 2003 році я був там, на тій території, і фахівці мені розповідали про те, що це решето. Там давно посипалося, потріскалося облицювання, вода просто йде в землю, і тому такі величезні витрати води. Я вже не кажу про шалене випаровування в цьому регіоні. Чи треба подавати воду в Крим цим каналом і в такий спосіб? А системи зрошення, зокрема, на Лівому березі, в якому вони стані? Вони не використовуються вже два роки через окупацію. Магістральні канали — в якому стані? Та в жахливому вони стані, треба робити ремонт. Хто його робитиме, за чиї кошти? Немає відповіді.
І у всіх обговореннях обходять питання водності Дніпра як такого. Щоб наповнити водосховище або щоб жило безбар’єрне річище, потрібна вода. Звідки вона береться у Славутичі? З опадів, переважно з дощів та снігу. Якби Дніпро був бетонним жолобом, то відразу б ці дощі й талий сніг скотилися у море — і квит. Але Дніпро наповнений цілорічно. Завдяки, зокрема, воді, накопиченій у болотах і торфовищах. Завдяки ґрунтовим водам і волозі заплав самого Дніпра та приток.
Але просто зараз і торфовища, і заплави нищаться. Торфовища роздаються Держгеонадрами для видобутку торфу й бурштину, а в річищах виокремлено так звані річкові родовища піску, які теж уже продані. Продані за копійки. Продані без оцінки тих витрат, які доведеться зробити вже навіть не завтра, а сьогодні ввечері, аби нівелювати ці мізерні надходження у бюджет.
Щоб не ридати над збитками й наслідками катастроф завтра, треба долучити до процесів ухвалення рішень науку вже сьогодні. Вона у нас усе ще є, хоча добряче й пошарпана. Відновлення України має бути зеленим (у європейському розумінні цього терміну), і — розумним.
Олег ЛИСТОПАД
Читайте також:
- Картографи міжзоряних шляхів
- Це наче людству подарували новий крутий конструктор
- Віктор ДЕМЧЕНКО: «Сподіваюся, мій досвід допоможе «зблизити» наукові світи вищої освіти й дослідницьких інститутів»
- Напівпровідникова галузь: потрібні державні рішення
- Освіта в окупації. Злочин проти української ідентичності