Науковці мають продукувати ідеї, шукати й знаходити шляхи реалізації розробок у тих умовах, які є
В останні роки інноваційний розвиток у світі супроводжується тотальним суперництвом за технології та людський капітал. Це не дивно, адже інновації забезпечують економічне зростання і дають імпульс виробничій активності. Уряди розвинених країн усіляко підтримують інновації: формують довгострокові стратегії, створюють структури для поліпшення інноваційної діяльності. І — витрачають значні кошти на підтримку досліджень та розробок.
Власні шляхи й способи впровадження інновацій потрібно шукати й нам. Робити це треба якнайшвидше, адже без цього відбудувати країну не вдасться.
Успішність інноваційної діяльності країни, як показує приклад Європи, досягається у разі інтеграції (тобто об’єднання) інтересів держави, бізнес-структур, наукових та професійних освітніх закладів. Держава і бізнес мають бути замовниками, споживачами та співінвесторами інноваційних розробок.
В Україні поки що організації та підприємства різної форми власності у сфері інноваційного розвитку майже не співпрацюють, попит на наукові розробки невисокий. Більшість досліджень, що їх виконують університети й наукові установи, не відповідають запитам промисловості та реального сектору. І навіть наукові дослідження і розробки (НДР), які виконують у межах грантів, не спрямовані на комерціалізацію чи впровадження у виробництві. Дуже часто наукові проєкти закінчуються малозначущим результатом — публікацією, до якої нікому немає діла, або надією на світле майбутнє.
І лише де-не-де сфери інтересів та компетенцій закладів освіти, науки та підприємства перетинаються і те чи інше наукове дослідження та розробка впроваджується в життя. Хоча науково-виробничі ланцюжки «від ідеї до втілення» мають бути вибудувані у кожній галузі науки та економіки. І, безумовно, функціонування такого ланцюжка має бути забезпечено необхідними ресурсами.
Як показує досвід першої декади XXI століття, основними чинниками економічного зростання провідних країн світу є не так фінансовий капітал і засоби виробництва, як знання та інноваційні ідеї. Саме знання та ідеї забезпечують створення інтелектуальної, конкурентоспроможної продукції. Тому основне завдання науковців — продукувати ідеї, шукати й знаходити шляхи реалізації у тих умовах, які є.
Успіхи створюють нові завдання, а невдачі — нові ідеї
Інноваційний процес є циклічним явищем, він містить у собі взаємодію науки й технології, технології та виробництва, виробництва та маркетингу. Тут ідеї створюють нові концепції, успіхи створюють нові завдання, а невдачі — нові ідеї.
Останнім часом термін «інноваційна ідея» звучить дедалі частіше. Це — нова оригінальна думка, що має цільову спрямованість та суспільно-корисну цінність. Інноваційна ідея має ґрунтуватися на сучасних наукових уявленнях, використовувати останні технічні розробки, застосовувати передові технології та організаційні схеми.
Інноваційні ідеї забезпечують прорив, просування.
Втім, не кожна потрібна ідея є інноваційною. У більшості випадків у нашій країні впроваджуються ідеї, які мають локальну новизну (і вже відомі у світі). Таких ідей може бути багато, вони сприяють поширенню та закріпленню передового досвіду.
Інноваційна ідея також мусить «дивитись у завтрашній день», містити елементи постіндустріальних технологій.
Подолати застій
Для того, щоб розвивався людський капітал, зростала економіка і якість життя, — потрібна чітка державна політика у сфері освіти й науки. А для реалізації цієї політики необхідна політична воля, ефективні управлінські рішення й довгострокові інвестиції.
Тривала відсутність політичної волі й інвестицій призвели до того, що нині українська освіта і наука не відповідають ні запитам суспільства, ні потребам економіки. Саме тому й потрібні системні зміни (реформи), які допоможуть подолати застій у сфері досліджень, сформувати запит на добротну підготовку дослідників та якісні розробки в галузі фундаментальних і прикладних наук, скоротити невідповідність між дослідженнями та впровадженням їхніх результатів, інтегрувати вищу освіту й науку України у простір ЄС.
Інноваційний розвиток в Україні теоретично гарантується відповідними законами й нормативними актами («Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про вищу освіту», «Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 526» та іншими).
Втім, досягнень у цьому напрямку небагато. Серед них можна назвати створення технологічних та наукових парків для реалізації економічно і соціально обумовлених наукових, науково-технічних та інноваційних напрямів діяльності. Але оскільки державної підтримки інноваційної діяльності не було і, навпаки, була розгорнута широка кампанія «витиснення» технопарків, — умови їхньої роботи не надто сприятливі.
Реформа наукової й освітньої сфери справді на часі. Чудово, що науковці беруть активну участь у дискусіях, міркують, що і як потрібно змінити.
Втім, більшість учасників дискусій лише аналізують причини та наслідки сучасного стану науки й освіти, але не пропонують плану дій, як ці наслідки мінімізувати. Чимало вчених не вірять, що в найближчому майбутньому можуть бути створені сприятливі умови для інноваційної діяльності.
Порятунок тих, «хто тоне»
Що ж, «порятунок тих, хто тоне — справа рук тих, хто тоне». Саме тому Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України (ФХІ), Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (ОНУ) і Товариство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» (ТДВІ) підписали договір та розробили Положення про співпрацю у межах заснованого освітньо-науково-виробничого інноваційного комплексу «МедХімФарм». У системі управління комплексом передбачено й методи ведення інноваційної діяльності, інструменти інноваційної діяльності та інформаційну підтримку. Зрозуміло, що один комплекс не зможе розв’язати всіх проблем, однак допомагатиме рухатися вперед науковцям та познайомить студентів з науковою діяльністю і виробництвом.
Важливим аспектом такої кооперації є те, що вона опікується тільки однією галуззю — фармацевтикою. Фармацевтика має найвищий експортний потенціал та високу прибутковість. Розвинута фармпромисловість у сучасному світі — це ще й потужний геополітичний фактор. Ефективні технології отримання ліків не менш важливі, ніж озброєння.
Від ідеї до впровадження
Розвиток фармації має стати одним з пріоритетів для держави.
На відміну від більшості галузей виробництва, де постійно тривають дебати, чи всі інновації залежать від наукових здобутків, у фармації однозначно трактується поняття інноваційності. По суті, маркетинг визнає дві категорії препаратів — інноваційні (вони ж оригінальні) і генерики (відтворені). Інноваційні — це ліки, що вперше дістали дозвіл на маркетинг на підставі документів, які підтверджують їхню ефективність, безпеку та якість, у яких частка наукових досліджень значна. Такі лікарські засоби захищені міжнародним правом. Власник патенту на оригінальний препарат упродовж 20 років є монополістом на право його реалізації, це допомагає компенсувати затрати на розроблення.
В Україні фармацевтична галузь є однією з найскладніших і водночас найперспективніших. Науковці, освітяни та бізнес можуть і добре заробити й, що важливіше, виконати важливу соціальну місію.
Науковці хімічної, біологічної та медичної галузей в Україні, на жаль, переконані у неможливості здійснити увесь цикл створення та впровадження в медичну практику інноваційних лікарських засобів. Цей цикл є неймовірно масштабним і затратним. Ба більше, сучасніфармацевтичні дослідження потребують глобального підходу до формування дослідницького колективу, до якого мають увійти фахівці різнихспеціальностей: медичні хіміки, молекулярні біологи, біостатистики, клініцисти,фармацевти, фахівці з управління даними,експерти з економіки охорони здоров’я, фармакоекономісти, маркетологи тощо.
Сьогодні в Україні немає жодної державної, приватної чи громадської організації, яка мала б цих спеціалістів. Тому комплекс «МедХімФарм» є важливим інструментом, що консолідує зусилля фахівців і визначає перспективні напрями конструювання оригінальних лікарських засобів, найпривабливіших для комерціалізації.
Наприклад, для створення необхідної молекули формується відповідний проєкт. У рамках проєкту координується й контролюється науково-технічне розроблення молекули на всіх етапах — від ідеї до впровадження.
Інноваційний розвиток і омолодження наукових кадрів
Завдання кожного науковця — не відстати, не триматися за загальноприйняті поняття, а йти вперед. На жаль, ідеї старіють дуже швидко, тому інноваційний розвиток неможливий без молоді та її ініціативності. На жаль, за останні роки в Академії кількість молодих учених зменшилась майже на третину і це є однією з найгостріших проблем не лише НАН, а й наукової сфери загалом. Велику надію у питанні пошуку талановитої молоді у фармацевтичній галузі ми покладаємо на хімічний та біологічний факультети Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.
В ОНУ є наукові й педагогічні кадри, навчально-лабораторна та педагогічна база; викладачі й працівники підприємства підвищують кваліфікацію, спільно виконують науково-дослідні роботи тощо. В університеті напрацьовуються принципи формування державного замовлення з урахуванням загальнодержавних і регіональних потреб підготовки фахівців з вищою освітою, розробляються й затверджуються спільні програми ОНУ та ФХІ у сфері підготовки здобувачів ступеня доктора філософії тощо.
«Ми відмовилися від традиційного підпорядкування»
Одним з пріоритетних напрямів діяльності підприємства є власні наукові дослідження. На базі лабораторій (науково-дослідної, технологічної, контрольно-аналітичної й мікробіологічної), оснащених відповідно до міжнародних норм, розробляють інноваційні лікарські засоби, а також контролюють якість продукції на кожному етапі виробництва. Вперше у фармацевтичній галузі Східної Європи спільно з фірмою «Меггле» (Німеччина) створено лабораторію для розроблення складу і технологій отримання твердих лікарських форм, та виробництва, в умовах GMP, біосерій для доклінічних і клінічних випробувань лікарських засобів.
У роботі «МедХімФарм» ми відмовилися від традиційного підпорядкування, тобто жодна з організацій не є головною. Ми виходили з того, що у США аналогічні складові науково-інноваційного розвитку (USA International Investment Position) поєднуються без «центрального», «провідного» сектора. На роль останнього не можуть претендувати ні університети, ні федеральна наука, ні корпоративний бізнес. Усі три сектори важливі, вони доповнюють один одного.
Для адміністрування взаємодії учасників у межах «МедХімФарм» створена наукова рада, до якої увійшли представники організацій, що входять до складу комплексу. Положення передбачає, що приймання нових членів «МедХімФарм» здійснюється рішенням ради.
Під час планування — нічого зайвого
І ОНУ, і ФХІ, і ТДВІ мають здобутки, які сприяють успішній роботі комплексу «МедХімФарм». Наприклад, розроблення і впровадження новаторських психотропних препаратів уперше в СРСР розпочали в ОНУ (тут було створено Проблемну лабораторію синтезу психотропних препаратів). За отримання одного з препаратів, упровадження та створення наукової основи нової галузі військової медицини (військової психофармакології) групі вчених було присуджено Державну премію СРСР. У 1977 році в Одесі було створено ФХІ, одним з пріоритетних наукових напрямів якого є розробка та впровадження в медичну практику психотропних та імунотропних лікарських засобів.
У 1990 році п’ятеро аспірантів-хіміків ФХІ відкрили молодіжне госпрозрахункове підприємство, яке синтезувало макрогетероциклічні сполуки, а пізніше створили з бельгійською компанією Janssens Chimica та офіційно зареєстрували українсько-бельгійське хімічне підприємство. Крім того, компанія сформувала дослідний центр та побудувала завод з виробництва лікарських засобів. У 1996 році в Одесі було відкрито першу аптеку Товариства з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» (ТДВІ).
«ІНТЕРХІМ» є засновником щомісячних стипендій для студентів-хіміків та підвищених стипендій для талановитих науковців і студентів Одеського національного університету. Облаштовано аудиторний комплекс, у лекційних і лабораторних аудиторіях проведено капітальний ремонт, куплено нові меблі, мультимедійну техніку, сучасне обладнання.
Фізико-хімічний інститут на замовлення ТДВІ виконує численні дослідження.
Військовим госпіталям та лікарням на безоплатній основі було передано лікарських засобів на суму понад шість мільйонів гривень.
Цілями роботи інноваційного комплексу «МедХімФарм» є створення платформи для взаємодії науковців, освітян і підприємців, а також розвиток уміння комерціалізувати результати досліджень.
До речі, в основу роботи тут покладено принцип: «під час планування досліджень не повинно бути нічого зайвого, але необхідне потрібно виконувати в повному обсязі». Це дає змогу досягти економії початкових витрат і зменшити інвестиційні ризики учасників.
Микола ГОЛОВЕНКО,
голова наукової ради освітньо-науково-виробничого інноваційного комплексу «МедХімФарм», доктор біологічних наук, професор, академік НАМН України, завідувач відділу біомедицини ФХІ та науковий консультант ТДВІ
На фото: в лабораторіях «МедХімФарм»