Третина території України замінована та забруднена вибухонебезпечними предметами. Розмінування сільськогосподарських угідь, за найоптимістичнішими прогнозами фахівців, займе десятиліття. Для того, щоб прискорити цей процес, потрібні сапери, техніка, інноваційні технології.
Готувати розмінерів планують і в КПІ імені Ігоря Сікорського. Про це фахівці Київської політехніки розповіли під час роботи Міжнародного форуму «Екологія і мир».
Навчатися — без ризику для життя
Модераторка секції гуманітарного розмінування, директорка Інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ імені Ігоря Сікорського Оксана Вовк розповіла, що в університеті створено Центр з гуманітарного розмінування. Центр розпочав роботу 1 травня цього року.
Готувати фахівців з гуманітарного розмінування допомагатимуть іноземні партнери, зокрема, з японської компанії Cognitive Research Labs. Японські спеціалісти консультують, зокрема, з питань сучасних технологій гуманітарного розмінування та навчання, використання науково-дослідних розробок і сучасних технологій розмінування.
У найближчих планах Київської політехніки — створення кваліфікаційного центру, який готуватиме саперів і фахівців з гуманітарного розмінування.
«Нині ми працюємо над створенням лабораторії віртуальної реальності, — розповіла газеті «Світ» Оксана Вовк. — У цій лабораторії студенти без ризику для життя вивчатимуть саперну справу і засади гуманітарного розмінування. Це перша віртуальна лабораторія з гуманітарного розмінування в Україні. Та й, чесно кажучи, подібних лабораторій у світі я не знайшла».
Центр створено на базі Інституту енергозбереження та енергоменеджменту Київської політехніки. В інституті діє освітньо-професійна програма «Гірництво», яка пов’язана з вибуховою справою. Досвід підготовки студентів за цією програмою стане у пригоді й для підготовки розмінерів.
«Саперні» дисципліни
Поки що в переліку освітніх спеціальностей університету немає окремої програми з гуманітарного розмінування (створення окремої бакалаврської програми — у планах ЗВО). Але в Київській політехніці є освітньо-професійна програма «Технології захисту навколишнього середовища». На її базі навчатимуть і розмінуванню.
Як розповіла Оксана Вовк, «з фокусом на розмінування» уже введено декілька додаткових дисциплін. Це: «Теорія вибуху», «Протимінна діяльність», «Гуманітарне розмінування», «Повоєнна відбудова територій».
«25 відсотків дисциплін студент має право обрати самостійно. Ми домовилися з Університетом Джеймса Медісона (США), що серед цих дисциплін на вибір буде й сертифікатна програма, яку вестимуть викладачі зі США, які спеціалізуються на гуманітарному розмінуванні, — пояснила Оксана Олексіївна. — Тобто поки що ми не можемо дати диплом з написом «Гуманітарне розмінування», але можемо навчити й дати сертифікат про проходження навчання в рамках окремих програм».
Детальніше про програму «Технології захисту навколишнього середовища» розповіла в. о. завідувачки кафедри геоінженерії Наталія Зуєвська.
У рамках цієї програми студенти вивчають GIS технології; технології дистанційного сканування; методи оцінки хімічного забруднення; медичну допомогу; юридичні аспекти землекористування тощо.
Вивчаючи нетехнічне обстеження, молодь навчається збирати та аналізувати інформацію про небезпечні зони, визначати тип і ступінь небезпеки, периметр зони тощо.
Під час вивчення основ технічного обстеження (дистанційного сканування поверхні) студенти тренуються визначати майбутні вимоги до очищення землі. Технічне обстеження проводиться з використанням зондів, дронів тощо.
Також, згідно з міжнародними стандартами, фахівці з розмінування повинні вміти надати ефективну медичну допомогу у разі непередбаченої аварії. Тому молодь навчають і основ медичної підтримки та евакуації поранених.
У рамках програми студенти вивчають і юридичні аспекти землекористування. Ці знання можуть стати у пригоді під час спілкування з громадами, на небезпечних ділянках яких відбувається випас худоби чи інша діяльність.
«Роботи дуже багато, попит перевищує пропозицію»
Своїм досвідом підготовки розмінерів поділилися і фахівці навчального центру з розмінування SHERIFF. У центрі готують кваліфікованих фахівців з розмінування та очищення територій від вибухонебезпечних предметів.
«Роботи дуже багато, професійних фахівців не вистачає, попит перевищує пропозицію», — наголосив керівник навчального центру Андрій Гаваза.
Він розповів, що навчання в центрі триває 2,5 місяця. Після закінчення навчання випускники отримують Свідоцтво про присвоєння кваліфікації сапер (розмінування) державного зразка. Нині ж центр проводить публічне обговорення проєкту професійного стандарту «Оператор з пошуку вибухонебезпечних предметів (демінер)». Проєкт розробила міжвідомча робоча група, пропозиції та зауваження можна подати до кінця травня.
«Механізовані засоби й інновації у справі розмінування — важливі й потрібні, — наголосив Андрій Гаваза. — Але все-таки найефективніше розміновують люди. Якщо підірвати міну прямо в полі, відбувається забруднення землі важкими металами та іншими небезпечними речовинами. А сапер дістає міну й переміщає її у безпечне місце. Звісно, сапери повинні пройти дуже фахову підготовку і працювати з дотриманням усіх правил безпеки».
Харківщина: вигнати росіян
Дуже уважно слухали учасники форуму гостя з Харківщини. Про ситуацію у регіоні розповів радник ДСНС Харківської області Сергій Колесніков.
Він наголосив: на жаль, чимало досягнень щодо розмінування знівельовано новим наступом російських загарбників. «Після деокупації області ми розмінували понад шість тисяч гектарів землі. Це сільськогосподарські угіддя, дороги, залізничні колії, житлові будинки, — зазначив Сергій Колесніков. — На жаль, ворог просувається вперед. Тому прошу підтримувати ЗСУ, допомагати всім, чим можете. Виженемо росіян — все розмінуємо!».
Підготувала Світлана ГАЛАТА