Але чому б Україні не мати власного синхротрона в майбутньому?
Про сталі дослідження, науку в епоху ШІ, оцінювання наукових робіт, розвиток інфраструктури та інші важливі питання дискутували учасники 12-го міжнародного щорічного саміту Глобальної дослідницької ради (GRC) у місті Інтерлакен (Швейцарія).
Щорічний саміт GRCє однією з найважливіших подій наукової спільноти світу. У ній беруть участь представники національних і приватних фондів та організацій з різних країн, — щоб «звірити годинники» та обговорити майбутні стратегічні партнерства.
Наука — не поза політикою!
Однією з найважливіших тем саміту (і на засіданні Європейського регіонального відділення ради, і під час онлайн-пресконференції «Світло для України» та інших зустрічей) була тема підтримки України й потреб українських науковців під час війни. Зокрема, під час засідання Європейського регіонального відділення виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька аргументувала необхідність подальших санкцій і припинення будь-якої наукової співпраці з росією, білоруссю та країнами, які підтримують війну росії проти України.
«У нинішніх умовах неможливо погодитися з ідеалізованими твердженнями про те, що «наука поза політикою». Наука — не поза політикою, наукові санкції потрібні», — наголосила Ольга Полоцька. Вона закликала міжнародні дослідницькі та наукові організації виступати за збільшення підтримки українських досліджень на урядовому та організаційному рівнях.
Під час обговорення члени GRC підтримали думку про те, що у питанні допомоги Україні ще багато чого потрібно зробити. Головне — зважати на актуальні потреби українських дослідників під час війни та враховувати потреби довгострокового відновлення.
Світло для України
Про ініціативи з підтримки українських науковців розповіли й під час пресконференції «Світло для України», у якій взяли участь президент національної дослідницької ради Швейцарського національного наукового фонду Маттіас Еггер; директор Інституту Пауля Шеррера (PSI) Крістіан Рюгг; керівник лабораторії перспективної спектроскопії та джерел рентгенівського випромінювання PSI Люк Патті та виконавча директорка НФДУ Ольга Полоцька.
Однією з таких ініціатив є спільний конкурс проєктів національних фондів досліджень України й Швейцарії (НФДУ і SNSF). Конкурс було оголошено наприкінці 2023 року, однією з його цілей є підтримка науковців в Україні та зменшення відтоку вчених.
Дослідники могли подати на конкурс заявки на виконання досліджень (зокрема, фундаментальних) у будь-якій науковій галузі.
«Під час війни пошкоджено багато українських наукових установ. Ми прагнули допомогти Україні зберегти дослідницький сектор, тому й оголосили цей конкурс», — сказав Маттіас Еггер.
Як зізналася Ольга Полоцька, вона спочатку «не могла повірити», що Швейцарський національний науковий фонд хоче започаткувати спільний проєкт з НФДУ. Але співпраця справді почалася, подані на конкурс заявки сьогодні оцінюють експерти, а проєкти-переможці будуть оголошені у вересні цього року. «НФДУ є молодою установою, і цей конкурс — величезна інституційна підтримка, — зазначила Ольга Олександрівна. — Ми вчимося на практиці, завдяки спільній роботі з SNSF».
Важливим для українських дослідників є й проєкт «Світло для України», який, зокрема, передбачає створення «української лінії» синхротронного випромінювання на об’єкті Solaris та спеціальні заходи для підтримки українських дослідників, котрі виконують свої проєкти з використанням синхротронів і лазерів на вільних електронах.
Проєкт ініціювала Ліга європейських джерел фотонів на основі прискорювачів (LEAPS). У жовтні 2022 року на засіданні Ліги було вирішено, що координаційною установою для підтримки українських дослідників стане Національний центр синхротронного випромінювання Solaris у Кракові.
Детальніше про проєкт розповіли під час пресконференції «Світло для України» в рамках саміту Глобальної дослідницької ради.
Зокрема, президент національної дослідницької ради SNSF Маттіас Еггер пояснив, що одна з цілей проєкту — надати дослідникам з України доступ до високоякісного обладнання та інфраструктури. «Українську лінію» синхротронного випромінювання вирішено створити в Кракові, бо будувати нову інфраструктуру в Україні поки що небезпечно.
Виконання спільних українсько-швейцарських проєктів (які переможуть у конкурсі НФДУ-SNSF) та співпраця в рамках проєкту «Світло для України» допоможуть українським науковцям не тільки продовжити роботу і досягти проривних результатів, а й інтегруватися у світову наукову спільноту. У цьому переконаний директор Інституту Пауля Шеррера (PSI) Крістіан Рюгг.
Він розповів, що PSI розробляє, будує та використовує великі дослідницькі прилади й надає доступ до них іншим дослідницьким установам. 2500учених з різних країн використовують це обладнання і виконують понад 2000 експериментів щороку.
Інститут також допомагає науковим спільнотам у країнах, які постраждали від стихійного лиха чи війни.
Яке ж додаткове обладнання буде встановлено в Кракові? І які бажані результати цього проєкту?
Про це розповів керівник лабораторії перспективної спектроскопії та джерел рентгенівського випромінювання Інституту ПауляШеррера Люк Патті. Він зазначив, що Інститут має всі основні компоненти для створення ліній на синхротроні. Зокрема, є станції променевих ліній, які більше не використовуються, але все ще можуть виконувати фантастичну роботу на інших об’єктах. «Ми з колегами подумали: чому б не спробувати передати це високотехнологічне обладнання до Кракова, щоб на ньому могли працювати українські вчені», — зазначив він.
Фахівці зі Швейцарії декілька місяців з’ясовували — чи підійде це обладнання для Solaris. Переконалися, що так. Після цього було ініційовано серію воркшопів, у яких беруть участь українські, польські та швейцарські вчені. Під час зустрічей дослідники обговорюють шляхи створення «української лінії» синхротронного випромінювання на об’єкті Solaris та напрямки майбутніх досліджень.
«Важливо розуміти, що обладнання буде встановлено на Solaris у Кракові, але це буде власність української наукової спільноти, яка використовує синхротронні випромінювання, — наголосив Люк Патті. — У найближчому майбутньому українські вчені зможуть виконати нанодослідження з природничих наук, хімії, біотехнологій тощо».
Передання обладнання планують розпочати протягом 2024 року.
«Нині маємо фантастичний початок. У нас є приблизно 1,5 мільйона доларів, щоб розпочати цей проєкт. Звичайно, це лише старт, який дає підстави сподіватися, що новий об’єкт буде побудовано», — додав Люк Патті.
Швейцарці сподіваються також, що дослідження в центрі Solaris стануть передумовою для розвитку цього наукового напряму на національному рівні й в Україні. «Зрештою, чому б Україні не мати власного синхротрона в майбутньому?» — з усмішкою підсумував Люк Патті.
Підготувала Світлана ГАЛАТА
На фото: синхтротрон у Кракові
Читайте також: