До 18 липня 2024 року у відділі зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Київ, вул. Володимирська, 62, кімната 302) експонуватиметься книжкова виставка, присвячена долі українських митців і науковців – представників «Розстріляного відродження», які 90 років тому загинули або постраждали через масштабні репресії окупаційної більшовицької влади на теренах України, пише НАН України.
У 1920-ті роки літературне життя в Україні набуло нових форм розвитку. Виникли різні літературні угруповання, які проголосили власні програми розвитку національного письменства. 1923 року було створено спілку пролетарських письменників «Гарт». Згодом на основі цієї групи сформувалася Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), яка орієнтувалася на європейські літературні традиції. Існували неформальне товариство вільних митців – «неокласиків», об’єднання київських літераторів «Ланка». На противагу їм культивували «пролетарський реалізм», «масовізм» «Плуг» (Спілка селянських письменників), ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників), «Молодняк» (Спілка комсомольських письменників) та інші.
Поштовхом до масових репресії проти української інтелігенції стала літературна дискусія 1925–1928 років, предметом якої була небажаність впливу російської культури на українську. Культурних діячів і науковців, які відстоювали ці позиції, катували, вбивали, засилали до таборів, повернутися з яких пощастило небагатьом, а тих, що вижили, змушували працювати за методами «соціалістичного реалізму». На початку 1930-х років із 240 українських письменників зникло 200, із 85 вчених-мовознавців – 62. Репресії не оминули не лише професійних митців і науковців, а й народних співців і музикантів – кобзарів.
На книжковій виставці у Національній бібліотеці імені В.І. Вернадського представлено:
- діаспорні видання (літературні твори, які згодом було заборонено в СРСР, а їхні автори зазнали репресій або переслідувань від тоталітарного режиму);
- історичні джерела, що проливають світло на життєвий і творчий шлях представників «Розстріляного відродження»;
- документи, що відображають діяльність митців і організацій, членами яких вони були;
- спогади про представників української інтелігенції на Соловках;
- літературознавчі публікації про літературне життя в 1920-х – 1930-х роках і про роль тогочасних митців в українському літературному процесі;
- науково-документальна серія книг Інституту історії України НАН України «Реабілітовані історією» (про жертв радянського тоталітарного режиму).
Виставка покликана нагадати, що в умовах московської окупації українські наука й культура приречені на репресії та колоніальну провінціалізацію.
Читайте також: