180 млн тонн вуглецю – ось чим є два роки повномасштабної війни росії для клімату. Приблизно стільки викидів така країна, як Мальта, продукує за 80 років.
«42 мільярди євро – кліматичні інвестиції США у 2023 році, 177 млрд євро – кліматичні інвестиції Німеччини на найближчі 3 роки, 314 млрд євро – кліматичні інвестиції Південної Кореї до 2030 року. Проте усі ці мільярдні вкладення у боротьбу з кліматичною кризою нівелює російська війна проти України», – про це міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголосив під час свого онлайн-виступу в ході Конференції OSCE – The Organization for Security and Co-operation in Europe високого рівня «Кліматична дипломатія: розширення можливостей для стійкого майбутнього».
За його словами, у мирні часи ми могли б закласти цей об’єм на розвиток, але натомість маємо викиди:
- від воєнних дій – майже 52 млн тонн вуглецю;
- від енергетичної інфраструктури – 17 млн тонн;
- від пожеж – 27 млн тонн;
- від руху переселенців та біженців – 3 млн тонн;
- від збільшення використання палива авіакомпаніями через заборону польотів територією білорусі та рф – 24 млн тонн парникових газів.
«Горіння екосистем призводить не тільки до викидів, але й втрати потенціалу поглинання. Тільки цього року в Україні через бойові дії та вибухи пожежами знищено майже 12 тисяч гектарів лісу. Це півмільйона тонн викидів вуглецю», – зауважив Руслан Стрілець.
Очільник Міндовкілля наголосив, що попри це Україна продовжує виконувати свою безпрецедентну місію – обраховувати збитки довкіллю через війну, щоб виставити карбоновий рахунок росії й досягти сталого миру. Це одна з ключових складових Формули миру Володимира Зеленського та Пункту 8 про екологічну безпеку.
Україна продовжує брати активну участь у кліматичному порядку денному. Ми вже запровадили ряд ініціатив, які закладають у нашому законодавстві рамку державного кліматичного урядування:
- ухвалили державну Стратегію у сфері зміни клімату до 2035 року та план з її реалізації у 2024-2026 роках;
- очікуємо уже найближчим часом на розгляд Верховна Рада України Рамкового кліматичного закону;
- розробили стратегію впровадження СТВ. Вона зараз проходить громадське обговорення. Запуск системи дозволить Україні приєднатися до європейської СТВ та зробити так, аби ми були в кордонах СВАМ.
«Усе це – нові можливості для розвитку та нові шляхи для інновацій, інвестицій та ринків. Перехід до кліматичної нейтральності – незворотний процес, і Україна здатна досягти поставлених цілей на цьому шляху», – зазначив Руслан Стрілець.
Читайте також:
- Пошматована заповідність: як компенсувати втрати
- Дистанційне зондування землі
- “Опера” про Каховську катастрофу чи голий піар
- Як розброювалася Україна і які висновки має зробити світ
- Ні — ядерному тероризму Росії
- Інвестори, увага! У КПІ відбувся конкурс стартапів
- Екологія і мир
- За що відповідає екопрокурор