Де в ІТ не важлива вища освіта та чому регулювання ШІ піде на користь бізнесу. Розповідає Олексій Молчановський

Чи всім айтівцям потрібна вища освіта за фахом? Як заохочувати студентів ІТ-спеціальностей займатися дослідженнями? У чому плюси регулювання ШІ та чи не завадить це розвитку технологій?

DOU поспілкувався з Олексієм Молчановським і дізнався про сучасну ІТ-освіту та майбутнє штучного інтелекту в Україні. Молчановський — керівник магістерської програми Data Science Українського католицького університету, співзасновник Prometheus, голова комітету з регулювання ШІ.

Як мотивувати студентів не йти на роботу, а займатися дослідженнями

У нашого університету є гасло — «Йти на глибоку воду». Для ІТ-спеціальностей це означає робити глибокі дослідницькі або інженерні проєкти, які вимагають значної компетенції та занурення.

Чому нам важливо розвивати цю практику? В ІТ-освіті університети стикаються з типовими ситуаціями, коли студенти вже наприкінці другого курсу і на третьому курсі масово починають працювати. Вони вже мають базові знання і йдуть на позиції джунів у сервісні компанії. Найчастіше це web- або mobile-розробка.

Проте на третьому й четвертому курсах викладають найбільш спеціалізовані дисципліни, це є занурення в інженерію. І у студентів виникає питання, що ставити в пріоритет: заробіток грошей чи посилене навчання.

Для нас як університету важлива наукова складова, ми «полюємо» на науку світового рівня. Тобто ставимо собі за KPI публікації на топових світових конференціях. А щоб проводити відповідні дослідження, потрібно зануритися у предметну галузь.

Тому для студентів, які мають хист до досліджень і вибирають на старших курсах навчання, ми пропонуємо роботу в дослідницькій лабораторії. І коштами наших партнерів забезпечуємо їм оплату приблизно на рівні 70% від ринкової зарплати джуна. Це дає змогу працювати над цікавими завданнями та мати певний рівень компенсації. Тож такі студенти будуть менше порівнювати себе з одногрупниками, які вже заробляють власні кошти в компаніях.

Щодо зацікавлень сучасних студентів, то ми помітили, що при виборі навчальних напрямів вони усе частіше орієнтуються штучний інтелект. Також серед інтересів наших студентів — робота з даними та бізнес-орієнтовані завдання. Якщо говорити про інженерні напрями, то популярним є машинне навчання.

У 2019 році ми відкрили лабораторію машинного навчання, що допомагає нам концентрувати зусилля в дослідницькому напрямі, пов’язаному з ML і штучним інтелектом. Торік відкрили PHD-програму, тобто аспірантуру, «Інтелектуальні системи». Це теж комп’ютерні науки, але акцент на системах штучного інтелекту.

Кому в ІТ не обійтися без вищої освіти

Якщо пригадати ІТ-сферу 30-річної давності, то тоді не було такої потреби в комп’ютерних інженерах, як сьогодні. ІТ-освіта зароджувалася природно в університетах. Коли ж IT-технології стали масовими, то так само відбулася диверсифікація завдань цього напряму. Тобто з’явилися завдання, які не вимагають вищої освіти.

Ми сьогодні можемо побачити багато прикладів того, як люди інших професій переходять в ІТ і за рік навчання отримують першу роботу веброзробником або mobile-розробником, тестувальником, дата-аналітиком. Тобто у професіях, де поріг входу не надто високий.

Для цих професій не є обов’язковою вища ІТ-освіта. Щоб робити застосунки, не потрібно вивчати математичний аналіз та лінійну алгебру. На мою думку, тут було б достатньо навчання в технікумі. Але, на відміну від університетів, де вивчають ІТ, я таких закладів майже не знаю.

Тож оскільки державних навчальних закладів такого рівня немає, то природно, що з’являються приватні організації, які допомагають швидко опановувати ІТ-професії.

Проте є і складні інженерні та архітектурні завдання, які потребують вищої ІТ-освіти. Або ж це має бути самостійний розвиток, навчання та довгий шлях здобування досвіду. І коли ти проходиш всі етапи самостійно, тоді можна говорити про роботу над архітектурою ІТ-рішень, наприклад.

Створення нових рішень, де є науково-дослідна складова, потребує вищої ІТ-освіти. Адже вона дає фундамент, розуміння того, як працює наукове дослідження, які ресурси для цього потрібно мати, як проводити експерименти.

Щодо додаткового навчання після здобуття вищої освіти. Якщо добрий університет, то айтівець цілком може знайти роботу без подальшого самостійного навчання. Ми в УКУ ставили собі за мету уникнути цього. Тобто ми вважаємо свою роботу успішною, якщо наші студенти знаходять свою першу роботу без додаткових курсів.

Якщо студент вивчає в університеті програмування, а після випуску йде вчити те ж саме в іншу організацію, це дивно.

Стажування ж — це природна річ, я б назвав його кроком до роботи. Ми бачимо, як з ковідом та повномасштабною війною початківцям в ІТ все важче знайти першу роботу. Тож стажування — це гарна можливість її отримати. Я не вважаю це дарма витраченим часом і зусиллями.

Що роблять для регулювання ШІ в Україні

У комітеті з питань розвитку сфери штучного інтелекту я координую його роботу і представляю комітет у комунікації з Мінцифри. Наш комітет допомагає міністерству втілювати його політику з ШІ, надає експертні висновки щодо їхніх документів або й пропонує власні ініціативи.

З того, що ми вже зробили разом — це дорожня карта регулювання ШІ та «Біла книга», де містяться рекомендації для бізнесу із саморегулювання.

Ми розуміємо, що Україна буде інтегруватися в ЄС, тож вирішили адаптувати європейське законодавство до нашого. У ЄС розгортання закону відбуватиметься протягом трьох років, тому наша позиція — не поспішати. Ми будемо аналізувати європейський закон і візьмемо з нього все те, що працює на практиці.

Проте для нас важливо готувати до змін і суспільство, першочергово бізнес. Адже багато українських бізнесів мають клієнтів у Європі, тож повинні відповідати вимогам тамтешнього законодавства.

Комунікуючи вже на ранніх етапах про важливі речі, набагато простіше буде через три роки зайти в це законодавче регулювання.

Прикладом такої підготовки є так звана регуляторна пісочниця. Це можливість перевірити на собі ті правила з ШІ, які будуть введені в майбутньому. Тобто бізнес може у легкому, місцями навіть ігровому форматі симулювати ті процеси, які виникнуть через три роки. І це допоможе зрозуміти, до чого готуватись.

Наприклад, представники бізнесу зможуть уже зараз оцінити, чи потрібні їм нові фахівці в команду: власний юрист чи навіть цілий відділ спеціалістів, що працюватимуть з регулюванням ШІ.

Про баланс між дослідженням і обмеженням ШІ

Баланс між дослідженням штучного інтелекту та обмеженням його недоброчесного використання — центральне питання дискусії. Законодавство щодо регулювання ШІ справді дещо стримує його розвиток, бо має балансувати, з одного боку, між правами користувача, громадянина ЄС, і розвитком технологій з іншого.

Компанії повинні на це зважати, а отже, відмовлятися від частини технологій. Адже прибуток їм несуть саме кінцеві користувачі. А для них важливо, щоб технології не порушували їхні права на конфіденційність персональних даних і не маніпулювали їхніми рішеннями. І сервіс, який враховує цей аспект може бути більш конкурентоспроможним, ніж той, що цього не робить.

На мою думку, це не є суттєвим стримувальним чинником, що гальмуватиме розвиток ШІ-технологій. Але це важливий фактор з погляду додаткової конкурентоспроможності, що буде надавати якісний сервіс кінцевому користувачу.

Візьмемо за приклад французьку компанію Mistral AI, що розробляє великі мовні моделі. Вона розвивається у Євросоюзі та створює свій сервіс відповідно до законодавства. І коли компанія виходить, наприклад, на американський ринок, де немає регулювання ШІ, для користувачів вона матиме додаткові переваги. Адже вони знатимуть, що компанія піклується про їхні персональні дані, тож вона може бути для них більш привабливою серед інших.

Наведу ще один приклад. Європейський Союз має потужну економіку, тому його ринок цікавий для інших країн. І щоб заходити на нього, вони повинні відповідати місцевому законодавству і створювати технології з урахуванням стандартів ЄС. І розробникам з цих країн буде легше підтримувати одну версію продукту — врегульовану законодавством. Аніж дві — створену, наприклад, для американського ринку та європейського.

Таким чином ЄС може сприяти створенню у світі ШІ-технологій, які будуть врегульовані та відповідатимуть новим стандартам.

Читайте також: