На цьому наголосив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький під час пресконференції, присвяченій річниці цілеспрямованого підриву окупантами російської федерації греблі Каховської ГЕС.
“При Міністерстві створено робочу групу, яка напрацьовує план заходів з відновлення довкілля. До її складу увійшли провідні українські фахівці та науковці в галузях лісорозведення, збереження біорізноманіття, водного господарства, грунтознавства, хімічної безпеки”,- зазначив Олександр Краснолуцький, якого цитує Урядовий портал.
За його словами, до роботи в рамках спеціальної міжнародної місії також були залучені експерти із США, Нідерландів, Швейцарії, Швеції, ЮНЕП/ГРІД-Женева, ФАО, Бернської конвенції, Конвенції з біологічного різноманіття, Угоди зі збереження афро-євразійських видів мігруючих тварин, Водної та Рамсарської конвенцій.
Міністерство опрацювало низку пропозицій від наукових інституцій – Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН України, Українського гідрометеорологічного інституту НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України.
«Маємо попередні напрацювання, які обов’язково будуть обговорені з громадськістю. Ці стратегічні рішення будуть слугувати забезпеченню водної, продовольчої та енергетичної безпеки України в умовах її повоєнного відновлення та зміни клімату», — зазначив Олександр Краснолуцький
Нагадаємо, збитки довкіллю внаслідок підриву росією греблі Каховської ГЕС склали понад 146 млрд гривень. Через російський теракт було втрачено понад 14 куб.км води або 72,5 % загального об’єму водосховища. Затоплено 600 км2 територій. Підтоплено 64 тис. га лісів. Знищено унікальні види біорізноманіття. Значного забруднення зазнали води Чорного моря. У перші дні після катастрофи у морських водах фіксувалися перевищення концентрації нафтопродуктів, міді, цинку, миш’яку та кобальту. Знизилась солоність в Дніпровсько-Бузькому лимані до рівня 0,2 ‰, що призвело до небажаних змін в екосистемах лиману та моря.
Читайте також:
- Без наукового забезпечення будь-яка стратегія розвитку провальна
- Пошматована заповідність: як компенсувати втрати
- “Українську лінію” синхротонного випромінювання створять у Польщі
- «На межі» — з надією на майбутнє, на життя, на перемогу
- Гранти для бізнесу: що потрібно знати
- Пінгвіни чи дрони: фальшива дилема від Шарія
- Дистанційне зондування землі