У медіацентрі ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО і Національної музичної академії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства освіти і науки України, Української Ради Миру відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Світова культурна спадщина в умовах формування нового світопорядку». У заході взяли участь представники ЮНЕСКО, освітяни, науковці, дипломати.
Під час пленарного засідання було відзначено значну активізацію діяльності Української Ради Миру після початку повномасштабного російського вторгнення. Ось що сказав у своєму виступі голова УРМ, ректор Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський.
— Обрана тема для обговорення є дуже актуальною, зважаючи на події, свідками яких ми зараз є. Я підтримую тези, висловлені доповідачами, про те, що світовий порядок, який було встановлено ще у 1945 році Ялтинсько-Потсдамською системою міжнародних відносин, сьогодні стикається з великим викликом.
Насамперед пригадаймо 2007 рік, коли путін зробив перший випад проти світового порядку, виголосивши на Мюнхенській конференції з безпеки промову, яку назвали оголошенням другої «холодної війни», потім — 2008 рік, коли сталась агресія росії проти Грузії, далі — 2014-й – анексія Криму і початок війни на Донбасі. У 2022-му розпочалося повномасштабне російське вторгнення в Україну.
А далі цей ланцюжок почав поширюватися — на Близькому Сході, в Південній Америці, і зараз ми бачимо у світі понад 20 таких спалахів. Все це атака на світовий порядок, яким були встановлені фундаментальні правила щодо недоторканності суверенітету і кордонів країн. Тому зараз дуже важливо осмислити те, що відбувається у світі, і тут мені видається, що роль кафедр ЮНЕСКО, яких в Україні 13, могла б бути дуже важливою. Це інтелектуальні центри, які, співпрацюючи в єдиному експертному середовищі, можуть здійснювати аналіз — що відбувається у світі, до чого ми йдемо, які тренди світової геополітики й що може бути далі.
Щодо впливу культури на події у світі, то, здавалося б, у неї немає силових інструментів, це м’яка сила, але вплив її досить потужний. Насамперед культура і мистецтво відіграють важливу роль у примиренні, пом’якшенні конфліктів, запобігання війнам та кризам — через те, що культура є універсальним, об’єднуючим фактором для людей у світі.
Культура допомагає створити глобальну емпатію, вона може знизити ворожість, упередженість, що є ключовим фактором у припиненні конфліктів. Мистецтво є засобом для поширення ідей миру, терпимості, співробітництва, може надихати на роздуми про цінність миру та негативні наслідки війни.
Культурні обміни, концерти, фестивалі, інші заходи сприяють взаєморозумінню та обміну ідеями між різними культурами. Це створює майданчик для відкритого діалогу і співпраці. У різних формах мистецтва, зокрема театрі, музиці, живописі, інтегрується послання миру та порозуміння. Проєкти мистецтва можуть привертати увагу до миротворчих ініціатив, наголошувати на важливості розв’язання конфліктів шляхом дипломатії та злагоди.
Мистецтво, маючи інтернаціональний характер, впливає на громадську думку народів, формуючи уявлення людей про війну та мир, викликає обговорення і підвищує обізнаність щодо причин конфліктів.
Включення мистецтва до освітніх програм сприяє формуванню в учнів критичного мислення, емпатії та розуміння культурної різноманітності, що, зі свого боку, може сприяти припиненню міжнаціональних і міжетнічних конфліктів. Після завершення військових дій та криз мистецтво є дуже важливим засобом відновлення та підтримки, суспільної реабілітації. Проєкти з відновлення охоплюють створення музеїв, театрів та інших культурних центрів. Отже, культура і мистецтво можуть діяти як потужні інструменти пошуку миру, змін суспільної свідомості, надихаючи людей на створення більш толерантного суспільства і збереження світового порядку.
Вони сприятимуть напрацюванню спільного бачення для наближення перемоги України і перемоги демократичного світу в цьому цивілізаційному протистоянні.
Дмитро ШУЛІКІН