Розв’язана росіянами війна нищівним катком трощить не тільки людські долі, а й природу, до того ж часто — найціннішу: заповідники, національні парки, заказники, пам’ятки природи. Ми постійно чуємо про це у зведеннях з фронтів, не усвідомлюючи екологічної складової інформації.
«Місця, пов’язані з особливо важкими боями й важливими подіями повномасштабної війни, часто є територіями ПЗФ», — підкреслює один з лідерів Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Тож якщо у зведеннях ідеться або йшлося про Білогорівку, Лиман, Святогірськ, Богородичне — то варто усвідомлювати, що це територія національного природного парку «Святі гори». Коли фігурує Кінбурнська Коса — то це про НПП «Білобережжя Святослава», острів Джарилгач — про НПП «Джарилгацький», острів Зміїний — про загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Острів Зміїний». Коли йдеться про території, що були затоплені водами Каховського водосховища, то це про понад 40 територій ПЗФ — природно-заповідного фонду, зокрема НПП Нижньодніпровський та Чорноморський біосферний заповідник.
У своєму виступі на слуханнях Комітету з екологічної політики ВРУ «Шлях України у реформуванні законодавства з питань довкілля й клімату в частині переговорів про членство в ЄС: плани та діяльність Верховної Ради України і уряду в 2024 році», які відбулися нещодавно у Києві, Олексій Василюк зауважив, що за підсумком війни цінних природних територій, що охоронялись, стане значно менше. Не тому, що зникне їхній статус, а тому, що зникне цінність.
Украдені парки
росія мало того, що нищить нашу природу, так ще й краде її. У міжнародній базі даних природоохоронних територій (WDPA) російська федерація внесла дані про «російські природоохоронні території» в межах України. Наприклад, про національний природний парк «Чарівна Гавань» та ще 130 кримських заповідних територій. Після розголосу і заяв українських НУО, народних депутатів «Чарівну Гавань» (на фото) позначили як українську. Але це наштовхнуло Олексія Василюка на ідею щодо асиметричної відповіді росії.
«Ми маємо можливість ухвалювати рішення про створення нових об’єктів природно-заповідного фонду на тимчасово непідконтрольних територіях. Є багато вже готових проєктів створення і є відповідні повноваження у голів військово-цивільних адміністрацій», — вважає науковець.
Та й на територіях, які під контролем України, можна багато чого зробити.
«Для того, щоб як мінімум зберегти масштабність, цілісність та цінність системи природно-заповідних територій України, потрібно вже сьогодні, не чекаючи закінчення війни, працювати над новими підходами до розвитку системи ПЗФ, розширювати наявні та створювати нові заповідні території. Сучасна законодавча база навіть надає нові можливості для такої роботи», — сказав Олексій Василюк.
Як реалізувати усі ці ідеї? Ось три блоки рекомендацій від науковця.
1. Потрібно якнайшвидше підписати проєкти указів Президента України про розширення чинних національних парків. Станом на 24 лютого 2022 року Міндовкілля України вело роботу з підготовки проєктів указів про розширення національних природних парків «Джарилгацький» (Херсонська обл.), «Дворічанський» (Харківська обл.), «Великий Луг» (Запорізька обл.), «Чарівна Гавань» (АР Крим), на сьогодні вони практично готові.
2. Дати доручення обласним військово-цивільним адміністраціям на тимчасово окупованих територіях щодо розроблення проєктів створення та ухвалення рішень про оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення відповідно до пункту 29 частини першої статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».
3. Дати доручення Міндовкілля щодо розроблення проєктів створення об’єктів та територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на тимчасово окупованих територіях, зокрема національних природних парків «Барвінківські степи», «Ізюмська Лука», «Петропавлівські балки», «Східний степ» (Харківська обл.), «Муравський Шлях» (Запорізька обл.) та розширення відділення «Стрільцівський степ» Луганського природного заповідника, клопотання щодо яких схвалило Міндовкілля.
Олег ЛИСТОПАД
Читайте також: