З 6 по 9 червня країни Європейського Союзу обирали 720 депутатів Європарламенту, які на наступні п’ять років визначатимуть напрямок розвитку всіх європейських владних інституцій.
Які ж результати цих виборів і які наслідки вони можуть мати для фінансування науки?
Як пише видання Science, ультраправий ухил Європи змушує вчених насторожитися, але наслідки виборів «могли бути набагато гіршими» (http://surl.li/uklsz).
Громадяни Європи під час виборів минулого тижня по всьому континенту «схилили» Європейський парламент ще далі до крайніх правих. Дослідники побоюються, що фінансування науки та екологічна політика Європейського Союзу можуть постраждати під впливом націоналістичних партій.
Але експерти з наукової політики зітхають із полегшенням, оскільки успіхи ультраправих не такі екстремальні, як передбачали опитування.
«Це могло бути набагато гірше», — каже Курт Декетеляре (Deketelaere), генеральний секретар Ліги європейських дослідницьких університетів. Три основні проєвропейські політичні групи все ще мають «зручну більшість» у Європейському парламенті, і «всі три мають позитивне ставлення до досліджень, інновацій та освіти», — розповідає він Science Insider.
Станом на сьогодні ці три групи — консервативна Європейська народна партія (ЄНП), Прогресивний альянс соціалістів і демократів і центристські ліберали Renew Europe — забезпечили собі приблизно 400 разом із 720 місць. (Точне число для кожної політичної групи у парламенті буде затверджено найближчими тижнями.)
Націоналістичні та ультраправі партії все ще перебувають у меншості в цілому, але вони здобули перевагу в Австрії, Нідерландах, Іспанії та особливо у Франції та Німеччині, двох найбільш густонаселених країнах ЄС. Антиміграційна партія «Національне об’єднання» посіла перше місце у Франції з 31% голосів — це вдвічі більше, ніж у партії президента Еммануеля Макрона — збільшивши кількість членів Європейського парламенту з 18 до приблизно 30. (У відповідь Макрон призначив позачергові загальні вибори на 30 червня.) У Німеччині «Альтернатива для Німеччини» посіла друге місце з майже 16% голосів і, за оцінками, отримає від восьми до 16 місць у Європейському парламенті.
Незважаючи на ці успіхи, ландшафт парламенту в цілому залишається «досить стабільним», каже Томас Йоргенсен, директор Європейської асоціації університетів з координації політики та прогнозування. Але він попереджає, що успіхи ультраправих можуть призвести до скорочення витрат і збільшення обмежень на фінансування науки ЄС, а також до «політизації наукової політики».
Йоргенсен каже, що «великою битвою» стане бюджет наступної 7-річної загальноєвропейської програми фінансування науки. Поточна програма Horizon Europe вартістю 95,5 мільярдів євро діє до 2027 року, але майбутній парламент має домовитися про наступний період, між 2028 і 2034 роками. «Ми можемо побачити, що ця централізована програма опиниться під тиском партій, які не хочуть витрачати так багато грошей безпосередньо з Брюсселя», – каже він.
Очікується, що екологічна політика також зазнає удару після зсуву вправо, у поєднанні з втратою «зеленими» прогнозованих 18 місць. «Серед ультраправих є люди, які заперечують зміну клімату, і люди, які незадоволені тим, що показує наука», — каже Йоргенсен. Це не віддалена загроза: вчені місяцями б’ють тривогу щодо відступу ЄС від зелених реформ . «Згідно з найкращими науковими висновками, ці рішення є погано виправданими та ставлять під загрозу наше спільне майбутнє — включно з майбутнім фермерів, яким вони, як стверджують, допомагають», — йдеться у нещодавньому відкритому листі від 20 наукових асоціацій Європи (http://surl.li/uklyp).
«Було б безвідповідально і трагічно, якби політики ЄС сприйняли результати виборів як зелене світло для знищення «Зеленої угоди», — говорить Гі Пеер, біолог з охорони природи з Німецького центру інтегральних досліджень біорізноманіття та Центру екологічних досліджень UFZ-Helmholtz, маючи на увазі гігантську політичну програму, яка має на меті зробити ЄС «кліматично нейтральним континентом» до 2050 року. Пеер побоюється, що новий парламент може подвоїти те, що він вважає помилковим фокусуванням на короткострокових технологічних рішеннях таких проблем, як зміна клімату, втрата біорізноманіття, деградація земель та забруднення навколишнього середовища.
Вплив виборів на інші інституції ЄС – Європейську комісію, яка пропонує законодавство, та Раду, яка ухвалює закони разом з Парламентом, – стане зрозумілим протягом найближчих тижнів, періоду інтенсивних торгів за найвищі посади в ЄС. Посада президента Єврокомісії зазвичай переходить до політичної групи-переможця – ЄНП – і наразі її обіймає Урсула фон дер Ляєн з Німеччини. Національні уряди кожної з 27 країн ЄС номінуватимуть по одній особі на посаду єврокомісара; один з цих кандидатів стане наступником комісара з питань досліджень та інновацій Іліани Іванової з Болгарії.
Зростання ультраправих партій у низці країн-членів ЄС означає, що комісари можуть бути висунуті від цих партій, «так само, як прем’єр-міністри від цих партій можуть з’явитися в Європейській Раді», – каже Курт Декетеляре (Deketelaere). «І якщо це станеться… порядок денний ЄС у сфері досліджень та інновацій може змінитися», – каже він. «Пильність залишається ключовим фактором».