Тема штучного інтелекту — одна з провідних у контексті розвитку науки й інновацій у глобальному масштабі. Як ШІ змінить життя людства і які ризики створює вже нині? Протягом двох днів на Міжнародному форумі «Штучний інтелект: глобальний діалог», що відбувся в КПІ ім. Ігоря Сікорського, українські й закордонні експерти обговорювали сучасне і майбутнє новітніх технологій. Окрім того, в рамках форуму відбулася підсумкова науково-технічна конференція ІІ Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі штучного інтелекту, а також конкурс стартап-проєктів та інженерних розробок із ШІ, який є проміжним етапом XIII Міжнародного фестивалю інноваційних проєктів Sikorsky Challenge 2024.
Вплив ШІ на видозміну професій, підходів до освіти, а також проривні технології, які побачать світ найближчим часом, — над цими питаннями експерти розмірковували під час панельної дискусії «Штучний інтелект: стратегічне бачення майбутнього», що відбулась у рамках форуму.
ШІ змінить структуру виробництва
Штучний інтелект входить в усі сфери нашого життя. Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського, співголова Координаційної наукової ради з питань штучного інтелекту при Президії НАН України академік Михайло Згуровський констатує, що ШІ може брати на себе рутинну роботу багатьох людей, він виконує її краще, швидше і точніше — так змінюється структура людського капіталу в економіці будь-якої країни. Отже, люди, які від початку своєї кар’єри виконували рутинну роботу, опиняться перед викликом — а що далі?
— Штучний інтелект змінить і структуру виробництва, — продовжує Михайло Згуровський. — Вона ставатиме більш інтелектуальномісткою. З’явиться новий простір для автоматизації. Функції, які люди виконували в ручному режимі, мають підхопити роботи.
Вплине ШІ й на соціальну сферу, зокрема охорону здоров’я, медицину. «Якщо навчити нейронну мережу розпізнавати ті чи інші види захворювань, створити величезні бази даних різних діагнозів і застосувати методи розпізнавання і класифікації, то значно зросте кількість правильно поставлених діагнозів з участю ШІ, а це — велика кількість врятованих життів», — зауважує ректор КПІ.
І соціальні комунікації змінять свій характер. «Ми вже відчуваємо це певною мірою, коли заходимо в ту чи іншу розумну соціальну мережу і нам підкидають саме ту інформацію, яку ми раніше запитували, — каже Михайло Згуровський. — Але це лише старт, далі персоніфікація соціальної комунікації буде суттєво зростати».
Очікуємо прориву у квантових обчисленнях
Академік-секретар Відділення інформатики НАН України, співголова Координаційної наукової ради з питань штучного інтелекту академік Олександр Хіміч очікуєпрориву у квантових обчисленнях, що дасть новий поштовх розвитку ШІ.
За його словами, проривні технології, які можуть з’явитись найближчим часом, пов’язані з суперкомп’ютерним ресурсом. «На часі — квантовий штучний інтелект, квантові комп’ютери, квантові стимулятори (які вже створено такими фірмами як Google, IBM тощо), — каже Олександр Хіміч. — У майбутньому природний паралелізм, який закладено в проблематику квантових обчислень, може справді дати могутній поштовх для розвитку штучного інтелекту. Що більше даних, то точніші результати, що кращий суперкомп’ютерний ресурс, то швидше ми приходимо до розв’язання задач».
Чи зникне… майбутнє?
Завідувач кафедри обчислювальної техніки КПІ ім. Ігоря Сікорського Сергій Стіренко вважає, що за 3–5 років штучний інтелект трансформує наше життя так, що зараз ми навіть цього не уявляємо, тому сьогодні можемо оцінювати тільки тренди.
— Деякі професії не зникнуть, а трансформуються, — вважає професор Стіренко. — Наприклад, візьмемо водіїв. Ми бачимо, що давно працюють автономні автівки. У деяких країнах є маршрути, де взагалі немає водія. Також зазнають трансформації професії людей, які працюють з текстами. Вони вже використовують інструменти ШІ, і я вважаю, що це правильно і зручно — готувати інформацію за допомогою генеративного інтелекту.
Ще один тренд, на який звернув увагу експерт, — Internet of Everything (Інтернет усього). «Оскільки наше життя дедалі більше переходить у «цифру», штучний інтелект допоможе впевненіше дивитись уперед, і в нас… зникне майбутнє. Ми зможемо прораховувати майбутнє, коли оцифруємо достатню кількість ресурсів, — вважає Сергій Стіренко, — і розрахунок надаватиме змогу комбінаторно оцінювати варіанти його розвитку».
Технології — на плато зрілості
За останні 5 років змінився рівень зрілості технологій ШІ. На цю тенденцію звернув увагу генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України Олександр Юрчак. За його словами, вже пройдено пік надочікувань за кривою Гартнера, тож штучний інтелект у багатьох застосуваннях виходить на так зване плато зрілості, а це означає, що відбувається широке практичне застосування відповідних технологій.
Якщо оцінити темпи проникнення цих технологій на заході, то, як констатував експерт, ми відстаємо, і це є викликом для малого і середнього бізнесу.
— Рівень впровадження відповідних технологій набагато вищий у великих компаніях, — розповів Олександр Юрчак. — «Метінвест», «ДТЕК», «МХП» ще з 2018 року створювали власні інкубатори, акселератори. І вже тоді ці технології були на слуху, було багато експериментів.
Водночас, зазначив експерт, завдяки доступності додатків на базі ШІ, малий і середній бізнес в Україні сьогодні проводить величезну кількість експериментів, є багато ентузіастів, які просувають ці технології. «Починаючи з креативних індустрій, в яких цей тренд вже зайшов досить глибоко, технології на базі ШІ будуть поширюватись і в промисловості, охоплювати й сегмент малого та середнього бізнесу», — додав Олександр Юрчак.
Які перспективи появи проривних технологій, про які йшлося вище? З таким запитанням учасники дискусії звернулись до бота СhatGPT. Імовірність появи проривних технологій у галузі медичної діагностики, автоматизації процесів у промисловості й автономних систем віртуальний співрозмовник оцінив як високу, а от щодо квантових обчислень він був більш скептичним, оцінивши таку ймовірність як середню.
Спектр загроз
Які виклики й ризики впровадження ШІ у різні сфери життя? Це питання також останнім часом на слуху. Нещодавно дискусію у соцмережах викликав пост Олександри Матвійчук — голови організації «Центр громадянських свобод», яку було нагороджено Нобелівською премією миру 2022 року. Правозахисниця розповіла про сфери використання дипфейків — вибори, виробництво сексуального контенту без згоди людини, національна безпека, кіберзагрози, шахрайство, несумлінна бізнес-конкуренція, дезінформаційні кампанії, міжнародні відносини, війни, наукові дослідження. Зважаючи на масштаби загроз, пропонується маркувати контент, який виробив штучний інтелект. А як щодо «повстання машин»?
— Головна теза, прописана у романах фантастів ще багато років тому, — не нашкодь людині — повинна бути основною, — вважає Сергій Стіренко. — Але у найближчі 20–30 років я не бачу якихось серйозних загроз. Штучний інтелект сам собою не може нашкодити людині. Головне, щоб ШІ став інструментом, який нам допомагає в житті, а не заміною інтелектуальної праці.
Щодо етики використання штучного інтелекту, то, як зауважив професор Стіренко, у деяких закордонних університетах уже створено кодекси використання ШІ.
— До речі, в кожному штаті США є окремий закон про штучний інтелект, — каже він, — це великі «талмуди» по 700 і більше сторінок. Адже, якщо автономна автівка створює якусь аварію на дорозі, то маємо зрозуміти, чия це провина — розробника штучного інтелекту, водія, який запустив автономний режим тощо. Усі ці питання треба прописувати в нормативній базі.
Автономна зброя
Менш оптимістично оцінює ризики, пов’язані з бурхливим розвитком ШІ, Михайло Згуровський.
— Штучний інтелект може і вже використовується як автономна зброя, — зауважив він. — Сьогодні активно створюються роботизовані платформи для виконання тих чи інших завдань, і в них можна закладати такі алгоритми дій, що вони можуть виходити з-під контролю.
Друга загроза, яка вже нависла над нами — інформаційні війни. «Боти, які воюють, — це і є втілення технологій штучного інтелекту, — продовжив Михайло Згуровський. — Ми інколи можемо не зрозуміти, хто на нас впливає, але мережа вивчає нас і діє проти нас так, щоб деморалізувати й у такий спосіб досягти відповідної цілі. А такі речі як порушення конфіденційності, втручання у приватне життя, спостереження за людьми — це також загрози, які вже втілюються».
Сьогодні люди постійно генерують цифрові дані. За словами академіка Згуровського, після розпізнавання і класифікації через головні сервери ці дані потрапляють до відповідних баз, і в цьому масиві даних є приховані закономірності. Робота з ними відбувається за допомогою спеціальних методів штучного інтелекту.
— Тут є дві сторони медалі, — зауважує Михайло Згуровський. — Можна розпізнати закономірність, зрозуміти її й осмислити для ухвалення правильного рішення і розроблення ефективнішої стратегії поведінки особистості чи групи людей. І водночас — закономірності, які там приховані, можуть бути антисоціальні, антигуманні. Тому важливо вибудувати такі інструменти розпізнавання цих прихованих закономірностей, які правильно зорієнтують людей або певні соціуми.
Як боротися з ризиками? На думку Михайла Згуровського, потрібно ухвалювати відповідні нормативні акти, запроваджувати в суспільстві нові правила — зараз таке завдання постало перед багатьма розвиненими країнами.
Поки машинне навчання під контролем математиків, програмістів, розробників, це й буде запорукою того, що ми не вийдемо на крайню сингулярність. Таку думку висловив Олександр Хіміч. «Проблеми самонавчання, самоорганізації систем штучного інтелекту нині виходять на передній план, і їх потрібно розвивати так, щоб ми могли розуміти, в якому напрямку розвивається ШІ й певною мірою контролювати цей процес», — додав академік.
Синергія може дати імпульс
З науковими повідомленнями про сучасний стан та перспективи розвитку штучного інтелекту в межах форуму виступили провідні вчені з України, Ізраїлю, Японії, Польщі, Чехії, Литви.
Йшлося про те, що вибухоподібний розвиток ШІ визначає низка факторів: можливості здійснювати високопродуктивні обчислення, наявність суперкомп’ютерного ресурсу, доступ науковців до хмарних обчислень, бурхливий розвиток методів глибинного навчання, поява рекурентних нейронних мереж тощо. Такі вибухоподібні зміни створюють нові можливості для науки, освіти, оборонної галузі, тож недарма, як ішлося у виступах, розвинені країни мають великі програми підтримки штучного інтелекту.
А як у нас? У лютому НАН України створила Координаційну наукову раду з питань штучного інтелекту (її співголовами є академіки Олександр Хіміч і Михайло Згуровський). Як розповів президент НАН академік Анатолій Загородній, до її складу увійшли представники академічних інститутів та провідних університетів. Координаційна рада організувала мережу регіональних центрів, які залучають кращих математиків, фізиків, фахівців у галузі обчислювальної техніки, інформаційних технологій для подальшого розвитку штучного інтелекту в Україні, а одним із конкретних заходів, до організації якого долучилась рада, став цей форум.
«Штучний інтелект — це міждисциплінарна галузь, і тому комплексне міждисциплінарне вивчення цієї проблематики з залученням науковців з різних регіонів сприятиме більш інтенсивному розвитку цього напряму», — переконаний Олександр Хіміч. Він нагадав, що у 2020 році розпорядженням уряду затверджено концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Концепція сприяла розвитку та впровадженню технологій ШІ, а також гармонізації основних задач ШІ зі стандартами Європейського Союзу.
У 2023 році Міністерство цифрової трансформації України представило дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні.
13 квітня цього року Кабмін схвалив Концепцію державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту у пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року, яку розробив Мінстратегпром.
Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов нагадав, що минулого року Україна презентувала власну інноваційну візію, яку розробляли МОН і Мінцифри. Одним з пріоритетів розвитку, зокрема, визначено й штучний інтелект.
Конкурси студентських наукових робіт та стартапів
ІІ Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт зі штучного інтелекту було організовано за підтримки МОН, Координаційної наукової Ради з питань штучного інтелекту НАН України, Інституту модернізації змісту освіти, а партнерами конкурсу стали Міністерство цифрової трансформації України та інноваційний холдинг «Sikorsky challenge». Загалом на конкурс було подано більш як 30 робіт, а до фіналу за результатами рецензування вийшло 15. Автори представили роботи за напрямами: аналіз даних, комп’ютерний зір, обробка природної мови, обчислювальний інтелект, розпізнавання мови.
Перше місце здобув студент КПІ Михайло Савченко з роботою «Інтелектуальна система детектування об’єктів з автономних підводних апаратів». Друге — у студентів Одеської політехніки Кирила Бєляєва та Вадима Олійника з роботою «Інтелектуальна інформаційна технологія багатокритеріальної оцінки уразливості АЗС щодо основних типів аварій». А також — у київських політехніків Олега Гуменюка й Анастасії Комар з роботою «Генерація та аналіз мереж подій з новинних каналів Telegram за допомогою штучного інтелекту».
Третє місце поділили студент Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Денис Голуб («Розпізнавання української мови у сучасних піснях за допомогою нейронної мережі»), студент Поліського національного університету Назарій Данильчук («Робототехнічна система для слідування за об’єктом») і київський політехнік Олександр Шуліка («Модель двовимірного шару нейронної мережі на основі глобальної згортки»).
На конкурс стартапів та інженерних розробок із ШІ було подано 40 проєктів, з яких до фіналу увійшли 20. Учасники представили увазі міжнародного журі широкий спектр рішень. А переможці отримали перепустки до фіналу Міжнародного фестивалю Sikorsky Challenge 2024 й грошові винагороди.
Перше місце здобув проєкт Anima — інноваційний онлайн-сервіс для скринінгу та поліпшення ментального здоров’я через аналіз уваги й емоційного стану користувачів. Anima вже використовують військові психологи та шпиталі для ветеранів.
Друге місце — у проєкту «Моделювання збройного протистояння з БпЛА у сухопутних операціях». Результатом роботи є математична модель Ланчестера для кількості сил на певний період часу на основі пуассонівського розподілу, а також програми для виведення сценаріїв бою та статистичних моделей. Також розроблені процеси фортифікацій та стратегій на ландшафті.
Третє місце посів проєкт «Анна Малія». Як зауважують автори, проєкт є елементом Industry 4.0 в промисловості, спрямованим на зниження витрат на технічне обслуговування та підвищення надійності через упровадження технологій штучного інтелекту в системах моніторингу процесів з безперервним потоком даних.
У номінації «Фармакологія, сервіси телемедицини та діагностики» було відзначено проєкт CLTI diagnosis — діагностичний додаток для хронічної ішемії нижніх кінцівок.
Проєкт Smart Parking Navigator переміг у номінації «Розпізнавання об’єктів та маркування даних технічного зору». Автори за допомогою сучасних методів комп’ютерного зору та штучного інтелекту створили систему-навігатор для паркінгу.
У номінації «Вдосконалення систем дистанційного навчання» було відзначено проєкт «Персоналізація навчання в освітньому онлайн-середовищі. Методику було представлено на прикладі створення інтелектуального чат-бота для управління освітою.
Окрім того, високу оцінку і перепустку до фіналу отримала ще низка проєктів. Серед них проєкт Di-agnostics, автори якого запропонувати аналізувати звуки, які видає промислове обладнання з допомогою алгоритмів ШІ та машинного навчання. Ще один проєкт, який відзначило журі, — «Периметр» — втілює в собі новаторську систему для автоматизованого виявлення та відстеження фактів спостереження за транспортними засобами, задля безпеки та конфіденційності користувачів на дорозі. Автори проєкту «Роботизовані комплекси на базі ШІ» розробили новий підхід до поєднання доповненої реальності й параметрів стану віртуального аналога роботизованих механізмів в інтерфейсі оператора. Завдяки передовим технологіям оброблення супутникових зображень та штучного інтелекту автори проєкту WarScan пропонують забезпечувати точне та оперативне виявлення впливу війни на сільськогосподарські угіддя. Поза сумнівом, участь у конкурсі стала для проєктів черговим кроком до знайомства з інвестором.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора