Наші міжнародні партнери України вважають, що підрив греблі Каховської ГЕС – трагедія не лише для України. Про це йшлося на тематичній панелі міжнародної конференції «United for Justices. United for Nature». Конференція проходила 20-21 жовтня у Києві за участі міністрів захисту довкілля багатьох країн світу та представників європейський інституцій. Головна тема – наслідки російської агресії для довкілля та як їх подолати. Одна з панелей була присвячена наслідкам підриву росіянами Каховської ГЕС і називалась «Каховська ГЕС: тероризм чистої води. Найбільша техногенна катастрофа останніх десятиліть».
У заході узяли участь Сергій Власенко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України; Йорданка-Родіка Йорданов, Міністерка навколишнього середовища Республіки Молдова; Юліан Попов, Міністр захисту довкілля і водних ресурсів Болгарії; Віола фон Крамон-Таубадель, депутатка Європарламенту від німецьких Зелених, німецький політик Альянсу 90; Бернардас Падегімас, керівник команди з екологічної політики та стратегії в Інституті сталого середовища у Стокгольмі (SEI); Аллен Добровольський, директор з міжнародних операцій консалтингової групи ADE (Австралія).
З виступу заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко, який у перший же день після катастрофи відправився до Херсону:
«Підрив греблі Каховської ГЕС – найбільша техногенна катастрофа світу за останні десятиліття. Ціль України та світу – обрахувати усі збитки та зробити так, аби росіяни понесли відповідальність та заплатили за всі злочини. Це жахлива трагедія для довкілля всього світу. Постраждало 150 тис га природоохоронних територій загальноєвропейського значення. Підтоплено чи пошкоджено 64 тис. га лісу, 17 мисливських угідь площею 403 тис. га. Але ми вкотре змогли обʼєднатись перед обличчям трагедії. Український народ, наші міжнародні партнери, ми всі боремось зі злом на одному фронті».
За оцінками Міндовкілля збитки довкіллю внаслідок російського теракту оцінюються у 1,5 мільярда доларів, було затоплено понад 63 тисячі гектарів лісів, майже 15 кубокілометрів запасу прісної води було втрачено.
«Також поставлено під питання відновлення судноплавства. У той же час це показало, наскільки ризикованим і недолугим був проєкт так званого Міжнародного водного шляху «Гданськ-Херсон» (Е40), який мав пройти через Польщу, Білорусь та Україну», – сказав «Світу» експерт Національного екологічного центру Георгій Веремійчик, коментуючи цю подію.
Сергій Власенко також повідомив, що усі наявні у міністерства дані про шкоду довкіллю від російської агресії фіксуються у додатку Екозагроза, який ведеться у тому числі і англійською мовою. На сьогодні сума збитків довкіллю від російської агресії оцінюється Міндовкіллям у 67 мільярдів доларів.
На думку деяких експертів, які виступали на сторінках «Світу», ці збитки можуть бути навіть більшими, якщо застосувати міжнародні методики оцінки.
Міжнародні партнери у своїх виступах були єдні у тому, що підрив греблі Каховської ГЕС – трагедія не лише для України. Це вплинуло і на інші держави Чорноморського регіону, про що наголосили міністри, які взяли участь у панельній дискусії.
Україна разом із партнерами розробляє дієві механізми оцінки та підрахунку збитків, а також механізми притягнення винних до відповідальності. Тільки об’єднані ми зможемо протидіяти військовим злочинам проти довкілля.
Сергій Власенко також поділився вражаючими спогадами про перші години і дні після катастрофи. Вони перегукуються з свідченнями вчених, які виступали на сторінках «Світу»:
- Каховська катастрофа: перші нотатки
- Підрив Каховської ГЕС — катастрофа планетарного масштабу
- Що на морі: наслідки підриву росіянами КахГЕС
- Відновлення «Каховки»: спочатку — дослідження
- Що виросте на дні Каховського “Моря”
- Підрив росіянами Каховської ГЕС: шалені збитки, скалічені долі, шкода довкіллю
- Чи побачимо осетрів під Каховкою?
Олег Листопад
Фото з презентації Сергія Власенка та автора