Психологічна стійкість молоді: як справлятися з викликами війни

Війна, яку розв’язала росія проти України, не закінчиться за «два-три тижні». Щоб мати змогу працювати, волонтерити, зберігати холодний розум і непохитну впевненість у перемозі, потрібно навчитися підтримувати своє ментальне здоров’я, а також розуміти, коли і до кого звернутися по допомогу.

Особливо важливі навички самодопомоги і самодіагностики для молоді. Від того, як молоді люди сьогодні справляються з викликами війни, залежить яким буде їхнє життя завтра. Інакше кажучи, як вони працюватимуть, виховуватимуть дітей, будуватимуть кар’єру. Зрештою, чи почуватимуться щасливими.

Систему підтримки і допомоги саме цій віковій категорії створюють науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За кошти грантового фінансування НФДУ вони виконують проєкт «Інноваційна модель захисту ментального здоров’я студентської молоді у воєнний та повоєнний періоди».

Що ж це за модель захисту ментального здоров’я і як саме її планують створити? Про це розповідає керівниця проєкту, директор Інституту психіатрії КНУ імені Тараса Шевченка Ірина Пінчук.

«Студентські роки – час, коли молоді люди починають жити окремо від родини, опановують складний навчальний матеріал, роблять перші кроки в професії. Це велике навантаження на психічне здоров’я. Нині ж, під час війни, це навантаження може стати критичним, – каже Ірина Яківна. – Саме тому ми вирішили створити систему підтримки для молоді».

І окупація, і полон

Науковці почали роботу задовго до старту проєкту. У квітні 2022 року вони провели скринінг психологічного стану студентів, зокрема, намагалися з’ясувати, з якими травматичними подіями молоді люди зіткнулися під час війни (втратою родичів, втратою майна, евакуацією тощо). А також – чи звертаються по допомогу, чи знають, до кого звертатися.

«Ми побачили, що деякі студенти потрапили в окупацію і намагаються навчатися з тимчасово окупованих територій, семеро були в полоні, хтось зіштовхнувся з сексуальним насильством, – продовжила розповідь пані Ірина. – Зрозуміли: справа серйозна, молодь потребує підтримки і не завжди розуміє, де її шукати».

Перемога у конкурсі НФДУ дала змогу максимально ґрунтовно вивчити ситуацію і почати роботу над створенням моделі профілактики і відновлення психічного здоров’я. Цю модель планують впровадити у КНУ імені Тараса Шевченка, а потім – запропонувати Міністерству охорони здоров’я для впровадження в інших закладах вищої освіти.

Симптомів ПТСР – більшає

Друге опитування провели за вдосконаленим опитувальником (додали запитання щодо насилля, окупації, полону тощо), у ньому взяли участь понад дві тисячі студентів. «Опитування допомогло відстежити динаміку змін у психічному здоров’ї за півтора роки війни, – зазначила співрозмовниця. – Перше дослідження показало, що більшість опитаних мали посттравматичний стресовий розлад, друге – що зросла кількість тяжких ознак ПТСР (це свідчить, що студенти не зверталися за допомогою). 20 відсотків опитаних зазначили, що намагалися покінчити життя самогубством. Це дуже тривожні цифри».

За результатами опитування вчені виокремили кілька груп: високого ризику, середнього і з легкими ознаками ПТСР. Але, за словами науковиці, в якийсь момент ніби «вперлися в стіну»: розуміли, що студентам потрібна допомога, знали, як допомогти, але – не знали кому, адже опитування було анонімним.

Тому наступним завданням стало «дійти до студента», знайти молодих людей, які потребують допомоги. Науковці звернулися з листом до викладачів 17 університетів і попросили розповісти про дослідження. Задум спрацював: у відкритому опитуванні зголосилися взяти участь 200 студентів з Києва, Харкова, Дніпра, Чернівців, Івано-Франківська та інших міст. Нині вчені опрацьовують результати відповідей і запропонують підтримку всім, хто її потребує.

«Нині ми міркуємо, як «достукатися» до всіх студентів, – продовжила розповідь пані Ірина. – Вирішили запропонувати щорічний обов’язковий скринінг на тривогу і депресію. Опитування буде строго конфіденційним. Завдяки скринінгу кожен студент дізнається, чи є в нього ознаки депресії і які саме – легкі, середні чи тяжкі. Після опитування кожен учасник отримає лінк на карту служб психологічної підтримки, де можна «в два кліки» записатися на консультацію».

Під час роботи науковці переконалися, що потрібно підвищувати обізнаність студентів щодо стану психічного здоров’я. Інакше кажучи: вони мають розуміти проблему, не лякатися і знати, де шукати допомогу.

Для «психологічної просвіти» вирішено створити спеціальні навчальні програми. До речі, навчальні програми будуть створені і для викладачів, які мають розуміти, як працювати з молоддю, що має ознаки стресових розладів.

«Спільно з фахівцями факультету психології та психологічної служби університету уже створено спеціальну програму, яка складається з чотирьох модулів, – розповіла Ірина Пінчук. – У планах – її «пілотування» і впровадження».

Самодопомога Плюс

Науковці переконані, що якомога більше людей мають оволодіти навичками самодопомоги. Саме тому КНУ імені Тараса Шевченка приєднався до Всеукраїнської програми психічного здоров’я, яку ініціювала Олена Зеленська. Навчальний курс «Самодопомога Плюс», розроблений в рамках цієї програми, вже викладають в університеті. «Наші викладачі пройшли курси фасилітації ВООЗ і вже навчають студентів. Сподіваємося, що в майбутньому ці студенти передаватимуть знання одноліткам», – зазначила пані Ірина.

Також вчені звернулися до ВООЗ з пропозицією провести додаткове дослідження і адаптацію цієї програми саме для студентської аудиторії. І Всесвітня організація охорони здоров’я уже дала «добро». «Проєкт НФДУ «запустив» ланцюгову реакцію додаткових планів, ідей та активностей. Окрім того, перемога у конкурсах Фонду є знаком якості для міжнародних організацій. Якщо ти виконуєш проєкт за кошти НФДУ, це означає, що проєкт якісний», – додала співрозмовниця.

Наукова дипломатія

Виконує проєкт мультидисциплінарна команда, до якої входять медичні психологи, психіатри, юристи, економісти, зокрема, й молоді. Наприклад, одна з виконавиць проєкту – аспірантка економічного факультету, вивчає, як психічне здоров’я впливає на різні сфери життя людини. «Ми вирішили дослідити, як психічне здоров’я впливає на продуктивність студента і як може вплинути на ефективність його роботи в майбутньому. Це перше таке дослідження, раніше цю тему ніхто не досліджував», – зазначила Ірина Яківна.

Нещодавно виконавці проєкту розповіли про свою роботу і про важливість психічного здоров’я молоді в університеті Торонто. «Виступ готували разом з молоддю, студенти створили надзвичайно цікаву презентацію, знайшли фото, як вони навчаються у метро, в укриттях. У Торонто були вражені, що під час війни українці думають про майбутнє, про економічний потенціал країни, – розповіла Ірина Яківна. – Ми пояснили, що якщо сьогодні не вкладати кошти в психічне здоров’я, то завтра це матиме негативні наслідки для держави. Найбільше багатство країни – люди, вкладати потрібно саме в їх здоров’я, розвиток і підтримку».

Джерело: НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОНД ДОСЛІДЖЕНЬ УКРАЇНИ

Читайте також: