Коли в Україні не допускали жінок до участі в антарктичних експедиціях на “Вернадський”, це, зокрема, виправдовували тим, що вони не впораються з технікою і “все там поламають” І взагалі – робота полярника складна, виснажлива й суто чоловіча.
Однак з 2018 року НАНЦ зробив конкурс на зимівлю абсолютно відкритим, прибравши хоч і негласне, але абсолютно “непробивне” гендерне обмеження.
Й відтоді наші полярниці спростовують всі міфи, якими їм намагалися закрити шлях в Антарткику. Приміром, в нинішній 29-й УАЕ – четверо учасниць, і всі вони вже опанували навички драйверок, тобто керують моторними човнами.
Одна з зимівниць, біологиня Тетяна Баглай, пройшла підготовку ще в Україні. А от геофізикиня Анна Соіна, метеорологиня Валентина Гарбарчук та лікарка Іванна Котурбаш вчилися управляти човнами безпосередньо в Антарктиці.
Зараз всі впевнено драйверять в океані і навіть возять чоловіків! Найактивнішою водійкою є Іванна, адже їй щастить, що на станції всі здорові, і наразі вона може доставляти колег до місць проведення досліджень на воді або сусідніх островах. Кажуть, полярники навіть жалілися, що не можуть відібрати в неї кермування човном:))
Виходи в океан наші вчені мають робити регулярно, зокрема, для відбору зразків бактеріо, фіто чи зоопланктону, вимірювання параметрів води, спостереження за тваринами, обслуговування обладнання тощо. Рибу ловлять теж для досліджень: в ній вивчають паразитів.
Водночас водити човен в Антарктиці – нелегке завдання. В нашій акваторії складний рельєф дна, каміння, багато гроулерів та айсбергів. Погода й льодова ситуація можуть змінитися дуже швидко. Тож треба бути уважним та обережним, діяти впевнено й за потреби швидко реагувати.
Все це під силу нашим полярницям. Пишаємося ними і радіємо тому, як круто вони вміють ламати зашкарублі стереотипи.
Читайте також: