Впродовж року після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України ведуть спостереження за змінами колишнього Каховського водосховища. Рівень води в утворених після його спустошення водоймах залежить від витрат води вищерозташованих ділянок р.Дніпро, в першу чергу Дніпровської ГЕС. На сьогодні водою покрито до 40% колишньої акваторії водосховища.
Український гідрометеорологічний інститут (УкрГМІ)продовжує спостерігати за станом території колишнього Каховського водосховища. Станом на 10 жовтня 2023 р. відбулося максимальне скорочення площі і об’єму залишків Каховського водосховища. Заповненими водою залишилися лише русло р.Дніпро і глибокі водойми. Шляхом дешифрування космічних знімків і виконання картометричних операцій вдалося підрахувати площу всіх водойм. Вона склала 193,82 кв. км., тобто 9% від початкової площі водосховища, яка була рівною 2 155 кв. км. (рисунок 1).
Розрахунки об’єму водної маси виконувалися за допомогою річкових навігаційних карт для судноплавства, які містять детальні ізобати (ізолінії глибин) та по космічним знімкам. Останні відображають точний контур залитий водою. Опираючись на ці методи встановлені достовірні значення глибин без виконання інструментальних вимірювань.
Сумарний об’єм води у всіх водоймах колишнього водосховища і русла р.Дніпро станом на 10 жовтня складав 0,647 куб. км. (3,55% від 18,2 куб. км.). Найкрупніші водойми були сконцентровані на півночі зневодненої території.
Більша частина води з цього об’єму була зосереджена у руслі Дніпра. У найсухіший період 2023 р. у ньому була сконцентрована майже вся вода (0,5 куб. км.). Решта – 0,147 куб. км. – припадає на утворені водойми. Це надзвичайно мало (менше 1%).
Підвищена водність Дніпра в 2024 р. привела до суттєвого зростання рівня води і на кінець травня поточного року її об’єм суттєво збільшився. Розрахунки площ і об’ємів води показані на рисунку 2.
Площа всіх водойм і русла разом склала 860,48 кв. км. (39,9% від 2155 кв. км, які займало Каховське водосховище до підриву греблі). Тобто вона зросла більш, ніж учетверо. Об’єм води зріс приблизно у стільки ж і став дорівнювати 2,15 куб. км. (11,8% від 18,2 куб. км. початкового об’єму водосховища).
На руслову частину Дніпра на травень місяць припадає 1,05 куб. км. Решту – 1,1 куб. км., складає вода у водоймах.
З цих даних науковці УкрГМІ зробили висновок, що територія колишнього Каховського водосховища зазнаватиме періодичного осушення і затоплення. Наприкінці літа та восени, під час зниження рівня води в Дніпрі і зменшення кількості опадів ці землі майже повністю звільнятимуться від води. Навесні і на початку літа вони будуть затоплені водою. Уже відомим є той факт, що більша частина території Каховського водосховища поросла вербою і тополею. Відповідно, ми вже маємо періодично затоплювану територію, покриту густою рослинністю. Тому її використання в господарстві України неможливе.
Науковці УкрГМІ підготували низку пропозицій щодо відбудови Каховської гідроелектростанції і її гідроспоруд та відновлення Каховського водосховища, а саме:
1. Розроблення проєкту відновлення Каховського водосховища має ґрунтуватися на аналітичних висновках фахових експертів (енергетиків, гідрологів, біологів, кліматологів та ін.) та матеріалах зі стратегії розвитку окремих галузей економіки України в умовах повоєнного відновлення та змін клімату. Зазначена інформація повинна розроблятися на принципах забезпечення питного водопостачання, енергетики, аграрного сектору, промисловості, збереження біорізноманіття, забезпечення «доброго» екологічного стану, збереження культурної спадщини та з урахуванням думки мешканців регіону.
2. На фінальному етапі для вибору остаточного варіанту пропонується задіяти метод багатокритеріального аналізу рішень на основі персонально та індивідуально ранжованих критеріїв. Це дозволить прийняти формалізоване рішення, яке максимально задовільнить вимоги усіх користувачів та суспільство.Детальну картографічну інформацію про стан Каховського водосховища можна знайти за посиланням.
За інформацією Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України
Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України
Читайте також:
- Без наукового забезпечення будь-яка стратегія розвитку провальна
- Пошматована заповідність: як компенсувати втрати
- “Українську лінію” синхротонного випромінювання створять у Польщі
- «На межі» — з надією на майбутнє, на життя, на перемогу
- Гранти для бізнесу: що потрібно знати
- Пінгвіни чи дрони: фальшива дилема від Шарія
- Дистанційне зондування землі
- Академія Бойчука: від благовіщення до воскресіння
- Характер і біосенсори
- “Опера” про Каховську катастрофу чи голий піар